11 клас БІОЛОГІЯ


17.05.2022

 Урок  58

 Тема: «Узагальнення:  « Роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства.»

           1 Повторити теоретичний матеріал §  (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html  § 55-64

 2 Переглянути відео та презентації

Поняття про біологічну безпеку.

https://www.youtube.com/watch?v=xqcPzpe3Fz0

Поняття про біологічну небезпеку та біологічну безпеку 11 клас

https://www.youtube.com/watch?v=SqXdhhiODKc

Біологічна безпека

https://www.youtube.com/watch?v=lcAXzAnjPqg

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.

https://vseosvita.ua/library/ponatta-pro-biologicnu-nebezpeku-biologicnij-terorizm-ta-biologicnij-zahist-biologicna-bezpeka-ta-osnovni-napramki-ii-realizacii-188043.html

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації

https://vseosvita.ua/library/tema-ponatta-pro-biologicnu-nebezpeku-biologicnij-terorizm-ta-biologicnij-zahist-biologicna-bezpeka-ta-osnovni-napramki-ii-realizacii-262224.htm

            3 Записати до зошита конспект 

                     4 Виконати завдання Заповніть таблицю «Роль біології у вирішенні глобальних проблем людства»

           5 Таблиця «Роль біології у вирішенні глобальних проблем людства»

№№

Глобальна проблема людства

Спосіб розв’язання даної проблеми завдяки застосуванню досягнень та відкриттів у біології

11

Проблема нестачі питної води

 

22

Проблема браку продовольчих товарів

 

33

Порушення екологічної рівноваги в екосистемах

 

44

Зміни клімату

 

55

Поява нових збудників хвороб

 

66

Забруднення навколишнього середовища

 

77

Зникнення видів

 

  В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

17.05.2022

 Урок  57

 Тема: «Повторення та корекція знань з теми«Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології».

           1 Повторити теоретичний матеріал § 55-64 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

 2 Переглянути відео та презентації

Застосування результатів біологічних досліджень у медицині

https://www.youtube.com/watch?v=yBJ43s4covw

Застосування результатів біологічних досліджень у біотехнології

https://www.youtube.com/watch?v=ISTbBKng6y0

Презентація з біології для учнів 11 класу (рівень стандарту) "Застосування результатів біологічних досліджень у медицині

https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-biologi-dlya-uchniv-11-klasu-riven-standartu-zastosuvannya-rezultativ-biologichnih-doslidzhen-u-medicini-238578.html

                 3. Виконати самостійну роботу

                    4 Самостійна робота

 Самостійна робота з теми: « Застосування результатів біологічних досліджень у селекції, біотехнології та медицині»

 Рівень І ( за кожну правильну відповідь 0,5 б)

1. Стан захищеності навколишнього середовища та життєво важливих інтересів людини від можливого негативного впливу різних форм діяльності людини,надзвичайних ситуацій:

А. Зелена революція

Б. екологічна безпека

В. екологія

Г. біотехнологія

2. Основними методами селекції є:

А. методичний добір і селекція

Б. природний добір і штучний добір

В.  штучний добір і гібридизація

Г. селекція і біотехнологія

3. Проводять між особинами з різних ліній , що дає змогу комбінувати цінні ознаки різних порід або сортів:

А. аутбридинг

В. гетерозис

В. інбридинг

Г. гібридизація

4. Створив перший у світі «банк генів» - колекцію насіння культурних рослин та їхніх дикорослих родичів:

А. Н. Борлоуг

Б. Ш. Ауербах

В.І.Мічурін

Г. М.Вавилов

5. Наведіть приклади одомашнених тварин:

А. гепард,кіт лісовий

Б. антилопа гну, жирафа

В. видра річкова, ондатра

Г. бджола медоносна, пес

6. Метод підбору плідників за нащадками є методом:

А. селекції рослин

Б. селекції тварин

В. селекції мікроорганізмів

Г. біотехнології

 Рівень ІІ ( за правильну відповідь 1,5 б)

7. Вставте пропущені слова.

Метод селекції, що полягає в отриманні організмів з потрібними властивостями за допомогою схем схрещувань - ________________.

Явище, коли гібриди першого покоління за деякими ознаками і властивостями переважають вихідні батьківські форми - ________________.  Стратегіями генної терапії є:________________.

 Рівень ІІІ ( за кожну правильну відповідність 1,5  б)

8. Зіставте центри походження культурних рослин ( 1-4) із представниками (А-Д):

       1. Південноазійський

       А. морква, виноград, олива

       2. Східноазійський

       Б. огірок, апельсин

       3. Середземноморський

       В. рис, соя, персик

       4. Абіссінський

       Г. яблуня, вишня, черешня

 

       Д. кава, кавуни, бавовник

 9. Установіть відповідність між біотехнологіями (1-4) та прикладами ( А-Д):

       1. нанотехнології

       А. розведення дощових черв’яків

       2. цитотехнології

       Б. екстракорпоральне запліднення

       3. гістотехнології

       В. отримання гібридом

       4.ембріотехнології

       Г. вирощування шкіри

 

       Д. використання ліпосом для доставки ліків

 

10. Установіть відповідність між групами культурних рослин(1-4)  та представниками (А-Д):

       1. зернові

       А. соняшник, кукурудза, олива

       2. олійні

       Б. буряк, тростина

       3. тонізуючі

       В. жито, ячмінь, просо

       4. цукрові

       Г. яблуня, вишня, черешня

 

       Д. кава, чай, какао

 

Рівень ІV ( за розгорнуту відповідь 3  б)

11. Поміркуйте, яким чином можна використовувати трансформовані рослини як біофабрики комерційних продуктів?.

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

10.05.2022

 Урок  56

 Тема: «Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.»

           1 Опрацювати теоретичний матеріал § 64, повторити §58 - 63 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

 2 Переглянути відео та презентації

Поняття про біологічну безпеку.

https://www.youtube.com/watch?v=xqcPzpe3Fz0

Поняття про біологічну небезпеку та біологічну безпеку 11 клас

https://www.youtube.com/watch?v=SqXdhhiODKc

Біологічна безпека

https://www.youtube.com/watch?v=lcAXzAnjPqg

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.

https://vseosvita.ua/library/ponatta-pro-biologicnu-nebezpeku-biologicnij-terorizm-ta-biologicnij-zahist-biologicna-bezpeka-ta-osnovni-napramki-ii-realizacii-188043.html

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації

https://vseosvita.ua/library/tema-ponatta-pro-biologicnu-nebezpeku-biologicnij-terorizm-ta-biologicnij-zahist-biologicna-bezpeka-ta-osnovni-napramki-ii-realizacii-262224.htm

           3 Записати до зошита конспект 

            4 Виконати завдання Самостійна робота з таблицею. Біонебезпечні інфекційні захворювання  ст.  253

             5 Теоретичний матеріал

Поняття про біологічну небезпеку

Біологічною є небезпека, що походить від живих об’єктів. Носіями біологічних небезпек є всі середовища проживання (повітря, вода, ґрунт), рослинність і тваринний світ, самі люди. Наслідком біологічних небезпек є різноманітні хвороби, травми різного ступеня тяжкості, у тому числі і смертельні.

Основними джерелами виникнення біологічних загроз є:

епідемії, епізоотії та епітофітії;

аварії на біологічно небезпечних об’єктах;

природні осередки та природні резервуари збудників небезпечних та особливо небезпечних захворювань;

транскордонне перенесення патогенних мікроорганізмів, представників флори і фауни, небезпечних для екологічних систем;

біологічний тероризм;

застосування біологічної зброї державою.

Поняття про біологічний тероризм

Біологічним тероризмом є використання біологічних засобів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, токсинів або речовин, вироблених цими організмами) проти населення з метою загрози знищення максимальної кількості людей.

Для виготовлення біологічної зброї можна використовувати десятки різних біологічних об’єктів. І дія кожного з них призводить до різних ефектів. Це залежить від природи агента, тривалості впливу після зараження, навколишніх умов, дозу, що необхідна для зараження, виду хвороби тощо. Деякі види біологічної зброї призначені для знищення посівів і худоби. Порівняно з іншими видами озброєння (ядерне, хімічне, звичайне) біологічна зброя у своєму різноманітті є унікальною.

Поняття про біологічний захист

Біологічний захист — це унеможливлення навмисного чи ненавмисного небезпечного впливу на людину, тварин і рослин результатів науково-дослідних експериментів і збудників особливо небезпечних інфекцій.

Біологічний захист включає:

виявлення осередку біологічного зараження, його локалізація та ліквідація;

прогнозування масштабів розвитку і наслідків біологічного зараження;

використання засобів захисту;

дотримання протиепідемічного режиму;

уведення режимів карантину та обсервації;

надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами.

Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації

Біологічна безпека — система правил і заходів, що запобігають або зменшують ризик несприятливого впливу чинників біологічного походження на здоров’я населення та стан довкілля. Також це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об’єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини.

Забезпечення біологічної безпеки від тероризму здійснюється такими заходами:

ліцензування права володіння матеріалами та обладнанням для дослідницької роботи;

перевірка надійності персоналу, вимоги до його фахової підготовки;

облік персоналу, який має доступ до біологічних матеріалів;

класифікація біологічних матеріалів згідно із властивими їм факторами ризику;

фізичні вимоги до інфраструктури;

класифікації ризику для біологічних матеріалів;

організаційні заходи щодо забезпечення безпечного поводження з мікроорганізмами відповідно до різних груп ризику, включаючи обмежений доступ до чутливих матеріалів (матеріалів, розповсюдження яких може спричинити суспільний резонанс) на основі принципу необхідності для роботи;

безпечне зберігання мікроорганізмів і токсинів згідно із класифікацією груп ризику.

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com   

10.05.2022

 Урок  55

 Тема: «Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.»

           1 Опрацювати теоретичний матеріал § 63, повторити §58 - 62 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

 2 Переглянути відео та презентації

  Застосування досягнень молекулярної генетики у біотехнології 

https://www.youtube.com/watch?v=R_-ESliXLk0

Презентація з біології для учнів 11 класу (рівень стандарту) «Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології»

https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-biologi-dlya-uchniv-11-klasu-riven-standartu-zastosuvannya-dosyagnen-molekulyarno-genetiki-molekulyarno-biologi-ta-biohimi-u-biotehnologi-243555.html

Презентація "ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЯГНЕНЬ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ГЕНЕТИКИ, МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zastosuvannya-dosyagnen-molekulyarno-genetiki-molekulyarno-biologi-ta-biohimi-u-biotehnologi-239529.html

Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології

https://vseosvita.ua/library/tema-zastosuvanna-dosagnen-molekularnoi-genetiki-molekularnoi-biologii-ta-biohimii-u-biotehnologii-262168.html

            3 Записати до зошита конспект 

            4 Виконати завдання Самостійна робота з ілюстрацією ст. 248-249

             5 Теоретичний матеріал

У наш час біотехнологія стрімко розвивається, використовуючи досягнення
суміжних наук – біохімії, молекулярної генетики та молекулярної біології.
1. Основними етапами розвитку біотехнології є такі:
1) Біотехнологія харчових продуктів, у тому числі бродіння (до
XIV ст.)
2) Біотехнологія органічних кислот, розчинників та біомас у нестерильних
умовах, біотехнологія вакцин і сироваток крові (
XIV – кінець XІX ст.)
3) Біотехнологічні процеси в стерильних умовах, ера антибіотиків (ХІХ –
середина ХХ ст.)
4) Сучасний етап (середина ХХ ст. – наш час)
- Застосування імобілізованих ферментів
- Використання досягнень молекулярної біології та генної інженерії
- Розвиток нових технічних засобів (датчиків біореакторів, техніки для очищення
та концентрування тощо)
2. Досягнень молекулярної генетики для біотехнології
Молекулярна генетика
- це галузь біології, що вивчає молекулярні основи
спадковості й мінливості живих організмів і вірусів. Найголовнішими досягненнями
молекулярної генетики, що застосовуються в біотехнології, є закономірності
організації та збереження генетичного матеріалу (хімічна природа гена, штучний
синтез гена, механізми реплікації й репарації ДНК).
Молекулярна генетика стала
теоретичною основою генної інженерії, метою якої є створення генетичних структур
та організмів з новими комбінаціями спадкових ознак.
До найважливіших методів молекулярної генетики,
що їх використовують у генній інженерії, належать:
• метод гібридизації ДНК з використанням ДНК-зондів - визначення фрагментів
ДНК або РНК з певною генетичною інформацією за допомогою одноланцюжкових
комплементарних фрагментів ДНК (ДНК-зондів);
• методи секвенування генів - встановлення послідовності нуклеотидів у
молекулах ДНК;
• метод полімеразної ланцюгової реакції - збільшення кількості фрагментів ДНК
у біологічному матеріалі;
• метод генетичних маркерів - ідентифікація фрагментів ДНК за допомогою
специфічних нуклеотидних послідовностей з відомою первинною структурою;
• методи перенесення генів за допомогою вірусних векторів або плазмід.
Для отримання генів, їх поєднання з векторами (плазмідами або вірусами) в
генетичній інженерії використовують ферменти: ревертази (ферменти, що каталізують
синтез нитки ДНК на матриці іРНК), рестриктази (ферменти, що розрізають
нуклеотидні послідовності в певних місцях), лігази (ферменти, що з'єднують
нуклеотидні послідовності).
Отже, досягнення молекулярної генетики дають змогу отримувати гени й
переносити їх з метою конструювання клітин й організмів зі зміненою спадковою
інформацією.
3. Досягнення молекулярної біології у біотехнології
Молекулярна біологія
- галузь біології, що вивчає біологічні процеси на рівні
біополімерів - нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур. Для
біотехнології фундаментальне значення мають такі досягнення цього розділу, як
встановлення механізмів реалізації генетичної інформації, біосинтезу білків,
мембранного транспортування, ферментного каталізу, а також вивчення регуляторних
механізмів цих процесів. Молекулярна біологія разом з молекулярною генетикою
стали фундаментом для клітинної інженерії, мета якої - створення нових клітин та
отримання тканин, органів й організмів з клітинного матеріалу.

• метод соматичної гібридизації - поєднання соматичних клітин різних тканин
або організмів для отримання нових комбінацій ознак;
• метод культури клітин (тканин) - виділення й перенесення клітин з організму
на поживні середовища для отримання генетично однорідних популяцій клітин;
• метод клонування організмів - отримання із застосуванням нестатевих способів
розмноження клонів, що складаються з генетично однорідних клітин. Основою
клонування є явище тотипотентності - здатність однієї клітини багатоклітинного
організму давати початок цілому новому організму шляхом поділу. Технологія
пересаджування ядер соматичних клітин в яйцеклітину, з якої власне ядро було
вилучене, й наступне вирощування та отримання організму набуло широкого
застосування як соматичне клонування (наприклад, клонування вівці Доллі). У
клітинній інженерії розрізняють ще ембріональне клонування, за якого донорами ядер
є морули або бластоцисти (наприклад, отримання й клонування химерних мишей).
Отримання клітин і клітинних продуктів експресії було б неможливим без
участі таких ферментів, як полімерази (ДНК-полімерази, РНК-полімерази), синтетази
(ферменти синтезу білків), протеази (ферменти розщеплення білків), нуклеази
(ферменти розщеплення нуклеїнових кислот).

4. Біохімія як фундаментальна основа біотехнології
Біохімія
- наука про хімічний склад і хімічні процеси, що відбуваються в
клітинах живих організмів. Сучасна біохімія вивчає організми на молекулярному рівні
за допомогою цілої низки методів: електрофорезу, хроматографії, електронної
мікроскопії, ультрацентрифугування, полярографії, методу мічених атомів.
На ґрунті її фундаментальних досліджень створюються біотехнології для
медицини, сільського господарства, промисловості, охорони довкілля: одержання
харчових продуктів (наприклад, кефірів, йогуртів, сухого молока, хліба, соків),
отримання лікарських препаратів (наприклад, вакцин, антибіотиків, вітамінів,
ферментів), безвідходні технології очищення довкілля (наприклад, біотехнологія
розкладу штучних полімерних матеріалів), добування екологічно чистих видів палива
(наприклад, біогазу, біодизелю), кормів для сільськогосподарських тварин (наприклад,
кормових білків із парафінів нафти), створення засобів догляду й захисту рослин
(наприклад, створення біодобрив, біогумусу). Великим є значення біохімії у
розв'язуванні екологічної проблеми утилізації та переробки відходів, створенні
будівельних матеріалів нового покоління та створенні біотехнології отримання
біорозщеплюваних матеріалів (наприклад, полігідроксіалканоатів).
Успіхи біохімії є фундаментом для розвитку таких напрямів біотехнології,
як:
• інженерна ензимологія - це галузь, що ґрунтується на використанні
каталітичних функцій ферментів у ізольованому стані або у складі певних клітин для
одержання продуктів (наприклад, біотехнологія отримання ферментів для освітлення
фруктових соків);
• мікробіологічний синтез - галузь, що займається створенням промислових
способів добування речовин і сировини за допомогою мікроорганізмів (архей,
бактерій, нижчих грибів, одноклітинних рослин) і продуктів їхньої життєдіяльності
(наприклад, біотехнологія одержання антибіотиків, штучних кормових білків,
ферментів, вітамінів В2, В12, С, гіберелінів, стероїдних речовин);
• екологічна інженерія - галузь, завданням якої є поліпшення стану довкілля та
створення технологій, що забезпечують очищення води, повітря, ґрунтів (основними
інструментами галузі є «зелена хімія», «зелена енергетика», «зелений транспорт»,
біоочищення стічних вод, технологія очищення ґрунтів або водойм від забруднювачів
за участі рослин - фіторемедіація)
Отже, біохімія є фундаментальною основою таких напрямів біотехнології, як
інженерна ензимологія, мікробіологічний синтез, екологічна інженерія.

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com  

 03.05.2022

 Урок  54

 Тема: «Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.»

 1 Опрацювати теоретичний матеріал § 62, повторити §58 - 61 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.

2 Переглянути відео та презентації

Сучасна біотехнологія та її основні напрямки

https://www.youtube.com/watch?v=Ep_fO5NNevg

Сучасна біотехнологія та її основні напрямки

https://www.youtube.com/watch?v=88RJNTEkoOw

Основні напрямки сучасної біотехнології.

https://www.youtube.com/watch?v=queAHtLEPIU

Презентація "Сучасна біотехнологія та її основні напрямки"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-suchasna-biotehnologiya-ta-osnovnim-napryamki-173706.html

Презентація з біології - "Основні напрями сучасної біотехнології"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-osnovni-napryami-suchasno-biotehnologi-46113.html

Презентація "Сучасна біотехнологія та її основні напрямки"

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-sucasna-biotehnologia-ta-ii-osnovni-napramki-195863.html  

                    3 Записати до зошита конспект 

                    4 Виконати завдання Заповніть таблицю «Сучасна біотехнологія як основа сталого   розвитку»  ст. 245

                   5 Теоретичний матеріал

Біотехнологія — дисципліна, спрямована на дослідження можливості використання живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності з метою пошуку варіантів розв’язання сучасних проблем у медицині, сільському господарстві та інших галузях. Один з напрямків біотехнології — генна інженерія, яка займається вивченням біологічних процесів у живих організмах для створення нових видів тварин, рослин, мікроорганізмів чи покращення властивостей тих, що вже існують.

Сучасні методи біотехнології дають змогу забезпечувати безліч людських потреб — від модифікації рослин для підвищення якості харчових продуктів до розробки життєво необхідних медичних препаратів.

Методи й основні напрямки біотехнології

Біотехнологія перетинається з багатьма іншими дисциплінами: молекулярною та клітинною біологією, генетикою, біохімією, ембріологією й навіть з робототехнікою, інформаційною та хімічною технологіями. Серед галузей біотехнології представлена ​​біоінженерія, генна та клітинна інженерія, біомедицина (а також наномедицина), біофармакологія, біоі біоінформатика, біоніка, біоремедіація, штучний відбір, клонування, гібридизація.

Клітинна і генна інженерія — сьогодні основні біотехнологічні методи.

Клітинна інженерія передбачає модифікацію або виведення нових клітин з тих, що вже існують. Для цього виконується значна кількість лабораторних дослідів, під час яких найчастіше комбінуються властивості різних клітин. Дослідники вирощують клітини шляхом пересадки органел або злиття клітин. Клітинна інженерія маніпулює також тканинами і протопластами. Важливе значення має такий метод клітинної інженерії, як метод культури ізольованих тканин.

Генна інженерія передбачає проведення лабораторних дослідів для створення культур з необхідними якостями шляхом штучної зміни в генотипі мікроорганізму. Методи генетичної інженерії застосовують досить широко й успішно для вивчення людини, онкологічних захворювань і хвороб, пов’язаних з імунною системою. Перші успішні досліди датуються першою половиною 20 століття, а перший препарат рекомбінантного інсуліну був отриманий у 80-х роках минулого століття.

Введення чужих для геному бактеріальних клітин генів здійснюють з використанням так званих «векторних ДНК» (плазміди, бактеріофаги та інші мобільні генетичні елементи). Методами генетичної інженерії отримані трансгенні рослини (ГМ-рослини) і трансгенні тварини.

Клонування — ще одна методика біотехнології. Вона полягає у створенні клону або клонів — нащадків, які на 100% відповідають прототипу, природним шляхом або шляхом безстатевого розмноження. Перше клонування провели на рослинах. Сьогодні цю методику застосовують і для генетичного виведення бактерій. Існує також молекулярне клонування (отримання ідентичних копій спадкових молекул) та штучне отримання клонів організмів, клітин, молекул.

Основні напрямки розвитку біотехнології (зокрема, клітинної інженерії):

розробка штамів різних мікроорганізмів;

виведення нових порід тварин і сортів рослин;

розробка харчових продуктів та кормів для тварин;

створення засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників і різних хвороб;

розробка сучасних методик щодо захисту екології.

Це лише частина напрямків, у яких використовується біотехнологія. Наука постійно розвивається, а вчені ставлять перед собою все складніші цілі.

Досягнення біотехнології в різних галузях

Біотехнологія допомогла здійснити безліч відкриттів у галузі медицини та науки.

Досягнення біотехнології в медицині

Медичні біотехнології діляться на діагностичні та лікувальні.

Перші дослідження були проведені в 70-х роках 20 століття, коли вчені перенесли генетичний матеріал з одного організму в інший за допомогою використання рекомбінантної ДНК.

Також за допомогою генномодифікованих бактерій був створений людський інсулін і гормон, що стимулює появу еритроцитів у кістковому мозку — еритропоетин.

У перспективі вчені розглядають застосування технологій біотехнології як спосіб боротьби з невиліковними захворюваннями та з хворобами, що передаються спадково. Крім того, генна інженерія може допомогти зі створенням гормональних препаратів для підвищення імунітету й пересадкою генів з метою розв’язання проблеми народження неповноцінних дітей.

Сучасні досягнення біотехнології в науці

Біотехнологія сприяла появі тварин абсолютно нових порід і рослин нових сортів, що принесло користь сільському господарству. Також сьогодні селекційні процеси прискорилися втричі — з 11 до 3-4 років.

Біотехнологія використовується в мікроелектроніці (на основі польового ефекту створені іон-селективні транзистори) та у видобутку нафти (для збільшення нафтовіддачі нафтових пластів). В екології біотехнологічні методи застосовуються для очищення побутових та промислових стічних вод.

Учені вірять, що в майбутньому біотехнологія також допоможе розв’язати сучасні проблеми, зокрема:

забруднення навколишнього середовища хімічними продуктами;

брак очищеної та прісної води;

дефіцит енергетики.

Крім того, біотехнологія здатна підвищити рівень медичного обслуговування й допомогти у створенні нових екологічно чистих продуктів і матеріалів.

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com  

 03.05.2022

 Урок  53

 Тема: «Біоетичні проблеми сучасної медицини.»

 1 Опрацювати теоретичний матеріал § 61, повторити §58 - 60 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

2 Переглянути відео та презентації

Біоетичні проблеми сучасної медицини.

https://www.youtube.com/watch?v=A4t0WrVUnXU 

Генетична інженерія людини. Біоетичні проблеми сучасної медицини.

https://www.youtube.com/watch?v=e7PfVUdMiM0

 Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної медицини

 https://vseosvita.ua/library/tema-genna-inzeneria-ludini-dosagnenna-ta-riziki-bioeticni-problemi-sucasnoi-medicini-260024.html

Презентація "БІОЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-bioetichni-problemi-suchasno-medicini-238656.html

 3 Записати до зошита конспект 

            4 Виконати проект (один на вибір) 1.Клонування організмів.

                                                                          2. Нанотехнології в біології.

                                                                          3. Трансгенні організми: за і проти.

  5 Теоретичний матерБіоетичні проблеми сучасної медицини.

Альберт Швейцер (нім.) - 1952 р.→ людина відповідає за свою діяльність не лише перед іншими людьми, а й перед всіма іншими живими істотами

Ван Р. Поттер (амер.) → засновник біоетики  «Біоетика - міст у майбутнє» (1969)

Олдо Леопольд (амер.) → засновник екологічної етики

Мета біоетики →  збереження та розвиток життя за допомогою моральних норм і принципів

Об'єкт дослідження → життя в цілісності та багатоманітності його проявів

Предмет досліджень → моральні ціннісно-нормативні механізми збереження та розвитку життя

Завдання → обґрунтування базових принципів, на котрих може бути побудована цілісна наука про моральні стосунки людини з живою природою.

 Основні принципи біоетики:

1. Принцип «не нашкодь» - професійні обов'язки лікаря і фармацевта виконувати свою роботу якісно і сумлінно.

2. Принцип автономії - індивід має право розпоряджатися своїм здоров'ям і благополуччям, навіть відмовлятись від лікування за умови, що це буде вартувати йому життя.

3. Принцип інформованої згоди - медичний працівник повинен якомога повніше інформувати пацієнта про стан його здоров'я й надавати йому оптимальні рекомендації щодо лікування. Пацієнт, у свою чергу, дістає можливість вільно визначити курс своїх подальших дій, найбільш прийнятний для нього особисто.

4. Принцип правдивості - необхідність достовірного інформування пацієнта про стан його здоров'я. 

5. Принцип конфіденційності - лікарської таємниці й недоторканості приватного життя.

6. Принцип справедливості - рівна доступність до медичної допомоги для кожного пацієнта та всіх соціальних груп суспільства.

7. Принцип людської гідності - гідне ставлення до пацієнта.

8. Принцип «роби благо» - наявність в людини почуття відповідальності й обов'язку, альтруїзму, любові до ближнього, емпатії (здатності до розуміння й відчування емоційного стану інших людей, а також до сприйняття їхнього способу мислення).

Отже, одним із основних завдань біоетики є обґрунтування принципів, на котрих формується система моральних цінностей і нормативів для збереження та розвитку життя на Землі.

Біоетичні проблеми сучасної медицини:

Біоетична проблема - складне теоретичне або практичне питання медицини, що не має однозначного розв'язання, суперечить існуючим знанням і потребує розв'язування за допомогою наукових досліджень.

Діапазон медичних технологій неймовірно розширився, зросла їхня роль у лікуванні різних захворювань. Трансплантація органів, тканин і стовбурових клітин, використання ембріональних тканин і клітин, генна терапія, штучна зміна статі, застосування трансгенних організмів з метою отримання харчових продуктів, клонування тварин і людини породжують чимало етичних суперечностей. Окрім того, серед проблемних питань на сучасному етапі розвитку біоетики виокремлюють: наукові дослідження на тваринах, генетичні технології й втручання в репродукцію людини, ставлення до смерті та сучасних технологій подовження життя, соціальну справедливість у медицині.

Завдання → формування суспільноприйнятої загальної позиції щодо неоднозначних питань медицини:

1. Щодо дослідів з тваринами. 

«Концепція трьох R» (англ. reduction, refinement and replacement) - скорочення, удосконалення та заміна відносно експериментування на лабораторних тваринах.

2. Статус людського ембріона → ембріон має право на життя з моменту запліднення.

Аборт - порушення основного права людини на життя.

3. Щодо репродуктивних технологій → етично виправдано в разі безплідності, яка не піддається лікуванню.

4. Щодо трансплантології → ВООЗ розробила основні принципи:

органи і тканини можуть бути вилучені від трупа або живої людини лише за умови отримання згоди,

суворе дотримання лікарської таємниці відносно джерела одержання донорських органів.

5. Щодо клонування людини → будь-яке втручання з метою створення людини забороняється.

6. Щодо евтаназії - припинення життя невиліковно хворої людини.

Людське життя є найвищою соціальною цінністю й має бути захищене до моменту його природного завершення.

Отже, біоетика відповідальна за аналіз біоетичних проблем та створення загальноприйнятих етичних норм, що ґрунтуються на повазі до людської гідності й дбайливому ставленні до середовища життя.

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com


26.04.2022

Урок  52

Тема: «Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних рядів спадкової мінливості.. Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції. Генна інженерія людини: досягнення та ризики..»

1 Опрацювати теоретичний матеріал § 57, 58 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

2 Переглянути відео та презентації

Значення для планування селекційної роботи вчення М.І. Вавилова

https://www.youtube.com/watch?v=S09aNojrK5Q

Презентація за темою: "Вчення І. Вавилова про центри різноманітності і походження культурних рослин"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-za-temoyu-vchennya-i-vavilova-pro-centri-riznomanitnosti-i-pohodzhennya-kulturnih-roslin-179372.html

Генна і клітинна інженерія

https://www.youtube.com/watch?v=oXuUoUgpTtM

 Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної медицини

 https://vseosvita.ua/library/tema-genna-inzeneria-ludini-dosagnenna-ta-riziki-bioeticni-problemi-sucasnoi-medicini-260024.html

 3 Записати до зошита конспект 

4 Виконати завдання. Заповнити таблиці ст.225, 229   

 5 Теоретичний матеріал

 Центри походження культурних рослин

  У 1883 році швейцарський ботанік Альфонс Декандоль встановив географічні області походження найголовніших культурних рослин. Однак вони охоплювали цілі континенти або досить великі території. У 1926 – 1939 роках видатний ботанік та генетик Микола Вавілов на підставі даних про поширення рослин світом, енциклопедичних матеріалів та результатів власних експедицій вирізнив 7 основних географічних центрів походження культурних рослин.

1) Південноазіатський тропічний – тропічна Індія, Індокитай, Південний Китай, острови Південно-Східної Азії: рис, цукрова тростина, огірок, баклажан, чорний перець, мускатник, гвоздика, банан, кокосова пальма, цукрова пальма, хлібне дерево, цукрова тростина, помаранча, лимон, памело, бергамот, манго (загалом 33% культурних рослин)

2) Східноазіатський – Центральний та Східний Китай, Японія, Корея, Тайвань: соя, просо, гречка, гол озерний різновид вівса, слива, вишня, редька, шовковиця, конопля, хурма, мандарин, ліщина, бамбук, опійний мак, ревінь, малина, пекінська капуста, кориця, олива, бавовник, японський рис ( загалом 20% культурних рослин)

3) Південно-Західноазіатський – Мала Азія, Середня Азія, Іран, Афганістан, Південно-Східна Індія: м’яка пшениця, жито, льон, конопля, ріпа, морква, часник, цибуля, виноград, абрикос, груша, айва, фундук, каштан, фісташка, фінік, горох, боби, люцерна, диня, ячмінь, овес, черешня, любисток, еспарцет, віка, барбарис

4) Середземноморський – країни до берега Середземного моря: капуста білокачанна, кольрабі, броколі, брюссельська капуста, бруква, турнепс, конюшина, гірчиця, хрін, меліса, м’ята, артишок (всього 11% культурних рослин)

5) Абісинський – ефіопське нагір’я Африки: тверда пшениця, ячмінь, кавове дерево, кола, зернове сорго, банани, нут, кавун, рицина, кунжут (близько 4% видів культурних рослин)

6) Центральноамериканський – Південна Мексика: кукурудза, довговолокнистий бавовник, какао, гарбуз, перець овочевий, тютюн, фізаліс, квасоля, червоний перець, авокадо, батат (приблизно 10%)

7) Південноамериканський – південна Америка вздовж західного узбережжя (гірські області і плоскогір’я Колумбії, Еквадора, Перу, Болівії): картопля, ананас, папайя, фейхоа, гарбуз, хінне дерево, гевея, мате, маніок, томати, арахіс, садові суниці (всього біля 8%)

2. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості

  Закон гомологічних рядів спадкової мінливості був сформований М. Вавіловим у 1920 році як узагальнення його досліджень. Його основними положеннями є:

1) Види та роди, які є генетично близькими, мають схожі ряди спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачити знаходження паралельних форм у інших видів і родів. Чим ближче генетично розташовані у загальній системі роди та види, тим більш повна схожість у рядах їх мінливості

2) Цілі родини рослин загалом характеризуються певним циклом мінливості, який проходить крізь усі роди та види, з яких складається родина.

  Якщо підсумувати, то у близьких за походженням видів та родів організмів виникають схожі спадкові зміни.

  На прикладі злаків Вавілов довів цей закон. Він зазначив, що у пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи є біле, червоне, чорне, жовте забарвлення насіння, бувають колосся з довгими та короткими остями, голі та плівчасті зернівки. У тварин гемофілія, катаракта, діабет, альбінізм – ознаки які поширюються на всих ссавців.

   Чим більш географічно віддалені форми рослин взяті при схрещуванні, тим більша вирогідність створити новий сорт рослин або породу тварин. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості дає можливість селекціонерам:

1) Знаходити потрібні ознаки та варіанти у всій різноманітності форм різних видів як культурних рослин та свійських тварин, так і їхніх далеких родичів

2) Надає можливість успішно здійснювати пошук нових сортів культурних рослин та порід свійських тварин з потрібними ознаками

3) Можна встановити центр походження рослин за спорідненими видами зі схожими ознаками.

. Застосування методів генної інженерії

   Генна інженерія – це сукупність методик для цілеспрямованоо переносу потрібних генів від одного виду живих організмів до іншого. Організм, в геном яких введено «чужі» гени, називаються трансгенними (рослини та тварини) або трансформованими (бактерії та гриби).

Трансгенні рослини створюють з такими цілями:

1) Підвищення загальної продуктивності

2) Підвищення стійкості до комах-шкідників (за рахунок уведення у геном рослин генів. Які контролюють синтез речовин, токсичних для комах і безпечних для людини та тварини)

3) Підвищення стійкості до гербіцидів

4) Підвищення стійкості до стресових факторів (наприклад гени, що дають стійкість до заморозків та нестачі вологи)

5) Продукування білків, антитіл (інтерферон, імуноглобулін)

6) Отримання чоловічих стерильних рослин

7) Зміна забарвлення у декоративних культур

Транс генні тварини створюються з такою метою:

1) Тварини, які виробляють медичні продукти (корови з отриманням у молоці певних речовин)

2) Тварини, які б давали важливу інформацію для провадження генної терапії у людей (транс генні миші для вивчення пухлинних хвороб)

Різні види трансформованих бактерій використовують для:

1) Бактеріального синтезу речовин

2) Захисту рослин від морозів (запобігають утворенню в клітинах кришталиків льоду)

3) Поїдання нафти після техногенних катастроф

4) Використання у складі миючих засобів замість фосфатів

   Генна інженерія є перспективним напрямком, який у майбутньому дозволить цілеспрямовано поліпшувати спадкові якості організмів, отримувати в необмеженій кількості цінні біологічно активні речовини. Однак, деякі вчені застерігають, що неконтрольовані роботи у галузі генної інженерії можуть призвести до створення небезпечних для людини організмів.

Досягненнями генної інженерії на сьогодні є:

1) Створено високопродуктивні штами мікроорганізмів, які синтезують інсулін, інтерферони, соматотропні (гормон росту), різноманітні ферменти та вітаміни

2) Створено банк генів (колекції генів різних організмів), що є необхідним для подальших досліджень і розвитку генної інженерії

3) Розвиток гемотерапії (лікування спадкових, онкологічних та деяких вірусних захворювань шляхом введення генів у соматичні клітини хворих людей)

Застосування методів клітинної інженерії

   Клітинна інженерія – це конструювання клітин нового типу на основі їхнього культивування, гібридизації та реконструкції. Заснована на культивуванні окремих клітин або тканин на штучних поживних середовищах (білковий бульйон або агар-агар). Такі клітинні культури використовують для синтезу цінних речовин, виготовлення посадкового матеріалу, отримання клітинних гібридів.

   Якщо взяти клітини різних органів і тканин або клітини різних організмів, об’єднати їх за допомогою спеціальних прийомів у одну, то утворюється нова гібридна клітина. Властивості цієї клітини істотно різняться від властивостей батьківських клітин. Таким шляхом можна отримувати клітини, що виробляють необхідні людині ліки.

Вирощування клітинних (тканинних) культур 

   Окремі клітини вирощують на поживних середовищах, в результаті чого утворюються клітинні культури. Клітини тварин і рослин., за їх переміщення на поживне середовище, здатні до поділу. Окрім цього клітини рослин є ще й тотипотентними, тобто за певних умов здатні утворити повноцінну рослину. Це надає можливість отримувати цінні речовини. Наприклад, культура клітин женьшеню, так само як і ціла рослина, здатна утворювати біологічно активні речовини. Також можна розмножувати цінні і рідкісні рослини в пробірках. Таким чином створюються безвірусні сорти картоплі та інших рослин.

Гібридизація соматичних клітин

   На сьогодні розроблена методика гібридизації протопластів соматичних клітин. При цьому видаляються клітинні оболонки і зливаються протопласти клітин організмів, що належать до різних видів – картоплі та томату, яблуні та вишні. Отримані гібридні клітини можуть бути основою для створення нових гібридних форм рослин.

   Соматичні клітини містять увесь об'єм генетичної інформації. Це дає можливість вивчати багато питань генетики людини, які неможливо досліджувати на цілому організмі. Соматичні клітини людини отримують із різних органів (шкіра, кістковий мозок, клітини крові, тканини ембріонів). Найчастіше використовують клітини сполучної тканини (фібробласти) і лімфоцити крові. Культивування клітин поза організмом дозволяє отримувати достатню кількість матеріалу для дослідження, який не завжди можна взяти в людини без шкоди для здоров'я.

   Культури соматичних клітин використовуються для визначення мутагенної дії факторів навколишнього середовища. Розширюються можливості точної діагностики хвороб на біохімічному рівні у дорослих і до народження у плодів (пренатальна діагностика). Для подальшого удосконалення цих методів необхідно нагромаджувати лінії клітин з генними і хромосомними мутаціями. Вже організовані "банки" клітинних ліній.

   Перспективним є створення клітин різних типів. Наприклад, за гібридизації лімфоцитів, що здатні виробляти антитіла, з раковими клітинами, утворюються гібриди, які здатні виробляти антитіла як лімфоцити і можуть необмежено розмножуватися в культурі, як ракові клітини.

Створення химерних тварин

    Термін «химера», або генетичний мозаїк, використовується головним чином для одержання організмів, які складаються із генетично різних клітинних популяцій більше ніж від однієї заплідненої яйцеклітини. З вузькогенетичної точки зору химери – це продукти об'єднання двох і більше ембріонів, внаслідок чого вони мають складний комбінований генотип. Є можливим завдяки злиттю ембріонів на ранніх стадіях. 

    Химери можуть поєднувати цінні в господарськім відношенні ознаки, які відсутні у звичайних тварин або слабко виражені. Це стосується антагоністичних ознак, як, наприклад, молочна й м'ясна продуктивність великої рогатої худоби, якість вовни й м'ясна продуктивність овець і т.д. Створення ін'єкційних химер методом введення в ранній ембріон певних ліній клітин дозволить поліпшити імунну систему й підвищити резистентність тварин до хвороб.

   Найбільш часто химери трапляються серед рослин, причому як в природних умовах (під час мутації соматичних клітин), так і в експериментальних умовах (внаслідок оброблення мутагенами, поліплоїдогенами, колхіцином, інших впливів). Рослини, отримані щепленням, теж являють собою химери.

   Найчастіше химеризм трапляється в рослин, що розмножаються вегетативним способом — оскільки лише в цьому разі ознаки химерності зберігаються досить довго. При статевому розмноженні можливо спадкування химерності, яка виникає через настабільність алелей. У цьому випадку спадкування ознак не підкоряється менделевським законам і вважається нестабільною мутациєю. У природі вони рідкісні: утворюються, як правило, лише в результаті випадкової гібридизації або механічних пошкоджень

   Химери тварин — організми, що розвиваються не з одної, а з двох і більше зигот. Зоологічні химери можуть також з'являтися внаслідок трансплантації.

   Прикладом химеризму тварин є фримартинізм — вид аномального гермафродитизму, при якому в самиць розвиваються і яєчники і сіменники. Він супроводжується стерильністю, трапляється у корів та деяких інших тварин — у телят жіночої статі з пар різностатевих близнюків. Відбувається внаслідок формування анастомозів кровоносних судин між різностатевими зародками, через що між ними стається обмін статевими гормонами і попередниками статевих клітин. 

У тваринному світі химеризм може мати різну природу:

1) Ембріональну або онтогенестичну — коли організм формується не з двох, як належить, а з чотирьох гамет. Це стається внаслідок злиття в одну двох запліднених яйцеклітин на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку.

2) Наслідок трансплантації — виникає після пересаджування органа або тканини (наприклад, кісткового мозку, переливання крові).

   У 1980-х роках була отримана перша штучна міжвидова химера — химера вівці й кози.

   Законодавство США і Євросоюзу виключає можливість проведення будь-яких експериментів з використанням людських клітин. Разом з тим, використання генетичного матеріалу людиноподібних мавп (зокрема, шимпанзе) ніяк не регулюється законодавчо. Оскільки генетична близькість цих мавп з людьми розмиває грань між твариною і людиною, не уявляється чимось фантистичним поява в перспективі людей-химер, тобто хромосомних химер-гібридів між людиною і твариною. Наступним етапом юридичних суперечок може бути питання прав цих химер, окрім того, деякі вже висловлюють занепокоєння, чи не зачепить людської гідності створення химер.

   У травні 2008 року у Палаті громад Великої Британії тривали дебати щодо моральних засад використання людських стовбурових клітин. Вони закінчилися ухваленням рішення, що людські зарідки можуть бути використані в біологічних дослідах, але по закінченні 14 діб вони мають бути знищені.

   11 липня 2005 року законопроект «Про заборону людських химер» був висунутий в Конгресі США сенатором С. Браунбеком, де був «похований» наступного року. Він засновувався на припущеннях, що наука вже сягла рівня, де організм людини і нелюдини можуть бути злиті у нову форму життя. Оскільки це одразу зітре межу між людиною і твариною, це чревате зневагою людської гідності. Окрім того, там містилося зауваження, що химери, будучи сполучною ланкою між людьми й тваринами, сприятимуть поширенню зоонотичних хвороб. Більше спроб якось вплинути на правове регулювання досліджень з химеризації в США не було вчинено.
3. Клонування

   Клонування — це метод розмноження статевороздільних істот (тварин і людей), з допомогою якого в нестатевий спосіб можна отри¬мати новий організм, який буде генетично ідентичним до організ¬му, що передбачається клонувати. 

   Клонування є відомим явищем у рослинному світі. Перші спроби клонування тварин здійснювали¬ся в 30-х pp. XX ст. Но¬вий етап у клонуванні визначають експерименти шотландських уче¬них, які завершилися народженням вівці Доллі (27 лютого 1997 p.). Це досягнення відкриває шлях до клонування людини.

Існують два різні шляхи, з допомогою яких можна досягнути клонування.

1. Перенесення ядра клітини суб’єкта, якого хочуть клонувати (дублювати). Ядро вводять у запліднену або незапліднену яйце¬клітину після видалення або нейтралізації існуючого в ній ядра. Ядро клітини має повний генетичний код певного організму, що дозволяє «відтворити» генетично ідентичний організм. Така техніка передбачає два моменти: видалення ядра з яйцеклітини або одноклітинного ембріона (зиготи) і злиття клітини, з якої береться ядро, з указаною яйцеклітиною або одноклітинним ембріоном з допомогою електричного шоку. Це дає змогу при¬вести в дію процес поділу нового отриманого індивіда, якого по¬тім переносять у матку особини жіночої статі.

2. Розщеплення ембріонів, тобто штучне проведення природного процесу формування ідентичних близнюків (або монозигот), який полягає в мікрохірургічному поділі ембріональних клітин на перших стадіях їхнього розвитку (до 14 днів після запліднен¬ня) на два або більше ідентичних ембріонів. Після цього розді¬лені організми здатні незалежно розвиватися завдяки клітин¬ній поліпотенції — властивості однієї клітини давати початок різним тканинам, що формують організм.

   Напевно, жодне з досягнень науки не викликало у XX столітті більш бурхливих дискусій, ніж клонування. Можливість створювати генетичні копії людини фактично розділила світ на дві частини: тих, хто «за», і тих, хто «проти». 

   Учені-психологи — противники клонування — стверджують: створення людей з ідентичним генетичним кодом протиприродне й аморальне. На це генетики — прихильники ідеї відповідають, що сьогодні у світі живе 150 мільйонів людей, чий генетичний код не є унікальним. Це — близнюки, у яких набагато більше спільного, ніж у клону та його донора, оскільки близнюки найчастіше ростуть у схожих умовах. 

   Наступне заперечення: клонування зменшує генетичну різноманітність і робить людство більш уразливим у випадку епідемій. Однак прихильники ідеї вважають, що загальна кількість клонів буде дуже незначною через високу вартість процедури клонування й небажання більшості жінок виношувати клонів.

   Клонування людини перетинається з моральними проблемами сурогатного материнства. У багатьох випадках сурогатне материнство пов’язане з глибокими переживаннями, воно не може не впливати на плід, що розвивається, почуття й особливості поведінки сурогатної матері. Тим часом статистика стверджує, що із 42 мільйонів родин 47 відсотків бездітні. Клонування й сурогатне материнство сьогодні й у майбутньому — це єдиний вихід для мільйонів людей, які бажають мати власну дитину.

  Клонування може призвести до створення людей-монстрів як у генетичному, так і в моральному сенсі, заперечують педагоги й психологи. Прихильники стверджують, що в такому розумінні набагато небезпечнішою є генна інженерія, оскільки в цьому випадку ДНК не копіюється, а модифікується. 

  Клонування прирівнюється до прийняття на себе ролі Бога, вважають представники релігійної опозиції. Прихильники ідеї відповідають, що святі тексти не містять явної заборони на клонування й нагадують, що будь-яке відкриття в галузі медицини спочатку викликало аналогічні заперечення з боку релігійних діячів. 

   Прихильники клонування стверджують, що переваги, які дає людству це досягнення науки, при розумному регулюванні значно переважать негативні наслідки. Людський клон — це всього-на-всього близнюк донора ДНК, відстрочений за часом. Клоновану людину протягом 9 місяців буде виношувати жінка, вона буде народжуватися й виховуватися в прийомній родині, досягне повноліття через 18 років, тому небезпека появи двійників неможлива. 

   Клонування можна проводити тільки за згодою донора. Жінка, яка має виношувати клоновану людину, робить це добровільно, з нею підписують контракт. Прихильники ідеї вважають, що клонування дасть змогу бездітним родинам мати дітей, а суспільству — відтворювати генетичну інформацію видатних особистостей: акторів, учених, спортсменів, композиторів, музикантів. 

   На думку юристів, клони людини можуть зробити великий внесок у науковий прогрес й культурний розвиток. В окремих випадках, коли передбачаються можливі зловживання, їм можна запобігти за допомогою вузькоспрямованого спеціалізованого законодавства. Спираючись на здоровий глузд і розумне законодавство, клонування людини не є, на думку деяких юристів, тим, чого треба боятися. Прихильники клонування людини пропонують підтримувати наукові дослідження, що прискорять рішення проблеми. Геніальні люди — це найбільша цінність світу. Клонування людини дозволить нам зберегти генетичну інформацію цих людей.

   Результатом цих дискусій стала законодавча заборона експериментів з ембріональними клітинами в більшості країн світу.

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

26.04.2022

Урок  51

Тема: «Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів..

Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів. Явище гетерозису та його генетичні основи..»

1 Опрацювати теоретичний матеріал § 55, 56 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

2 Переглянути відео та презентації

Завдання та досягнення сучасної селекції.Внесок українських учених-селекціонерів

https://www.youtube.com/watch?v=icdxMEM2Hm4

Селекція. Методи селекції. 

https://www.youtube.com/watch?v=L8pLIjBy_ug

Селекція. Методи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів.

https://www.youtube.com/watch?v=jkBjnINgLvA

Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів. 

https://www.youtube.com/watch?v=VzeMrmMXLQc

Презентація "Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних вчених-селекціонерів"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zavdannya-ta-dosyagnennya-suchasno-selekci-vnesok-vitchiznyanih-vchenih-selekcioneriv-171210.html

Презентація "Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zavdannya-ta-dosyagnennya-suchasno-selekci-vnesok-vitchiznyanih-uchenih-selekcioneriv-230944.html

 3 Записати до зошита конспект 

 4 Виконати завдання. Заповнити таблиці ст.217, 221   

  5 Теоретичний матеріал

 Завдання та досягнення сучасної селекції.

   Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Наукові основи селекції заклав Ч. Дарвін. Завдяки селекції з приблизно 150 видів культурних рослин та 20 видів одомашнених тварин створені тисячі різноманітних порід і сортів.

   Предметом селекції є вивчення у створених людиною умовах закономірностей зміни, розвитку, перетворення рослин, тварин та мікроорганізмів. За допомогою селекції розробляються способи впливу на культурні рослини й домашніх тварин. Це відбувається з метою зміни їхніх спадкових якостей у потрібному для людини напрямку.

    Теоретичною базою селекції є генетика, еволюційне вчення. Використовуючи еволюційну теорію, закони спадковості та мінливості, вчення про чисті лінії й мутації, учені-селекціонери розробили різноманітні методи виведення сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів.     До основних методів селекції належать добір, гібридизація, поліплоїдія, експериментальний мутагенез, методи генетичної інженерії та ін.

Основними завданнями сучасної селекції є 

- підвищення продуктивності сортів і порід, переведення їх на промислову основу 

- створення порід, сортів і штамів, пристосованих до умов сучасного сільського господарства, 

- забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат 

- вивчення різноманіття рослин, тварин та мікроорганізмів, що є об’єктом селекційної роботи

- аналіз закономірностей спадкової мінливості за гібридизації та мутаційного процесу

- дослідження ролі середовища у розвитку ознак та властивостей організму

- створення стійких до захворювань та кліматичних умов сортів рослин та порід тварин

Залежно від цілей селекцію проводять на 

- Якість (смак, зовнішній вигляд, вміст білка та амінокислот тощо)

- Стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих умов

- Урожайність рослин

- Плодючість та продуктивність у тварин

  У селекції виділяють три основних розділи: селекція рослин, селекція тварин і селекція мікроорганізмів.

   Сорт рослин – група культурних рослин, які в результаті селекції отримали певний набір характеристик (корисних або декоративних), які відрізняють цю групу рослин від інших рослин того ж виду. Кожен сорт рослин має унікальну назву та зберігає свої властивості при багаторазовому вирощуванні.

   Порода тварин – це сукупність особин у межах певного виду тварин, яко має генетично обумовлені стабільні характеристики (властивості та ознаки), що відрізняють її від інших сукупностей особин цього виду тварин, стійко передають їх потомкам та є результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини. Тварини однієї породи схожі за типом будови тіла, продуктивністю, плодючістю, мастю. Це дає змогу відрізняти їх від таких іншої породи. У породі повинна бути достатня кількість тварин, інакше обмежується можливість застосування добору, що швидко призводить до вимушеного спорідненого парування і, як наслідок, до виродження породи. Крім високої продуктивності й чисельності, порода повинна бути досить поширеною. Це збільшує можливості для створення в ній різних типів, що сприяє її подальшому поліпшенню.

   Штам мікроорганізмів – чиста культура певного виду мікроорганізмів, морфологічнії фізіологічні особливості якої добре вивчені. Штами можуть бути виділені зрізних джерел (ґрунту, води, харчових продуктів) або з одного джерела в різний час. Тому один і той самий вид бактерій, дріжджів, мікроскопічних грибів може мати велику кількість штамів, що відрізняються за рядом властивостей, наприклад за чутливістю до антибіотиків, здатністю до утворення токсинів, ферментів та інших чинників. Штами мікроорганізмів, що вживаються в промисловості для мікробіологічного синтезу білків (зокрема ферментів), антибіотиків, вітамінів, органічних кислот тощо, значно продуктивніші (у результаті селекції), ніж дикі штами.

    У порід, сортів та штамів усі ключові гени переведені у гомозиготний стан і розщеплення в ряду поколінь не відбувається. Породи, сорти та штами максимально проявляють свої властивості в спеціально створених умовах і не здатні існувати без постійної підтримки людини.

Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.

   Як наука, селекція почала розвиватися в Україні наприкінці 19 ст., коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка й інших сільськогосподарських культур: Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Іванівська (1887), Верхняцька (1899), згодом Миронівська (1911). Після занепаду під час революції їхню діяльність поновлено у 1920-их pp. і організовано нові.

   В кінці 19 та на початку 20 століття розвиток селекції був тісно пов’язаний з розвитком цукрової промисловості – при цукрових заводах створювалися заклади із селекції цукрового буряку (збільшення врожайності та вмісту цукру). Були створені науково-дослідницькі інститути (НДІ) цукрових буряків (Київ, Харків), які працюють і донині. Також в цей час виводили сорти ярої і озимої пшениці, жита, вівса, ячменю, проса, гороха, люцерни.

   У 1930-их pp. багато українських селекціонерів загинули від терору НКВС (Б. Паншин, В. Колкунов, Б. Лебединський, І. Войткевич, В. Ракочі, С. Низовий-Кисіль, Д. Дузь-Крятченко, брати Олександр і Олекса Філіповські, І. Шапошників, П. Соляков, А. Запорожець та ін.).

   Новий занепад селекції спричинила війна 1941–1945; згодом науково-дослідницькі установи селекції знову відбудовано і значно поширено. Тепер вони укладаються у таку систему:

1) установи всесоюзного значення з центром в Україні — Всесоюзні науково-дослідницькі інститути: цукрового буряка (Київ), кукурудзи (Дніпропетровське), луб'яних культур (Глухів), садівництва (Київ), селекційногенетичний (Одеса), махорки і цигаркових тютюнів (Київ), олійних культур (Краснодар);

2) Всеукраїнські установи — науково-дослідницькі інститути: селекції і генетики ім. В. Юр'єва (Харків), хліборобства (Київ), хліборобства і тваринництваУРСР (Львів), зрошувального хліборобства (Херсон), Миронівський н.-д. інститут селекції і насінництва пшениці;

3) установи обласного значення — державні обласні сільськогосподарські дослідні і селекційні станції галузевих інститутів.     

   Великий внесок у цей час та післявоєнні роки зробили:

1) Ф.Г.Кириченко (вивів новий високоврожайний сорт озимої пшениці)

2) П.Х.Гаркавий (вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярого ячменю)

3) О.С.Мусійко (15 сортів і гібридів кукурудзи, гречки, жита)

4) В.М.Ремесло (створив високоврожайний сорт озимої пшениці «Миронівська», всього 20 сортів)

   У 30-60 роки ХХ століття на дослідних станціях були досягнуті успіхи у селекції зернових культур, значної кількості сортів гороху та проса

. Найвідоміші українські селекціонери, окрім вже названих, це:

- Л.П. Симеренко (сорт яблук «Ренет Симеренка»)

- Л.Л. Семполовський (вивів нові сорти цукрового буряку)

- С.Ф.Черненко (сорт яблук «Антонівка», «Катірен», «Фенікс», «Ренет український» та інші)

- В.С.Пустовойт (сорти соняшника «Салют», «Круглик»)

- М.О.Озерний (гібриди кукурудзи «Успіх» та «Партизанка»)

- О.М.Фаворов (сорти картоплі, суданської трави та дині)

- О.В.Попов (8 сортів цукрового буряку)

- І.С.Паришкура (сорти люпину, гороху)

   У наш час селекційну роботу в Україні проводять понад 100 НДІ. У роки незалежності створені селекційні центри:

- Миронівський (зернові культури)

- Південно-Західний м. Одеса (зернові та кормові культури)

- Київський та Харківський (кормові культури)

- Дніпропетровський (кукурудза та сорго)

- Київський (цукровий буряк)

   Так само плідною є робота селекціонерів, що створюють породи с/г та свійських тварин. Породами, створеними в Україні, є такі:

1) Велика рогата худоба: бура карпатська, волинська м’ясна, лебедиинська, сіра українська, українська червоно-ряба молочна, українська степова

2) Вівці: асканійська тонкорунна

3) Свині: миргородська, полтавська м’ясна, українська м’ясна, українська степова біла, українська степова ряба, червона білопоясна

4) Коні: гуцульська, новоолександрівська ваговозна, українська верхова

5) Кролі: полтавське срібло, сірий велетень

6) Собаки: одіс, український гірський гончак

7) Кішки: український левкой

8) Медоносні бджоли: карпатська бджола, українська степова бджола

Етапи селекції рослин. Масовий та індивідуальний добір рослин за необхідними ознаками. Створення чистих ліній — гомозиготних особин з однаковим генотипом, отриманих внаслідок самозапилення. Самозапилення підвищує кількість гомозигот, дає можливість виявити несприятливі мутації. Для самозапильних рослин застосовують багаторазовий індивідуальний добір і виводять декілька чистих ліній за визначеними ознаками. Для перехреснозапильних рослин проводять штучне самозапилення і виявляють мутації. В отриманих гомозиготних лініях урожайність знижується. Одержання міжлінійних гібридів — перехресне запилення двох чистих ліній — приводить до появи високоврожайного покоління. У гібридів спостерігається гетерозис, врожайність і життєздатність підвищуються у 1,5-2 рази. Подальше розмноження міжлінійних гібридів знижує ефект гетерозису. Кращі комбінації чистих ліній отримують шляхом дослідницької роботи.

У самозапильних рослин виводять декілька сортів, які можуть розмножуватися насінням. Перехреснозапильні рослини розмножують вегетативно. Це дає можливість отримати одноманітну гетерозиготну популяцію. Для однорічних рослин застосовують штучне запилення. З метою підвищення врожайності використовують поліплоїдію. Багато культурних рослин (пшениця, овес, картопля, буряк, суниця) є поліплоїдами. Поліплоїди характеризуються більшою урожайністю, стійкістю до кліматичних змін, містять більше поживних речовин.

У рослинництві використовується віддалена гібридизація — одержання міжвидових і міжродових гібридів. Такі гібриди безплідні, оскільки порушено мейоз і утворення статевих клітин. Георгій Карпеченко отримав капустяно-редьковий поліплоїдний плідний гібрид. Він не схрещувався ні з редькою, ні з капустою, не давав розщеплення ознак капусти чи редьки, тобто було отримано новий вид.

Роботи І. В. Мічуріна. І. В. Мічурін створив нові сорти культурних плодово-ягідних рослин шляхом гібридизації, щеплення рослин і строгого добору. Прищепа — живець рослини, що прищеплюється. Підщепа — доросла рослина, на яку прищеплюється прищепа.

При схрещуванні застосовували метод ментора — виховання в гібридному саджанці бажаних ознак шляхом щеплення його на рослину-вихователя. Чим старший ментор, тим сильніший його вплив на прищепу.

І. В. Мічурін працював над створенням морозостійких, крупноплідних сортів із чудовими смаковими якостями.

Вітчизняні досягнення в селекції рослин. Ф. К. Кириченко вивів ряд зимостійких сортів озимої м'якої пшениці. Ним вперше створена озима тверда пшениця, найврожайніші сорти якої Одеська, Ювілейна, Новомічурінська. Т. Є. Тарасенко та І. Д. Прохожай вивели високоврожайні сорти ярого ячменю, які районовано в багатьох областях України. І. М. Хаджінов досяг великих успіхів у селекції кукурудзи. Високою популярністю користуються сорти картоплі, які вивела Н. А. Лебедева.

Методи селекції тварин

У тварин можливе тільки статеве розмноження, відсутня масовість у потомстві від однієї пари. В селекції тварин необхідно враховувати екстер'єр і продуктивність. На продуктивність дуже впливають умови утримування, раціон харчування, догляд.

Людина приручила й одомашнила майже 10 тис. видів тварин. У селекції тварин використовують два методи схрещування: споріднене (інбридинг) і неспоріднене (аутбридинг). При доборі пари враховують родовід і характерні ознаки тварин. Споріднене схрещування проводиться між особинами однієї породи і використовується для одержання чистих ліній. При цьому може виникнути зниження життєздатності особини і поява мутацій, тому необхідний строгий добір за потрібними ознаками.

Завданням селекції тварин є виведення нових або удосконалення існуючих порід свійських тварин певного біологічного виду, які мають цінні для людини спільні ознаки і властивості й чітко відрізняють особин цієї породи від інших представників виду.

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com


19.04.22.

 Урок 50

Тема : « Контрольна робота з теми: «Сталий розвиток та раціональне природокористування».

1 Повторити теоретичний матеріал §46 - § 54, (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html,  

 2. Виконати контрольну роботу

 Контрольна робота з теми: «Сталий розвиток та раціональне природокористування».

1-6 тестові питання оцінюються по 0,5 бали; 7-9 теоретичне завдання оцінюється по 1 балу;             10-12 – завдання на відповідність термінів та понять або прикладів – оцінюється по 1 балу;               13-15 – теоретичне завдання – оцінюється по 1 балу.

 1. Надходження в навколишнє середовище речовин та енергії, що призводить до порушення структури й функцій біосистем – це:

А. якість довкілля;  

Б. забруднення довкілля;

В. охорона довкілля.

2. До механічних забруднювачів довкілля належать:

А. пластмасові вироби, скло, цегла;

В. нафтове та фармакологічне;

Б. теплове, радіаційне, електромагнітне;

Г. зоогенне, фіто генне, мікробіогенне, генетичне.

3. Діяльність із застосуванням специфічних методів для передбачення можливих змін довкілля – це:

А. екологічне прогнозування;

Б. екологічне нормування;

В. екологічна експертиза.

4. До міжнародно-глобальної екополітики належать:

А. політика екологічного району або міста;

Б. прийняття і реалізація природоохоронних законів, міжнародні договори;

В. встановлення квот на вилучення природних ресурсів, введення заборони на скидання речовин;

Г. створення прикордонних заповідників.

5. Перелік видів рослин і тварин, які зникли з лиця Землі, починаючи з 1600 року – це:

А. Зелена книга;

Б. Чорний список видів;

В. Червона книга.

6. Який принцип концепції сталого розвитку відповідає формулюванню – необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучне життя:

А. принцип екоресурсної ємності;

Б. принцип соціальної рівноправності;

Г. принцип сталого споживання та виробництва;

В.   принцип коеволюції;

Д. принцип екологізації.

 7. Середовищезнавство – це …

8. Забруднення грунтів – це…

9. Раціональне природокористування – це …

 10. Встановіть відповідність між глобальними екологічними проблемами та їх наслідками для людства:

1. Деградація земель

 

А. негативно впливають на здоров’я людини, виробництво продовольства, безпеку та доступність ресурсів

2. Зміни глобального клімату

Б. втрата генетичного фонду

 

3. Скорочення біорізноманіття

В. мають вплив на вразливі людські спільноти, особливо на найбідніші

 

Г. зменшує продуктивність сільського господарства

4. Загроза продовольчій безпеці

Д. різке зменшення рибних запасів

11. Встановіть відповідність між забруднювачами довкілля:

 

1. Хімічне забруднення атмосфери

А. бактеріальні добрива, поява нових мікроорганізмів, поширення алергенних видів рослин

2. Фізичне забруднення гідросфери

Б. пилуваті або газуваті речовини, що можуть вступати в хімічні реакції

3. Біологічне забруднення літосфери

В. пестициди, мінеральні добрива

 

Г. тепло та радіонукліди

12. Встановіть відповідність між видами, занесеними до Червоної книги, та їх критеріями:

 

1. Рідкісні

А. види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих або рідкісних, але їх ще не віднесено до неї

 

2. Неоцінені

Б. види, які у найближчому майбутньому буде віднесено до категорії зникаючих, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на їхній стан

 

В. види, які зникли в природі, але збереглися у створених умовах

3. Зниклі

 

Г. види, популяції яких невеликі й на даний час не належать до категорії зникаючих або вразливих, хоча їм загрожує небезпека

4. Вразливі

Д. види, про які після неодноразових пошуків, немає будь-якої інформації про їх наявність у природі або в спеціально створених умовах

 13. Наслідки забруднення гідросфери:

14. Причини деградації біорізноманіття:

15. Чинники необхідності в міжнародному природоохоронному співробітництвВиконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com   або в Єдину школу

  В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

 

 19.04.2022

 Урок  49

 Тема:  «Практична робота 3. Оцінка екологічного стану свого регіону»

1 Повторити теоретичний матеріал §46 - § 54, (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html,   підготуватися до контрольної роботи з теми «Сталий розвиток та раціональне природокористування».

  2 Переглянути відео

Практична робота : Оцінка екологічного стану свого регіону

https://www.youtube.com/watch?v=Flegl9MJTkY

 3. Виконати практичну роботу за інструкцією в підручнику ст. 206-207, або за інструкцією, яка надана нижче

           Інструкція до практичної роботи 3. Оцінка екологічного стану свого регіону

Практична робота № 3

Тема:  Оцінка екологічного стану свого регіону .

Мета роботи: використовуючи літературні та інтернет-джерела, а також інформацію, отриману від засобів масової інформації, оцінити екологічний стан регіону, у якому ви проживаєте; на основі проаналізованої інформації підготувати пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації в даному регіоні1.

Хід роботи

1. Проаналізуйте отриману інформацію щодо основних об’єктів вашого регіону, які можуть слугувати джерелами тих чи інших видів забруднення. Наприклад: промислові підприємства, великі автомобільні магістралі, АЗС, аеропорти, залізниця, теплові або атомні електростанції, інші енергетичні об’єкти, великі агропромислові комплекси, полігони побутових або промислових відходів тощо. Зазначте потенційні види забруднення довкілля та можливий негативний вплив на здоров’я людини. Результати аналізу оформіть у вигляді таблиці.

2. Визначте природні та штучні комплекси (ліси, лісопарки, парки, водойми тощо), які можуть слугувати рекреаційними зонами. З’ясуйте тип зеленої зони, призначення, площу, екологічний стан. Результати аналізу оформіть у вигляді таблиці.

3. На підставі проаналізованої інформації зробіть висновки щодо екологічного стану вашого регіону, зазначивши основні об’єкти, що завдають шкоди довкіллю. За можливості вкажіть рівень дотримання санітарних норм у регіоні. Зробіть пропозиції щодо можливих шляхів поліпшення екологічної ситуації, не завдаючи збитків економіці. Укажіть основні зелені зони регіону та їхній сучасний стан. Зробіть пропозиції щодо поліпшення їхнього стану та ефективнішого використання.

План дослідження

Завдання 1.

Визначте можливі джерела забруднення довкілля (атмосфери, грунту, води) у вашому місті

Завдання 2. 

Визначте які фактори середовища у вашій місцевості сприяють розповсюдженню забруднення, що надходить від цих джерел (наприклад вітер, течія річки, тощо).

Заповніть таблицю:

 

Джерела забруднення

Фактори, що сприяють розповсюдженню забруднення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

1.     Виберіть із запропонованих термінів зайвий та обгрунтуйте свій вибір: енергозбереження, захоронення відходів, зменшення викидів вуглекислого газу, переробка відходів , раціональне природокористування , сталий розвиток .

2.     Сформулюйте й запишіть власне бачення способів вирішення екологічних проблем вашого регіону.

3.     Висловіть власну позицію щодо результативності екологічної політики в УкраїніВ зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 

 

12.04.2022

Урок  48

Тема:  «Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку  Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля.»

1 Опрацювати теоретичний матеріал § 54, повторити § 46-53  (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html     повторити § 46-53

2 Переглянути відео та презентацію

Концепція сталого розвитку та її значення

https://www.youtube.com/watch?v=sNLWNK60IF4

Поняття про екологічне мислення

https://www.youtube.com/watch?v=R01GXgHnxf0 3 Записати до зошита конспект 

4 Виконати завдання підготуватися до контрольної роботи з теми «Сталий розвиток та раціональне природокористування».

  5 Теоретичний матеріал

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ПРИРОДИ Й СУСПІЛЬСТВА (англ. sustainable development) - розвиток суспільства, за якого економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання відбуваються в межах, що визначаються властивістю екосистем до самовідновлення. Термін «сталий розвиток» пов'язують з ім'ям прем'єр-міністра Норвегії Г. Х. Брундтланд, яка сформулювала його в звіті «Наше спільне майбутнє» для ООН (1987). Стратегію сталого розвитку проголошено на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992). Концепція сталого розвитку набула свого сформованого вигляду в 2015 р. на Саміті ООН зі сталого розвитку в Нью-Йорку, на якому було схвалено глобальну програму, що містить 17 цілей сталого розвитку, яких світ має досягнути до 2030 р.

Сталий розвиток полягає в збалансованому розвитку економічного, соціального та екологічного компонентів. Основною метою сталого розвитку є збереження людства, а завданнями - збереження умов існування екосистем і біосфери. Концепція сталого розвитку ґрунтується на п'яти принципах.

1. За умови екологізації економіки й суспільного життя людство може надати розвитку суспільства сталого характеру, що відповідає потребам людей сучасного й майбутніх поколінь (принцип екологізації).

2. Обмеження, що існують у галузі експлуатації природних ресурсів, пов'язані із сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення (принцип екоресурсної ємності).

3. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучне життя (принцип соціальної рівноправності).

4. Необхідно співвіднести споживання з екологічними можливостями планети, зокрема щодо використання енергії (принцип сталого споживання та виробництва).

5. Розвиток людства й природи має відбуватися в їхній постійній взаємодії (принцип коеволюції).

У рамках цієї Концепції й реалізуються основні напрями сучасної екологічної політики України. 15 вересня 2017 р. уряд України представив Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна». У доповіді представлено 17 глобальних цілей з урахуванням специфіки національного розвитку.

Отже, сталий розвиток - це модель розвитку суспільства, спрямованого на задоволення людських потреб з одночасним забезпеченням сталості довкілля.

Які основні принципи природокористування в контексті сталого розвитку?

Природні ресурси класифікують за різними критеріями: за належністю до компонентів природи - мінеральні, кліматичні, лісові, водні; за можливістю відтворення в процесі використання - вичерпні (відновлювані й невідновлювані) й невичерпні. До природних ресурсів належать сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини.

Природокористування є теорією та практикою раціонального використання людиною природних ресурсів у середовищі суспільно-виробничої діяльності, спрямованої на задоволення потреб людства цими ресурсами, а також збереження різноманітності та якості довкілля.

Основними принципами раціонального використання в контексті сталого розвитку є:

«нульовий рівень» споживання природних ресурсів;

відповідність антропогенного навантаження ресурсному потенціалу певного регіону;

збереження цілісності природних екосистем у процесі їх господарського використання;

збереження природного кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності;

погодження виробничого й природного ритмів;

пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу.

Перехід суспільства до сталого розвитку залежить від екологічної освіти. Її суть полягає в тому, щоб кожна людина усвідомила пріоритетні загальнолюдські цінності, знала про основні джерела порушення природної рівноваги, усвідомлювала свою відповідальність перед суспільством. Компонентом екологічної освіти є екологічне мислення. Екологічне мислення - це відображення дійсності, що передбачає усвідомлення людиною екологічних взаємозв'язків природи. Пошук шляхів формування такого мислення та розробка теорії коеволюційного розвитку природи й людської цивілізації є предметом дослідження екології людини, або соціальної екології.

Отже, РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ - сфера діяльності і вся сукупність засобів, що застосовує суспільство задля вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорони природного середовища та природних ресурсів.

У чому полягає необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля?

Необхідність міжнародного природоохоронного співробітництва на сучасному етапі розвитку продуктивних сил зумовлюється такими чинниками, як:

глобальний характер багатьох екологічних проблем;

транскордонний характер забруднення довкілля;

міжнародні зобов'язання України щодо охорони довкілля;

наявність міжнародних природних ресурсів;

вигода від міжнародного обміну досвідом та технологіями;

можливості залучення міжнародних інвестицій.

Реалізувати стратегію виходу із сучасної екологічної кризи можна лише на основі спільних зусиль щодо природоохоронних дій всіх країн. На теперішній час жодна країна не спроможна розв'язати свої екологічні проблеми самостійно або співпрацюючи з декількома країнами.

Формами міжнародного співробітництва у сфері охорони довкілля є: 1) організація наукових і практичних зустрічей (самітів, конференцій); 2) створення міжнародних організацій (наприклад, Міжнародної комісії з навколишнього середовища й розвитку); 3) укладання офіційних договорів та угод, що координують спільні зусилля з охорони природи (наприклад, Всесвітня хартія природи (1982), Європейська хартія про навколишнє середовище та охорону здоров'я (1989), Міжнародна конвенція про захист рослин (1997), Конвенція про біологічне різноманіття (1993); 4) діяльність міжнародних громадських партій та організацій (наприклад, Грінпіс, Все світній фонд дикої природи, Всеукраїнська громадська організація «Жива планета»).

Отже, людство усвідомило навислу небезпеку життю і почало вживати активних заходів щодо охорони довкілля

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com 

12.04.2022

Урок  47

Тема: «Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди..

Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України.»

1 Опрацювати теоретичний матеріал § 52, 53 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

2 Переглянути відео та презентацію

 Екологічна політика в Україні. Міжнародні угоди. Природоохоронні території.

https://www.youtube.com/watch?v=2-47o9iFv6M

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ

https://www.youtube.com/watch?v=6VbN4BaturM   

Екологічна політика в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=KV7Xep0O4EM

Червона книга України. Зелена книга. Чорний список

https://www.youtube.com/watch?v=k6twxFgtn8s

Презентація до уроку "Екологічна політика в Україні.Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України" https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-ekologichna-politika-v-ukra-ni-chervona-kniga-ta-chorni-spiski-vidiv-tvarin-zelena-kniga-ukra-ni-158040.html

 3 Записати до зошита конспект 

4 Виконати завдання. Заповнити таблицю ст.203, Підготуйте повідомлення про природоохоронну територію України або світу, використовуючи інтернет-джерела та наукову літературу.

  5 Теоретичний матеріал

Природокористування – галузь наукової і виробничої діяльності людини, сукупність всіх засобів суспільства для використання та відновлення природного середовища і природних ресурсів для розвитку продуктивних сил та забезпечення сприятливих умов для життєдіяльності людини.

Державна екологічна політика – це діяльність державних органів, спрямована на забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я, довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розповідь вчителя

Екологічна політика в Україні

Сучасними нормативно-правовими актами, що регулюють організацію охорони навколишнього природного середовища в Україні, є: Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про охорону атмосферного повітря», «Про карантин рослин», «Про природно-заповідний фонд України».

А також: «Земельний кодекс України», «Водний кодекс України», «Лісовий кодекс України».

В Україні існують природоохоронні території. До них належать: 5 біосферних заповідників, 17 природних заповідників, 40 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078 пам’яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних та зоологічних садів, дендропарків та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних урочища. Загальна площа природно-заповідного фонду України становить 2,8 млн га.

Природоохоронна діяльність забезпечується основним законом нашої країни – Конституцією України (зокрема, статтями 16, 50, 66).

            Для здійснення ефективного збереження природних ресурсів Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення їхнього державного обліку і кадастру.

            Кадастр – список або реєстр, наприклад, природних ресурсі (земельний, водний, лісовий, тваринний тощо). Це інформаційні системи, які містять систему відомостей і використовуються у процесі здійснення державного управління.

В Україні ведуться кадастри:

Державний кадастр тваринного світу (1994);

Державний кадастр рослинного світу (2006);

Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду (2005).

 

Сучасними нормативно-правовими актами, що регулюють організацію охорони навколишнього природного середовища в Україні, є:

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 26.06.91 № 1268-ХІІ);

Закон України «Про тваринний світ» (від 13.12.2001 №2894-ІІІ);

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (від 16.10.1992 №2707-ХІІ).

Міжнародне співробітництво України в галузі охорони навколишнього природного середовища

Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища визначена Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст.71).

Як член ООН Україна є учасником 18 угод у галузі охорони природи.

Україна приєдналася до Конвенції щодо створення глобальних систем моніторингу навколишнього середовища (1972), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під  загрозою зникнення (1975), Конвенція про охорону біологічного різноманіття (1992), Конвенції ООН зі змінами клімату (1992) та багато інших.

На Європейському рівні Україна є учасником таких угод:

Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (1982);

Конвенція по усуненню причин і запобіганню шкоди лісам Західної Європи (1984);

Всеєвропейська стратегія збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (1995).

Положення Національної програми збереження біологічного різноманіття:

1. Збереження, поліпшення стану та відновлення природних і порушених екосистем.

2. Сприяння переходу до збалансованого використання природних ресурсів, зменшення негативного впливу на екосистеми.

3. Посилення відповідальності за збереження біорізноманіття з боку підприємств і громадян, діяльність яких впливає на стан навколишнього середовища.

Координацію природоохоронної роботи здійснює Міністерство екології та природних ресурсів України.

Міжнародне співробітництво у галузі охорони природи розпочалося ще наприкінці ХІХ століття.

Міжнародними природоохоронними організаціями є:

МСОП – Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів;

Всесвітній фонд дикої природи;

СКОПЕ – Науковий комітет з проблем навколишнього середовища;

ЮНЕП – Організація ООН з оточуючого середовища.

Червона книга та чорні списки видів тварин

Червона книга України — це анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів і підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України та підлягають охороні. Є основним документом, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони.

До останнього видання «Червона книга України» занесено 826 видів рослин і грибів: судинні рослини (611), мохоподібні (46), водорості (60), лишайники (52), гриби (57). Кількість видів рослин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 285 видів, а у другому порівняно з першим — на 390 видів.

Про кожний із видів, занесених до Червоної книги, вказуються такі відомості: категорія, поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин, рослин і грибів.

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають ретельній охороні по всій території України. 

Зелена книга України

Зелена книга України є офіційним державним документом, в який заносять рідкісні та типові для певної місцевості рослинні угруповання, що потребують особливого режиму їх використання. На відміну від Червоної книги, Зелена звертає увагу на охорону не окремих видів а цілісних рослинних угруповань.

Останнє видання Зеленої книги (2009) охоплює 160 типових і рідкісних угруповань. У книзі також містяться ілюстрації рідкісних угруповань та нормативні документи про Зелену книгу України.

Книга є довідковим матеріалом для державних, наукових і громадських установ та організацій, навчальних закладів, фахівців у сфері збереження біорізноманіття, активістів зеленого руху.

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com


05.04.2022

Урок  46

Тема: «Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони ґрунтів..

Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та реакліматизації видів. Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.»

 

1 Опрацювати § 50, 51 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

2 Переглянути відео:  

 Антропічний вплив на ґрунти

https://www.youtube.com/watch?v=DczSaGLM-ck

"Антропічний вплив на ґрунти.

https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-antropichniy-vpliv-na-runti-159275.html

Антропічний вплив на біорізноманіття

https://www.youtube.com/watch?v=GOvitYquB7U

Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери

https://www.youtube.com/watch?v=txoEb4jLnTE

 3 Записати до зошита конспект  

   4 Виконати завдання. Заповнити таблиці ст.195,199.

    5 Теоретичний матеріал

1. ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ – надходження фізичних агентів, хімічних речовин й організмів, що змінюють властивості ґрунтів і порушують їхні функції.

1) Особливості їхнього забруднення визначаються тим, що ґрунти – це біокосне тіло природи:

 1) має структурні живу й неживу фази;

 2) складається з органічних речовин, мінералів, води й повітря;

3) чинниками його формування є гірські породи й мінерали, вода, рельєф, повітря, тепло;

4) вирізняється такою властивістю, як родючість.

2) Основні забруднювачі ґрунтів.

Найпоширенішими полютантами є хімічні речовини:

пестициди – отрутохімікати для боротьби з бур’янами (гербіциди), комахами (інсектициди), кліщами (акароциди), грибами (фунгіциди), для скидання листя перед збиранням врожаю (дефоліанти);

мінеральні добрива, що їх вносять для компенсації біогенних елементів (здебільшого N, K, P);

сполуки важких металів (переважно Pb, Cd, Sn, Hg);

компоненти газодимових викидів (діоксини, феноли);

 нафта і нафтопродукти (бензин, мастильні матеріали);

радіонукліди.

3) Види забруднень ґрунтів

Найнебезпечніший вид забруднення ґрунтів – хімічне.

Спостерігаються порушення біогеохімічного кругообігу азоту й нітрогенне забруднення ґрунтів.

Біологічне забруднення, пов'язане із накопиченням (бактеріальні добрива), масовим розмноженням (хвороботворні бактерії, збудники мікозів, личинки комах-шкідників), розвитком (стадії гельмінтів), появою нових мікроорганізмів, порушенням складу біоти редуцентів. Так, у надто забруднених ґрунтах збудники тифу і паратифу можуть зберігатися впродовж півтора року, тоді як у незабруднених – лише протягом двох-трьох діб. Ще одним видом біозабруднення є поширення алергенних видів рослин-бур’янів.

Суттєвим є й механічне забруднення ґрунтів залишками будівельних матеріалів, азбесту, битого скла, кераміки.

4) Основні джерела забруднення ґрунтів.

Сільське господарство, що широко використовує добрива і пестициди.

Радіоактивні елементи можуть потрапляти в ґрунт і накопичуватися в ньому внаслідок викидів промислових підприємств, аварій на АЕС.

Поблизу великих центрів чорної і кольорової металургії ґрунти забруднено сполуками важких металів.

Автотранспорт є серйозним джерелом свинцевого забруднення.

Теплоенергетика спричиняє появу сажі та незгорілих речовин, що викидаються в атмосферу.

2. НАСЛІДКИ АНТРОПІЧНОГО ВПЛИВУ НА ГРУНТИ

1) Зменшення площ земель, придатних для землеробства відбувається внаслідок:

урбанізації,

відведення земель під будівництво,

транспортні мережі,

водосховища,

сміттєзвалища,

 добування корисних копалин у відходах гірничодобувної промисловості.

2) Деградація ґрунтів – це поступове погіршення її властивостей, що супроводжується зменшенням вмісту гумусу і зниженням родючості.

Чинниками деградації ґрунтів є:

неправильне землекористування;

знищення екосистем;

забруднення відходами;

зміни кліматичних чинників.

 втрата гумусу (органічна складова ґрунтів),

ерозія, забруднення,

вторинне засолення,

заболочування,

спустелювання.

Так, у світі майже 33 % ґрунтів втратили родючість, а в Україні кількість забруднених і малопродуктивних ґрунтів сягає 15 млн гектарів, при цьому за останні 130 років склад гумусу в  чорноземах зменшився на 30 %.

3) Основними екологічними проблемами у відносинах «людина – ґрунт» є:

ерозія ґрунтів – руйнування і знесення верхніх, найбільш родючих горизонтів ґрунту під дією вітру (вітрова ерозія), потоків води (водна), перевипасання (пасовищна), зрошення (іригаційна), оранки (агротехнічна);

забруднення важкими металами – це потрапляння й накопичення в ґрунті металів у концентраціях, що є вищими від фонових. Це спричиняє зниження рН, зменшення кількості корисних бактерій (наприклад, бульбочкових бактерій або актиноміцетів), збільшення кількості хвороботворних грибів, зменшення кількості корисних ґрунтових комах, червів та ін.

радіоактивне забруднення – це потрапляння й накопичення в ґрунті радіонуклідів (Цезій-137, Стронцій-90, Калій-40) у концентраціях, що є вищими від фонових;

засолення – процес накопичення в ґрунтах легкорозчинних солей (хлоридів, сульфатів і карбонатів). Це явище може бути наслідком підвищеного вмісту їх у корінній породі й подальшим винесенням у ґрунт або тривалого накопичення в умовах високого випаровування вологи з розташованих близько від поверхні ґрунтових вод.

3. ОХОРОНА ГРУНТІВ

Найважливішим заходом збереження ґрунтів є правильне формування культурного агроландшафту.

У кожній екосистемі має бути своє, науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами.

Організація й дотримання сівозмін.

Перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку ґрунту, перехід на безплужний обробіток.

Впровадження органічного (біологічного) землеробства без застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив.

 Застосування методу фіторемедіація. Цей метод полягає в тому, що рослинне коріння всмоктує пестициди й розкладає шкідливі речовини. Застосування фітотехнологій може не лише зменшити рівень забруднення довкілля стійкими органічними ксенобіотиками, а й повернути рекультивовані землі в систему землекористування та аграрного виробництва.

Для захисту ґрунтів від ерозій здійснюють лісомеліоративні (полезахисні смуги,

насадження навколо ставків), гідротехнічні (водозатримувальні вали), агротехнічні

(залуження багаторічними травами, скріплення коренями рослин) та інші заходи.

Правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до

Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону

земель».

Біологічне різноманіття

Біологічне різноманіття – кількість видів в екосистемі (чи угрупуванні) і кількісне співвідношення між цими видами           (Б.М. Міркіним).

У Конвенції про охорону біологічного різноманіття термін «біологічне різноманіття» визначається як різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманітність екосистем.

Види біорізноманіття:

генетичне – це сукупність генофондів різних популяцій одного виду;

видове – це сукупність видів, що населяють територію;

екосистемне (ландшафтне) – це сукупність унікальних і типових лісових, лучних, болотних, степових, гірських, рівнинних, морських, річкових угрупувань.

Для людей біорізноманіття має економічну, рекреаційну, культурну, екологічну та інші цінності.

«До відома»

Рослинний світ України вражає багатством і різноманіттям. Рослинність лісів, степів, луків, боліт дуже багата і нараховує понад 25 тисяч видів рослин: 5100 судинних рослин, більше 15 тис. грибів і слизовиків, більш ніж 1 тис. лишайників, майже 800 мохоподібних і близько 4 тис. водоростей.

Тваринний світ України налічує більше 45 тис. видів: понад 35 тис. комах, майже 3,5 тис. інших членистоногих, 1800 найпростіших, 1600 круглих, 1280 плоских та 440 кільчастих червів, близько 200 риб і круглоротих, 17 земноводних, 21 плазунів, близько 400 птахів і 108 ссавців.

Біорізноманіття України характеризується певним ендемізмом та реліктовістю.

Ендеміки (ендеми) – види, які мають обмежений ареал, тобто не виходять за межі природної області або провінції, котрі мають виразні фізико-географічні особливості. Третя частина рослин. Які належать до флори України є ендемічними видами. Ендеміки властиві відносно невеликій території, наприклад, Кримським горам, Українським Карпатам, Подільської та Донецької височин.

Реліктові види – рослини і тварини, що входять до складу рослинного покриву або тваринного світу даної країни або області, як пережитки флори і фауни минулих геологічних епох, і які знаходяться в деякій невідповідності з сучасними умовами існування.

До Червоної книги України занесено 199 реліктів тваринного та рослинного світу. 

Інтродукція – заселення видів на нові території (адвентивні або інтродуктивні види).

Акліматизація – пристосування організмів до нових умов мешкання.

Реакліматизація – відновлення на певній території видів місцевих організмів, що зникають або вже зникли.

Чужорідні види.

Коли людина ввозить в будь-яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють всю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.

Причини зменшення біорізноманіття

Надмірна експлуатація природних ресурсів.

Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий приклад цьому – мандруючий голуб. На початку XIX століття популяція цих птахів у Північній Америці була найчисельнішою. Але наприкінці того ж століття, у результаті полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення, а у вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннат помер останній мандруючий голуб. 

Швидкий ріст населення.

В середині XIX століття чисельність населення Землі складала один мільярд чоловік. Через півтора століття, коли ця цифра збільшилась до шести мільярдів, люди стали замислюватися, що використання ними природних ресурсів перевищує допустимі норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин викликають все більшу тривогу.

Загроза глобального потепління

Згідно оцінки Міжурядової комісії з кліматичних змін, протягом останнього століття температура на Землі може підвищитися на 3,5 градуса за Цельсієм. Таке різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин. За даними досліджень, підвищення температури води – одна з причин загибелі коралових рифів, які слугують середовищем життя багатьох морських організмів. За оцінками вчених, підняття рівня Світового океану на 1 м може призвести до затоплення великих прибережних ділянок заболочених земель, багатих різноманітною флорою та фауною. Деякі вчені вважають, що глобальне потепління сприяє таненню льодового покриву Гренландії і Антарктиди, а це загрожує екологічною катастрофою.

                Отже, проблеми екології – найгостріші проблеми нашого часу, і збідніння біорізноманіття – це свого роду бомба уповільненої дії, закладена під людську цивілізацію. Мільйони, десятки мільйонів видів можуть зникнути швидше, ніж людство дізнається про їхнє існування!

Основні засобами здійснення загальних заходів щодо збереження і невиснажливого використання біорізноманіття:

розвиток економічних та заохочувальних підходів щодо збереження біорізноманіття;

інтеграція зацікавлених сторін в загальну справу збереження та невиснажливого використання біорізноманіття;

забезпечення фінансування різних природоохоронних заходів за рахунок Державного бюджету України;

координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадських організацій щодо збереження біорізноманіття центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища;

екологічна та біологічна освіта та просвіта населення, поширення знань щодо збереження біорізноманіття та невиснажливого використання ресурсів рослинного та тваринного світу;

підтримка ініціатив громадськості щодо збереження біорізноманіття, розвиток та поширення екологічного руху;

популяризація елементів місцевої народної культури та традицій.

У природоохоронному законодавстві у статті 60 сказано, що існують природні території та об’єкти, які мають значну екологічну цінність і підлягають особливій охороні. В Україні для збереження рідкісних видів рослин і тварин створено природно-заповідний фонд із 17 заповідників, 7 природних парків, 259 заказників, 124 пам’яток природи, 17 ботанічних садів, 710 заповідних урочищ, 6 зоопарків, 24 дендрологічних парків. Усього мережа природно-заповідного фонду налічує 6450 територій та об’єктів загальною площею 1665 тис. гектарів, що становить 2,8% території України.  У 1948 році було організовано постійну комісію з видів рослин і тварин, яким загрожує зникнення. Результатом роботи комісії стало створення Міжнародної Червоної книги. В Україні перше видання Червоної книги побачило світ у 1980 році. Червона книга – це державний документ про сучасний стан видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою знищення, та про заходи щодо їхнього збереження і науково обґрунтованого відтворення.

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 

 

05.04.2022

Урок  45

Тема: «Антропічний вплив на атмосферу Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона..

Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.».

 

1 Опрацювати § 48, 49 (Підручник В.І.Соболь Біологія і екологія 11 клас клас   https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

 

2 Переглянути відео: 

Антропічний вплив на атмосферу

https://www.youtube.com/watch?v=EhEtvhUA4tg     

Антропічний вплив на гідросферу

https://www.youtube.com/watch?v=qwR5JXhT9jE

 3 Записати до зошита конспект                                                                                                                                                                             

 

   4 Виконати завдання. Заповнити таблиці ст.187,191.

 

    5 Теоретичний матеріал

1. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – надходження в повітря газуватих хімічних речовин, твердих часточок і біологічних матеріалів, що можуть чинити негативний вплив на організми та їх угруповання.

1. Забруднення атмосфери може бути:

А) Природнє забруднення:

виверження вулканів;

виділення метану в процесі розкладання органічних останків;

лісові і торф'яні пожежі, що виникли без участі людини;

пилові і піщані бурі;

природна радіація;

поширення пилку рослин;

процеси вивітрювання (вітрової ерозії ґрунту і гірських порід).

Б) Антропогенне забруднення:

випробування ядерної зброї;

переробка ядерного палива;

викид отруйних газів з промислових підприємств;

діяльність теплових електростанцій;

розкладання відходів на звалищах;

котельні (їхня діяльність);

відходи сільського господарства;

пожежі, що виникли з вини людини;

політ реактивних літаків у верхніх шарах атмосфери;

викидні гази автотранспорт.

2. Основні антропогенні забруднювачі атмосфери

 Найбільш поширені та небезпечні забруднювачі:

атмосферний пил (попіл, сажа),

аерозолі,

вуглеводні (СН4, С2Н4, поліциклічні ароматичні вуглеводні, бензопірен),

вуглекислий газ,

чадний газ (CO),

оксиди Нітрогену (NO, NO2),

оксиди Сульфуру (SO2, SO3),

ванадій(V) оксид (V2O5),

тропосферний озон (сильний фотоокисник з небезпечною дією на органи дихання).

2. ВИДИ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ

1. За будовою та характером впливу на атмосферу:

механічні (пил цементних заводів, дим і сажа від спалювання вугілля),

 хімічні (пилуваті або газуваті речовини, що можуть вступати в хімічні реакції).

2. За агрегатним станом:

тверді,

рідкі,

 газуваті ( становлять майже 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу).

3. Основні джерела атмосферного забруднення:

теплоенергетика,

промисловість,

автотранспорт,

нафто- і газопереробна промисловість,

випробування ядерної зброї,

всі види сучасного транспорту,

 хімічна промисловість,

 сільське господарство (забруднення амоніаком).

3. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, ЩО Є НАСЛІДКОМ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ

1. Руйнування озонового шару вуглеводнями

Хлорофторовуглеводнями CFCl3, CF2Cl2, що використовуються в холодильній промисловості й у виробництві аерозолів) призводить до утворення озонових дір.

Озонові діри – локальні ділянки озоносфери, де концентрація стратосферного озону істотно (на 40 – 50 %) менша за звичайну.

 Поява озонових дір становить реальну екологічну небезпеку для відповідного регіону через послаблення захисту всього живого від згубної дії «жорсткого» ультрафіолетового випромінювання.

2. Парниковий ефект, тепличний ефект – нагрівання нижніх шарів атмосфери і поверхні Землі внаслідок поглинання водяною парою, вуглекислим газом відбитого від поверхні планети теплового випромінювання.

За останні 200 років вміст СО2 в атмосфері зріс майже на 25 %, а температура підвищилася на 0,5 °С.

Підвищення концентрації СО2 і СН4 внаслідок спалювання органічного палива зумовлює парниковий ефект.

3. Викиди вихлопних газів – основна причина перевищення ГДК токсичних і канцерогенних речовин в атмосфері великих міст й утворення смогів.

Смог – видиме сильне забруднення повітря, що характеризується поєднанням часточок пилу, краплин туману, газуватих забруднювачів і диму.

Джерелами смогу є й продукти згоряння вугілля, мазуту, дизельного палива (тетраетилсвинець, оксиди Сульфуру).

4. Кислотні опади – атмосферні опади, кислотність яких перевищує нормальне значення (рН ≤ 5,5).

Утворення кислотних опадів внаслідок забруднення атмосфери сульфур(IV) оксидом, оксидами Нітрогену, хлороводнем.

Оксиди, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні краплинки сульфатної та нітратної кислот, що випадають на поверхню Землі.

Фільтруючись у ґрунті, вода кислотних дощів забирає багато необхідних біоелементів (Кальцію, Магнію, Калію, Натрію).

4. ВПЛИВ ЗАБРУДНЕНОГО ПОВІТРЯ НА ЗДОРОВ`Я ЛЮДИНИ

1. Забруднення повітря:

знижує адаптаційні можливості організму і, як наслідок, стійкість до негативних чинників;

підвищує рівень захворюваності, насамперед органів дихальної системи (хронічний бронхіт, бронхіальна астма);

 підвищується рівень онкологічних захворювань дихальної системи.

населення, яке проживає в місцях з інтенсивним забрудненням атмосферного повітря, підвищується кількість імунодефіцитів.

5. ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

1. Охорона атмосферного повітря – система заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням і зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних, фізичних і біологічних забруднювачів.

Сталий розвиток країн передбачає регулювання усіх сфер діяльності таким чином, аби економічний розвиток сприяв соціальному благополуччю населення, не завдаючи при цьому шкоди довкіллю.

2. До основних заходів охорони атмосферного повітря належать:

економічні заходи (застосування підприємствами екологічних фільтрів, абсорберів для очищення повітря, раціоналізація процесів спалювання, створення безвідходних технологій виробництва);

організаційні заходи (створення санітарно-захисних зон для підприємств – джерел забруднення, озеленення й зонування населених місць, перехід на експлуатацію екологічного транспорту, впровадження «зелених» альтернатив);

соціальні заходи (контроль технічного стану транспортних засобів, складу палива; утилізація сміття);

законодавчі правові заходи (розробка нормативів, стандартів, прийняття законів).

3. Для визначення якості повітря фактичні концентрації забруднювачів порівнюють з ГДК.

На цій основі й формується комплексний індекс забруднення атмосферного повітря (КІЗА).

За цим індексом найбільш забрудненими містами України у 2018 р. (дані Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського) вважалися:

Маріуполь,

 Одеса,

Луцьк,

Дніпро,

Київ,

Кривий Ріг,

Запоріжжя.

Найменш забрудненим повітря було в таких містах:

Горішні Плавні Полтавської області,

 Ізмаїл,

Світловодськ,

Чернівці.

У нашій країні правові й організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (1992).

Забруднення гідросфери

Вода є важливим елементом біосфери і як екологічний чинник, і як середовище існування. Вона займає понад 70 % площі Землі, й це переважно солона морська вода, натомість запаси прісної води становлять лише 2 % загальної її кількості. Прісна вода зосереджена переважно в льодовиках (85 % від загальної кількості), і лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води.

У сучасних умовах постійно збільшується потреба у воді. Водночас відбувається погіршення якості води й водних джерел та зменшення можливостей їх використання. Особливо гострою є проблема забезпечення людства достатньою кількістю прісної води. Однією з причин такої ситуації є забруднення водойм.

Забруднення водойм - надходження у водойми різних забруднювачів у кількостях і концентраціях, здатних порушити нормальні умови середовища.

їх загибелі.

Електричні батарейки залежно від їхнього типу містять важкі метали та небезпечні елементи (Цинк, Манган, Кадмій, Нікель, Плюмбум, кислоти, луги). Потрапляючи в навколишнє середовище, одна батарейка забруднює 400 л води.

Наслідки забруднення гідросфери?

1) зниження первинної біологічної продукції (за оцінками вчених, на 10 %) і, відповідно, зниження приросту інших мешканців моря;

2) деградація й руйнування водних екосистем;

3) скорочення запасів прісної води;

4) погіршення якості води;

5) збільшення частоти інфекційних захворювань, збудники яких передаються через воду (холера, дизентерія, онхоцеркоз).

Охорона водойм - сукупність заходів, спрямованих на запобігання забрудненню та виснаженню вод.

Основними заходами охорони водойм є:

правові (дотримання природоохоронних законів, нормування якості води, державний моніторинг вод);

організаційні (створення санітарних зон, прибережних захисних смуг);

економічні (технології очищення стічних вод, оборотного водопостачання);

соціальні (виховання бережливого ставлення до води, екологічна освіта).

 

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку,  вказати прізвище та ім’я

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 

 

 

29.03.2022                  Урок 43,44

 

Тема : « Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні..

Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини. Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля.»

 

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І. Соболь «Біологія і екологія» 11 клас https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html     § 46,47

 

2. Переглянути  презентації та відео

  Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=r0m2y8TJx9w

 Екологічні проблеми

https://www.youtube.com/watch?v=bu-FnDUdyhY

ВИДИ ЗАБРУДНЕННЯ, ЇХНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРИРОДНИХ І ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ ТА ЛЮДИНИ

https://www.youtube.com/watch?v=sUMTuyexEoc

Види забруднення, їхні наслідки для екосистем

https://www.youtube.com/watch?v=B8tVGQyXc7c

 3 Записати до зошита конспект  

4.   4 Виконати завдання. Заповнити таблиці ст.179,183.

5     5 Теоретичний матеріал

1.    Джерела й види забруднення довкілля

Забруднення довкілля - зміна кількісних і якісних характеристик довкілля внаслідок надходження до нього або утворення в ньому фізичних, хімічних чи біологічних чинників, які негативно впливають на стан навколишнього природного середовища та життєдіяльність людини.

За характером походження виділяють природне та антропогенне забруднення довкілля. Природне забруднення виникає внаслідок потужних природних процесів (виверження вулканів, лісові пожежі, вивітрювання, масове розмноження комах тощо) без будь-якого впливу людини. Антропогенне забруднення є результатом діяльності людини й інколи за масштабами впливу переважає природне. Природне або антропогенне забруднення спричинене впливом забруднювачів - фізичних, хімічних або біологічних чинників, які потрапляють у навколишнє середовище або виникають у ньому в кількості, більшій за звичайну, а також таких, які не знешкоджуються в екосистемах унаслідок перебігу природних фізико-хімічних чи біологічних процесів.

Основні види та чинники забруднення довкілля

Механічне

Фізичне

Хімічне

Біологічне

Сміття побутове, відходи побутові, органічний і неорганічний пил, сажа, смолянисті речовини

Теплове, шумове, електромагнітне, світлове, радіаційне випромінювання

Хімічні речовини: оксиди, кислоти, солі важких металів, пестициди, нітрати, пластмаси, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР)

Біотичне, мікробіологічне, продукти генетичної інженерії

-        До яких видів забруднення найбільш уразливі екосистеми вашої місцевості?

2.    Якість довкілля та критерії забруднення

ЯКІСТЬ ДОВКІЛЛЯ - міра відповідності навколишнього середовища і природних умов потребам людей та інших організмів.

Забруднення, особливо антропогенного походження, спричиняє гостру екологічну кризу, зумовлену деградацією об'єктів навколишнього середовища. Для оптимізації взаємодії людини з природою важливо проаналізувати стан навколишнього природного середовища, оцінити потенційні можливості біосфери до самовідновлення, визначити різні типи впливів на природні екосистеми. У зв'язку з цим важливим є означення поняття якості довкілля.

Вплив деяких хімічних забруднювачів на здоров'я людини

Карбон(ІІ) оксид (чадний газ)

Унаслідок взаємодії з гемоглобіном крові утворює карбоксигемоглобін, що може призвести до погіршення гостроти зору, роботи серця та легенів, порушення дихання і навіть смерті

Вуглеводні (бензин, метан)

Мають наркотичну дію, викликають головний біль, запаморочення

Плюмбум

Викликає головний біль, анемію, нервові розлади, пологові дефекти, затримку фізичного та психічного розвитку

Пестициди

Мають канцерогенний вплив, спричинюють ушкодження печінки, порушення ембріонального розвитку

Нітрати

Викликають утруднення дихання, підвищують дитячу смертність, унаслідок хімічних перетворень утворюються канцерогенні сполуки

Радіонукліди

Мають канцерогенний вплив, призводять до мутацій

-        Які висновки мо можемо зробити згідно поданої в таблиці інформації?

3.    Види забруднення атмосфери. 

Забруднення атмосферного повітря за джерелом проходження бувають природними (викликані природними процесами) та антропічними (викликані викидом різних забруднювальних речовин у результаті діяльності людини) . За площею поширення розрізняють три типи атмосферного забруднення. Перший - місцевий, для якого характерний великий уміст речовин на малих територіях (район, місто). Другий - регіональний, за якого забруднення поширюється на значний простір. Третій - глобальний, за якого відбувається поступове накопичення екологічних і кліматичних змін планетарного масштабу. Забруднення викликають забруднювачі, які розрізняють за агрегатним станом: тверді (пил, сажа, смолисті речовини тощо), рідкі (кислоти, луги, солі) та газуваті (оксидиКарбону, Нітрогену, Сульфуру та вуглеводні). Саме газуваті забруднювачі становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу.

Забруднення атмосфери - надходження різних за походженням і хімічним складом забруднювачів у кількостях і концентраціях, що змінюють склад і властивості повітряних мас, шкідливо впливають на організми.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.


22.02.22

Узагальнення знань з теми «Екологія» ч.ІІ

1-6 тестові питання оцінюються по 0,5 бали; 7-9 теоретичне завдання оцінюється по 1 балу; 10-12 – завдання на відповідність термінів та понять або прикладів – оцінюється по 1 балу; 13-15 – теоретичне завдання – оцінюється по 1 балу.

 

1. Термін «екологія» запропонував:

А) Е. Геккель;            Б) Ю. Одум;                   В) В. Вернадський;           Г) Е. Зюсс.

2. Для кількісного обліку організмів, оцінювання біомаси та продуктивності рослин і тварин застосовують метод екології:

А) спостереження;            Б) аерокосмічна реєстрація;               В) вимірювання;           Г) моніторинг.

3. Закономірні взаємовідносини, що виникають між об’єктами неживої природи й організмами та надорганізмовими біосистемами – це:

А) екологічні закони;           Б) екологічні зв’язки;            В) екологічні явища.

4. Біологічні екологічні чинники:

А) бактерії;            Б) світлові промені;                В) магнітне поле;           Г) вміст кисню в середовищі.

5. Процес руйнування й знищення ґрунтового покриву під дією води, вітру:

А) засолення ґрунту;       Б) забруднення ґрунту;            В) ерозія ґрунту;          Г) виснаження ґрунту.    

6. Який закон екосистем відповідає формулюванню – енергія, що отримує екосистема, передається в одному напрямку від продуцентів до консументів і редуцентів:

А) закон екологічної піраміди;            Б) закон одно спрямованості потоку енергії;     

В) закон внутрішньої динамічної рівноваги.

7. Закон взаємокомпенсації екологічних чинників (закон Е. Рюбеля).

8. Продуценти – це …

9. Екологічна сукцесія – це …

10. Установіть відповідність між реакціями організмів на вплив екологічних чинників:

1. Зона пригнічення

А. чинник є найсприятливішим для життєдіяльності організму і за якого спостерігається ріст й розмноження

2. Зона ековалентності

Б. чинник, при якому організм зберігає життєдіяльність, але не росте і не розмножується

3. Зона нормальної

життєдіяльності

В. діапазон мінливості чинника, в межах якого можлива нормальна життєдіяльність організму

 

Г. чинник, при якому припиняється життєдіяльність організму

11. Установіть відповідність між структурами популяції та їх формулюваннями:

1. Вікова структура

2. Статева структура

3. Просторова структура

4. Етологічна структура

А. Розподіл особин популяції по території, яку вона займає

Б. Розподіл особин популяції за віковими групами

В. Система взаємозв’язків між особинами, що проявляється в поведінці

Г. Співвідношення особин різних статей

Д. Співвідношення особин різних видів

12. Установіть відповідність між функціями живої речовини в біосфері та їх формулюваннями:

1. Вплив живих організмів на газовий склад атмосфери

2. Поглинання живими організмами хімічних елементів і їх накопичення

3. Синтез і розщеплення білків, яких у природі до появи живого не існувало

4. Розклад редуцентами органічних решток і косної речовини

А. Середовищеутворювальна

Б. Біохімічна

В. Концентраційна

Г. Газова

Д. Деструкційна

 

13. Які властивості притаманні екосистемам?

14. Схарактеризуйте біогеохімічний цикл Нітрогену.

15. Що вивчає агроекологія? Які шляхи підвищення продуктивності агроекосистем?

 

 

08.02.2022

11 клас

Самостійна  робота з теми «Екологія» ч. 1

I рівень (по 0,5 б. за кожне завдання)

Позначте одну правильну відповідь.

1.   Наука, що вивчає формування, структуру і динаміку розвитку популяцій:

А   екологія

Б    демекологія

В    етологія

Г   палеоекологія

2.   Вплив неживої природи на організми:

А   абіотичний чинник

Б    біотичний чинник

В    антропогенний чинник

Г   хімічний чинник

3. Спрямовані послідовні зміни угруповань організмів на певній ділянці середовища, що призводять до відновлення або перетворення екосистем відповідно до природних умов:

А   меліорація

Б    ерозія

В    екологічні чинники

Г   екологічні сукцесії

4. Середнє число особин на одиницю площі чи об єму :

А   щільність популяції

Б    темп росту популяції

В    чисельність популяції

Г   смертність популяції

5.   Організми, які живляться автотрофно:

А   продуценти

Б    консументи

В    редуценти

Г   гідробіонти

6.   Бактерії:

А   продуценти

Б    консументи

В    редуценти

Г  гідробіонти

II рівень ( по 1 балу)

Дайте визначення.

7.   Ареал — це

8.  Біомаса — це

9. Встановіть  відповідність між назвами організмів та їх приналежністю до певної  екологічної групи:

1.Продуценти

А.Водні бактерії

2.Консументи І порядку

Б.Карась

3.Консументи ІІ порядку

В.Личинки одноденок

4.Редуценти

Г.Одноклітинні водорості

      III рівень

10. Розв’яжіть екологічну задачу(1,5 б.).

За правилом екологічної піраміди визначте скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб прогодувати леопарда масою 50 кг.

11. Дайте відповідь на запитання(1,5 б.)

  Чим стенобіонти відрізняються

IV рівень

12. Охарактеризуйте колообіг Оксигену в природі.(3б.)


25.01.2022                

                                 Урок 33, 34

 

Тема «Характеристики популяцій. Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій. Функціональна роль популяцій в екосистемах. Властивості та характеристика екосистем»

 

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І. Соболь «Біологія і екологія» 11 клас https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html     §37-40.ст.140-145

 

2. Переглянути  презентації та відео  за посиланнями

Популяція, її характеристика та структура. 

https://www.youtube.com/watch?v=LBBisisaG_k

Механізми регуляції густоти та чисельності популяцій

https://www.youtube.com/watch?v=lS7Sd1ds4t8

«Механізми регуляції густоти та чисельності популяцій», 

https://www.youtube.com/watch?v=TN9s5-XaHMk

Властивості та характеристика екосистем

        https://www.youtube.com/watch?v=VR572YaU9jQ          

 

3. Записати до зошита конспект  

 

 4. Виконати завдання Самостійна робота на порівняння. Подібність й відмінність екосистем
Порівняйте в робочому зошиті за допомогою таблиці наземну й водну природні екосистеми. Зробіть висновок про причини подібності та відмінностей водних і наземних екосистем  ст.154-155,

Виконану роботу  надіслати на електронну пошту: valalekskriv020457@gmail.com , або  в Єдину школу

Термін виконання до 15години  00 хвилин 29.01.2022 


23.11.21

Урок  19


Тематичне оцінювання з теми:”Адаптація”

 

1-6 тестові питання оцінюються по 0,5 бали; 7-9 теоретичне завдання оцінюється по 1 балу; 10-13 – завдання на відповідність термінів та понять або прикладів – оцінюється по 1 балу; 14-15 – теоретичне завдання – оцінюється по 1 балу.

 

1. Властивість усіх біосистем до формування й розвитку нових біологічних ознак відповідно до змін умов навколишнього середовища – це:

А) спадковість;          Б) адаптація;        В) мінливість;        Г) подразливість.

2. Ознаки будови й форми тіла організму, що допомагають йому виживати в природних умовах – це:

А) етологічні адаптації;          Б) фізіологічні адаптації;           В) структурні адаптації.

3. Здатність організмів виду до існування в певному діапазоні значень екологічного чинника – це:

А) адаптивний потенціал;          Б) екологічна пластичність виду;          В) адаптивна радіація.

4. Еволюційна взаємодія організмів різних видів, які не обмінюються генетичною інформацією, але об’єднані тісними екологічними зв’язками – це:

А) коеволюція;           Б) коадаптація;          В) симбіоз.

5. Природні процеси і тіла, з якими організми різних видів під час свого життя перебувають у прямих або непрямих взаємовідносинах – це:

А) умови існування;         Б) ресурси середовища існування;          В) середовище існування.

6. Тип терморегуляції, при якій температура тіла регулюється через прояви поведінки:

А) етологічна;          Б) хімічна;           В) фізична.

 

7. Правило адаптивності (формулювання).

8. Правило двох рівнів адаптації (формулювання).

9. Правило обов’язковості заповнення екологічних ніш (формулювання).

 

10. Знайдіть відповідність між життєвими формами рослин та тварин з їх прикладами:

1. Кущі, кущики (калина, шипшина, брусниця)

А. Риючі тварини

2. Плаваючи трави (ряска)

Б. Плаваючі тварини

3. Суто водні, напівводні тварини (китоподібні, ластаноги)

В. Наземні трав’янисті

4. Кріт, сліпак

Г. Дерев’янисті

 

Д. Напівдерев’янисті

11. Знайдіть відповідність між адаптивними біологічними ритмами та прикладами організмів:

1. Світлова та темнова фази фотосинтезу

А. Сезонні (річні) адаптаційні біоритми

2. Розмноження морської лілії

Б. Добові адаптаційні біоритми

3. Відкладання ікри риби Атеріна

В. Припливно-відливні адаптаційні біоритми

4. Період листопаду

Г. Місячні адаптаційні біоритми

 

Д. Багаторічні адаптаційні біоритми

12. Знайдіть відповідність між рівнем організації екосистем та адаптацією:

1. Нестача кисню стимулює збільшення кількості мітохондрій

А. Видова адаптація

2. Прояви поведінки організму, що сформувалися в процесі еволюції

Б. Екосистемна адаптація

3. Спільне добування їжі зграї тварин

В. Популяційна адаптація

4. Шлюбні танці журавлів, результатом яких є добір самців й самок для успішної репродукції виду

Г. Організмова адаптація

Д. Клітинна адаптація

 

 

13. Знайдіть відповідність

1. Сукупність організмів, які живуть на межі водного та повітряного середовища

А. Мікробіонти

2. Сукупність організмів, які дрейфують у товщі води та не можуть активно протистояти течіям

Б. Нейстон

В. Аероби

3. Організми, здатні існувати лише в кисневмісному середовищі

Г. Термофіли

4. Організми, які відповідають за гуміфікацію, мінералізацію, азотфіксацію, біологічне вивітрювання ґрунту

Д. Планктон

 

14. Роль паразитизму в природі.

15. Стратегії формування адаптацій.

 

19.10.2021                 

 

Додатковий матеріал до уроку 14   «Поширення паразитизму серед різних груп організмів»

Перегляньте відео

Паразитизм. https://www.youtube.com/watch?v=t2p51DKUU24

 

Поширення паразитизму серед різних груп організмів"

https://www.youtube.com/watch?v=NfnKB9TguEc

Паразитизм. Організм як середовище існування

https://www.youtube.com/watch?v=IjMD4WBXVJ8

Взаємодія паразитів з організмом хазяїна

https://www.youtube.com/watch?v=XFlZ-AJBgEo

Паразитичні одноклітинні організми

https://www.youtube.com/watch?v=aHq3HCrYrP4

Теоретичний матеріал

Паразитизм є універсальним екологічним явищем живої природи. Характерний для всіх неклітинних форм життя, прокаріотів, грибів, рослин, тварин.

У природі явище паразитизму має велику кількість проявів, що уможливлює успішне «співіснування» різноманітних живих організмів. За місцем паразитування в організмі хазяїна розрізняють екто- й ендопаразитів.

Ектопаразити – види, що оселяються на поверхні тіла хазяїна або в його порожнинах, пов’язаних із зовнішнім середовищем( кліщі, блохи, воші, п'явки).

Ендопаразити населяють клітини, тканини, внутрішні органи та порожнини тіла хазяїна (аскарида, печінковий сисун, трипаносома).

Існують інші форми паразитизму.

Облігатний паразитизм – коли один організм обов’язково розвивається тільки на якомусь одному хазяїні.

Факультативний паразитизм – коли паразит лише інколи заражає якогось хазяїна( а  хазяїв може бути декілька).

Цікавим випадком паразитизму є надпаразитизм, за якого хазяїном паразита стає інший паразит, що паразитує на якомусь виді непаразитичних організмів.

Паразитування – одна з найдавніших форм співіснування організмів. З грецької мови слово «паразит» можна перекласти як «нахлібник». Суть паразитизму в тому, що два генетично різнорідні організми співіснують протягом досить тривалого часу, при цьому один з організмів є для іншого не тільки місцем існування, але і джерелом їжі. Із майже півтора мільйона видів тварин близько 60 тис. ведуть паразитичний спосіб життя, у тому числі, близько 500 видів можуть паразитувати в організмі  людини і локалізовуватися в багатьох її органах. Характерною рисою паразитів є їхня патогенність, тобто, здатність викликати захворювання. В чому ж полягає відмінність між паразитизмом і хижацтвом?

( І паразити, і хижаки розраховують на інший організм за одним або кількома ресурсами, але вони мають численні відмінності. Хижаки вбивають свою здобич, щоб отримати поживні речовини та, як правило, вони сильніші за здобич. А паразити,-  менші за свого хазяїна,  живуть за його рахунок і розмножуються набагато швидше , ніж у відносинах хижак-здобич).

 



12.10.2021                 

 

Додатковий матеріал до уроків 11, 12  «Симбіоз та його форми.»

               «Організм як середовище мешкання»

Перегляньте відео

 Симбіоз та його форми.

https://www.youtube.com/watch?v=GRO9rhobyKM 

Симбіоз та його форми

https://www.youtube.com/watch?v=srpCrXP_yMs

Форми симбіозу: мутуалізм, паразитизм, коменсалізм.

https://www.youtube.com/watch?v=sxRigsX0RUI

Організм як середовище мешкання".

https://www.youtube.com/watch?v=p4MoOMH2g1U

 

Порівняння середовищ існування за факторами впливу

Фактор\ Середовище

Організм як середовище

Грунтове середовище

Водне середовище

Повітряно-наземне

1. Їжа

Постійно присутня

Лімітуючий фактор

Лімітуючий фактор

Лімітуючий фактор

2. Тиск

Постійний

Змінюється із глибиною

Змінюється із глибиною

Незначні коливання

3.Сольовий склад

Постійний

Змінний

Змінний

Змінний

4.Водний режим

Постійний

Лімітуючий фактор

Постійний

Лімітуючий фактор

5.Наявність кисню

Незначна кількість, або ж зовсім відсутній

Вміст змінюється із глибиною

Вміст змінюється із глибиною

Постійно присутній

6.Наявність світла

Відсутнє

Відсутнє

Змінюється із глибиною

Постійно присутнє

7.Наявність природного укриття

Постійне

Постійне

Лімітуючий фактор

Лімітуючий фактор

8.Коливання температури

Відсутні

Незначні коливання

Значні коливання

Значні коливання


21.09.2021                  Урок 5, 6 

 

Тема : «Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання»

 

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І. Соболь «Біологія і екологія» 11 клас https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html     § 5.ст.18-20

 

2. Переглянути  презентації та відео  за посиланнями

https://www.youtube.com/watch?v=ukOF7n6XU2I  Життєві форми рослин

 

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-zhittevi-formi-roslin-i-tvarin-yak-adaptaci-do-seredovischa-isnuvannya-122003.html  Презентація "Життєві форми рослин і тварин як адаптації до середовища існування"

 

3. Записати до зошита конспект  

 

 4. Виконати діагностичну контрольну роботу 

Діагностична контрольна робота

з біології (11 клас)

 

Прізвище та ім’я ________________________________________________________________

 

Інструкція з виконання:

Уважно прочитайте питання.

Всі питання оцінюються в 1 бал, максимальна кількість балів – 12.

В тестових завданнях 1-7 виберіть одну правильну відповідь.

В тестових завданнях 8-10 виберіть декілька правильних відповідей.

В завданнях 11-12 заповніть таблицю.

Завдання 8-12 зараховуються за умови повного правильного виконання.

Завдання:

1. Екологія - це:

А. наука про життя в усіх його проявах

В. наука про взаємозв’язки живого між собою та з навколишнім середовищем

С. наука про принципи організації живих організмів

D. наука про дослідження впливу йонізуючого випромінювання на живе

2. Найменша біологічна система:

A. молекула

B. атом

C. клітина

D. організм

3. Що вивчає філогенетична систематика?

А. еволюційні відносини серед різних видів на Землі

В. принципи, методи і правила класифікації

С. розподіл живих організмів за певною системою ієрархічно організованих категорій-таксонів

4. Неклітинні форми життя, що є білковими частинками без нуклеїнової кислоти - це:

A. пріони

B. віроїди

5. Виберіть тип взаємодії віруса і клітини-хазяїна:

A. продуктивна інфекція

B. симбіоз

C. негативна транскриптаза

D. регресивні відносини

6. Прикріплення віріона до поверхневого апарату клітини-хазяїна - це:

A. збирання віріона

B. «роздягання» віріона

C. проникнення

D. адсорбція

7. Типи розмноження архей:

А. Статеве

В. Нестатеве

С. Статеве та нестатеве

D. Брунькування

8. Представники хемоавтотрофного типу живлення:

A. сіркобактерія

B. ціанобактерія

C. пурпурна бактерія

D. залізобактерія

E.сапротрофна бактерія

9.Рибонуклеотиди:

A. Аденін

B. Тимін

C. Урацил

D. Гуанін

E.Цитозин

F. Нітроцин

10. Виберіть захисні ферменти:

А. лізоцим

В. ліпаза

С. тромбін

D. дегідрогеназа

E. протеаза

 

11. Зіставте функції білків з тими білками, що їх реалізують:

 

Функція білків

Приклади білків

1. Пластична

А. Пепсин, трипсин, мальтоза

2. Каталітична

В. Родопсин, йодопсин

3. Регуляторна

С. Казеїн молока

4. Рецепторна

D. Актин, міозин, тубулін

5. Захисна

E. Білки клейковини

6. Резервна

F. Інсулін, вазопресин

7. Рухова

G. Фібрин, антитіла

8. Поживна

J.Колаген, кератин, осеїн

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. Зіставте визначення та терміни:

 

1. Репарація

А. Використання спадкової інформації генів для синтезу білків і РНК

2. Реплікація

В. Процес виправлення клітиною пошкодження її ДНК

3. Транскрипція

С. Процес самоподвоєння молекули ДНК

4. Трансляція

D. Сукупність всієї спадкової генетичної інформації організму

5. Кросинговер

E. Процес утворення додаткових копій фрагмента ДНК

6. Геном

F. Процес переписування інформації з ДНК на іРНК

7. Ампліфікація

G. Обмін ділянками між гомологічними хромосомами

8. Експресія

J. Синтез білків на матриця іРНК, що відбувається на рибосомах.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання   до 24.09.21 до 13год.00 хв.

 

 

 



09.02.2021                  Урок 40, 41.

 

Тема : «Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем.

Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій»

 

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І. Соболь «Біологія і екологія» 11 клас  

https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html       §41.

     

2. Переглянути  презентації та відео  за посиланнями

А). . Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем

https://www.youtube.com/watch?v=EGulRyqt5OM

Б) екологічні сукцесії https://www.youtube.com/watch?v=KqosBQyznX4

 

В) Стабільність екосистем та причини її порушення. Сукцесії. Агроценози

https://www.youtube.com/watch?v=lNWdrvH21Xg

Г)ЗМІНИ БІОГЕОЦЕНОЗІВ. СУКЦЕСІЇ

https://www.youtube.com/watch?v=WGZj6bB4jIw

Д) Презентація на тему:" Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем."

https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-ekologichni-sukcesi-yak-procesi-samorozvitku-ekosistem-145431.html

3. Записати до зошита конспект  

 4. Виконати завдання підручник ст. 158

Самостійна робота. Характеристика сукцесій
Класичним прикладом сукцесії
є заростання озера й перетворенн є заростання озера й перетворен
його на болото, згодом – на луки й ліс.
Схарактеризуйте цю сукцесію за планом: 1) етапи розвитку; 2) причини виникнення;
        3) тип; 4) значення.

4.Теоретичний матеріал                                         

ЕКОЛОГІЧНІ СУКЦЕСІЇ (від лат. succesio – наступність) – спрямовані послідовні зміни угруповань організмів на
певній ділянці середовища, що призводять до відновлення або перетворення екосистем відповідно до природних
умов
. Послідовність екосистем, що змінюють одна одну в процесі сукцесії, називається сукцесійною серією, а окрема
екосистема – стадією сукцесії
Найзагальнішими етапами екологічних сукцесій є такі.
• Етап первинного заселення. Процес сукцесії починається із заселення
лишайниками, нижчими грибами (первинні сукцесії) і рослинами (вторинні
сукцесії). Згодом на цих ділянках формуються або відновлюються зооценози
та мікробіоценози.
• Етап формування піонерних угруповань (угруповання організмів, які існують на початку сукцесій). Вони, як правило, нестійкі, із незначним видовим
різноманіттям, нескладними ланцюгами живлення, слабкою мінералізацією
решток тощо.
• Етап формування проміжних угруповань, які також є нестійкими, але в них
збільшується видове різноманіття, розгалужуються трофічні мережі тощо.
• Етап формування зрілих (клімаксних) екосистем з високим ступенем
стійкості, найбільшим біорізноманіттям, максимальною кількістю біомаси,
збалансованістю процесів продукції й мінералізації.
Отже, постійні зміни середовища життя ведуть до сукцесій, кінцевою
метою яких є досягнення стабільного стану.
Які причини й типи сукцесій?
Причинами сукцесій можуть бути: зміни клімату, природні катаклізми (вулкани, землетруси, повені), діяльність людини. Важливе значення в сучасній екології надається біотичним чинниками: види організмів сукцесійного угруповання
здатні змінювати умови існування інших видів. У більшості випадків рушійними
чинниками змін і розвитку нестійких екосистем є незбалансованість кругообігу
речовин
і зменшення видового біорізноманіття.
Сукцесії бувають повільними (тривають упродовж тисячоліть і десятків тисяч
років), середніми (упродовж століть) і швидкими (упродовж десятиліть). Залежно від причини виникнення сукцесії поділяють на два типи: 1) ендогенні (автогенні) – відбуваються з внутрішніх причин (наприклад, утворення нових видів);
2) екзогенні (алогенні) – виникають під дією зовнішніх чинників (наприклад, засолення, підтоплення, вселення чужорідних видів). Сукцесії можуть бути: природними (наприклад, виникають внаслідок підняття або опускання суходолу) й
антропогенними (наприклад, внаслідок вирубування лісу, розорювання степу).
За особливостями формування сукцесії поділяють на первинні та вторинні.
Первинні сукцесії – це поява і розвиток угруповань у місцях, де їх раніше не було
(наприклад, розвиток екосистем на скельних породах, зсувах, відмілинах річок,
вулканічних островах). Вторинні сукцесії – це відновлення природних угруповань після певних порушень (наприклад, відновлення лісів після пожеж або вирубування, степів – після розорювання).
Отже, екологічні сукцесії є механізмами появи, розвитку,
самоорганізації та самовідновлення екосистем.
Які закономірності сукцесій?
Знаючи динаміку змін основних параметрів екосистем, можна визначати їх
стійкість до дії зовнішніх чинників, виявляти негативні тенденції у розвитку, визначати можливе антропогенне навантаження на екосистеми тощо.
Які ж основні закономірності сукцесій?
У 1884 р. французький хімік і фізик А. ле Шательє (1850 – 1936) сформулював
закономірність (принцип Ле Шательє), згідно з якою будь-який зовнішній вплив,
що виводить систему зі стану рівноваги, викликає в цій системі процеси, що
намагаються послабити зовнішній вплив і повернути систему до початкового
рівноважного стану
.
Можливість переходу нестійкої екосистеми до сукцесійного стану визначається законом одного відсотка: зміна енергетики природної системи в межах 1 %,
як правило, не виводить екосистему з рівноважного стану, і навпаки
. Зміна потоку
енергії у біогеоценозі більш ніж на 1 % як у бік його зменшення, так і в бік збільшення виводить екосистему з клімаксу й переводить її в сукцесійний стан. При цьому
через велику кількість чинників, що взаємодіють, здебільшого не можна передбачене, якого характеру набуде сукцесія – прогресуючого або регресуючого.
Згідно з правилом максимуму потоку енергії сукцесія відбувається в напрямі фундаментального зміщення потоку енергії в бік зростання її кількості з
метою підтримки системи
. Сукцесії ведуть до зростання біорізноманіття, але
лише до клімаксної стадії.
Отже, у зв’язку з тим, що екосистеми є динамічними, прогнозування їх
стану й визначення закономірностей розвитку є важливим завданням
екології

 

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання   до 18 год..00 хв.   11.02. 2021

 

19.01.2021                  Урок 36, 37.

 

Тема : «Закономірності впливу екологічних чинників на організми та їх угруповання. Стено- та еврибіонтні види. Популяції. Класифікація та структура популяцій.»

 

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І. Соболь «Біологія і екологія» 11 клас  

https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html       §36, 37.

     

2. Переглянути  презентації та відео  за посиланнями

А). Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв'язок між організмами.

https://www.youtube.com/watch?v=Lwwruk08yYg

В) Екологічно пластичні та непластичні види

https://www.youtube.com/watch?v=908Y5eVc7Go

С) Закономірності впливу екологічних чинників на організми та їх угруповання

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-pro-zakonomirnosti-vplivu-ekologichnih-chinnikiv-na-organizmi-ta-h-ugrupovannya-141709.html

D) Популяція, її характеристика та структура. 

https://www.youtube.com/watch?v=LBBisisaG_k

3. Записати до зошита конспект  

 4. Виконати завдання              

                     І.       Завдання «Так-Ні»    (6 балів)

1 Стеногали – організми, які живляться небагатьма видами корму

2 . Еврибіонти– організми, які можуть жити за значних змін екологічних чинників.

3. Закон сукупної дії екологічних чинників, у природі один екологічний чинник може впливати на
інший, тому успіх виду в довкіллі залежить від взаємодії чинників.

 4.Статева структура – поділ популяції на групи особин, які різняться за певними властивостями (розміри, стать, розташування, особливості поведінки тощо).

5. Просторова структура – розподіл особин популяції по території, яку вона займає.  

6. Стенофаги - організми, які живляться небагатьма видами корму

7. Закон оптимуму -лімітуючим чинником процвітання будь-якого організму (виду) в даному місцеіснуванні може бути як мінімум, так і максимум екологічного чинника, діапазон між якими
визначає витривалість (толерантність) організму до даного чинника.

8.Стенобіонти (від грец. стенос – вузький та біос – життя) – організми, які можуть жити лише за дуже незначної зміни чинників середовища.

9 Закон обмежувального чинника- найбільшу лімітуючу дію на організм, популяцію або угруповання справляють ті життєво важливі чинники зовнішнього середовища, кількість (концентрація), яких близька до мінімального критичного рівня

10. Стенотерми – організми, які можуть  жити за значних змін екологічних чинників.

11.Закон толерантності- відсутність або нестача деяких екологічних чинників можуть бути компенсовані іншими близькими чинниками.

12. Еврибати – організми із широким діапазоном вертикального поширення, які витримують значні коливання тиску води 

ІІ.  Виконайте вправи.       (4 бали)

Метод мічення і повторного відлову полягає в тому, що з відведеної площі
відловлюють деяку кількість тварин, мітять їх (за допомогою кольорових міток
фарбою) і випускають знову в популяцію, звідки їх було взято. Розмір популяції за індексом Лінкольна оцінюють, використовуючи рівняння
N = n1n2 / n2*,
де
N – загальний розмір популяції; n1 – кількість тварин у 1-му відлові; n2 – кількість тварин у 2-му відлові; n2* – кількість мічених тварин у другому відлові.

Вправа.1.  Для оцінювання чисельності форелі озерної у невеликому озері було відловлено 625 особин. Їх помітили й випустили. Через тиждень відловили 873 особини, з яких у 129 було знайдено мітки. Визначте розмір популяції.

Вправа 2  Для оцінювання чисельності коропа дзеркального у невеликому озері було відловлено  937 особин. Їх помітили й випустили. Через тиждень відловили 1080 особин, з яких у 216 було знайдено мітки. Визначте розмір популяції.

ІІІ. Дайте відповідь на питання.   (2 бали)

Яке значення встановлення характеристик мінімального розміру популяцій для збереження тварин?

 

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання   до 17 год..00 хв.   20.01. 20


12.01.2021                  Урок 33, 34.

 

Тема : «Зв’язки екології з іншими науками. Екологічні закони. Екологічні чинники та їхня класифікація»

 

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І. Соболь «Біологія і екологія» 11 клас https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

     §34,35.

2. Переглянути  презентації та відео  за посиланнями

А).Екологічні чинники та їхня класифікація        

 https://www.youtube.com/watch?v=wqKSIv-EN4Q 

Б). Екологічні чинники   https://www.youtube.com/watch?v=7pWuJCxZAFU

В). Екологічні фактори. Біотичні фактори

https://www.youtube.com/watch?v=iF3u_vDD4T0

Г). Основні поняття і закони екології та їх відображення у пермакультурі 

https://www.youtube.com/watch?v=yRKhAnZhpJg

Д). Предмет вивчення екології, її завдання та методи. Зв’язки екології з іншими науками. 

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-predmet-vivchennya-ekologi-zavdannya-ta-metodi-zv-yazki-ekologi-z-inshimi-naukami-ekologichni-zakoni-139928.html

3. Записати до зошита конспект  

 4. Заповнити таблиці:

 А).«Застосування екологічних законів у практичній діяльності людини»      ст..131 (підручник)

  Б). «Аутекологічне дослідження виду» ст.134-135 (підручник)

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання   до 17 год..00 хв.   13.01. 2021

 

15.12.2020

Урок 29

Тема: «Практична робота 2. Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань.

Контрольна робота з теми «Біологічні основи здорового способу життя»

1.Виконайте практичну роботу за інструкцією.

                                                Практична робота 2

 Тема   Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

Мета: навчитися визначати причини розвитку неінфекційних хвороб і шляхи передачі інфекційних, узагальнити знання про заходи профілактики різних типів захворювань, розробити рекомендації щодо профілактики окремих типів хвороб.

 

                                                          Хід роботи

 

1. Схарактеризуйте дві неінфекційні хвороби чи порушення різних систем органів за наведеними критеріями.

Критерій

Хвороба (порушення) 1

Хвороба (порушення) 2

Назва

 

 

Орган (органи) і система органів, де відбувається

 

 

Симптоми

 

 

Зміна в організмі, що стала причиною появи

 

 

Фактори, що сприяли виникненню

 

 

 

• 2. Запропонуйте рекомендації для профілактики кожної з досліджуваних неінфекційних хвороб чи порушень за кожним з основних чинників впливу (якщо можливо).

Чинник впливу

Хвороба (порушення) 1

Хвороба (порушення) 2

Умови довкілля

 

 

Медичне обслуговування

 

 

Соціальні чинники

 

 

Фізична активність

 

 

Харчування

 

 

Гігієна

 

 

Відпочинок

 

 

 

• 3. Охарактеризуйте дві інфекційні хвороби за наведеними критеріями.

Критерій

Хвороба 3

Хвороба 4

Назва

 

 

Збудник

 

 

Орган (органи) і система органів, у якій паразитує

 

 

Симптоми

 

 

Механізм зараження

 

 

Шляхи зараження

 

 

 

• 4. Запропонуйте рекомендації для запобігання інфікуванню кожним зі збудників та загальні профілактичні заходи, спрямовані на посилення імунного захисту.

Критерій

Хвороба 3

Хвороба 4

Рекомендації для запобігання інфікуванню

 

 

Рекомендації для посилення імунного захисту

 

 

 

• 5. У висновку узагальніть рекомендації щодо профілактики неінфекційних та інфекційних хвороб і порушень. Поясніть подібність багатьох рекомендацій

 

Урок 30   

Тема: «Контрольна робота з теми «Біологічні основи здорового способу життя»

2.Виконайте  контрольну роботу

Контрольна робота з теми: «Біологічні основи здорового способу життя»

І. Вкажіть одну правильну відповідь. (по 0,5 балів)

1. Наука, яка вивчає спадкові захворювання людини - це

А гігієна; Б психологія; В антропологія; Г медична генетика.

2. Відкриття та застосування яких речовин дозволило зменшити смертність, викликану інфікуванням хвороботворними бактеріями?

А ферментів; Б гормонів; В вітамінів; Г антибіотиків

3. Є спадкові захворювання, які можна виявити цитологічними методами. Яке захворювання можна виявити за допомогою світлової мікроскопії?

А синдром Дауна; Б гемофілію; В дальтонізм; Г грип

4. Центральний огран імунної системи людини - це

А тимус; Б селезінка; В мигдалики; Г лімфатичні вузли

5. Специфічний гуморальний імунітет зумовлений дією

А фагоцитів; Б лізоциму; В інтерферонів; Г імуноглобулінів

6. Статевим шляхом може передаватися

А грип; Б малярія; В гепатит В; Г сонна хвороба.

ІІ. Проаналізуйтетвердження(по 1 балу)

7.  Щодо неспецифічного гуморального імунітету.I. Його забезпечують хімічні речовини, яким притаманна протимікробна та противірусна ія.

II. Пов'язаний з виділенням антитіл, або імуноглобулінів.

Чи є поміж них правильні?

А правильнее лише ІБ правильнее лише ІІВ обидва правильніГ немає правильних.

8. Щодо здоров’я та хвороби людини.

I. Хвороба – це порушення нормальної життєдіяльності організму внаслідок впливу на нього зовнішніх та внутрішніх шкідливих агентів, що спричинює зниження пристосувальних можливостей, працездатності та підвищує ймовірність смерті.

II. Здоров’я населення – важлива умова успішного соціального та економічного розвитку суспільства.

Чи є поміж них правильні?

А правильнее лише ІБ правильнее лише ІІВ обидва правильніГ немає правильних.

ІІІ. Установіть відповідність (по 2 бали)

9. Між видом імунітету та його характеристикою:

1. природний активний             А  утворюється після перенесеного захворювання;

2. природний пасивний             Б  утворюється після введення готових антитіл;

3. штучний активний                 В утворюється після передачі материнських антитіл дитині 

4. штучний пасивний                 Г  утворюється після проведення вакцинації

                                                     Д  зумовлений видовими особливостями.

10. Між групою інфекційних захворювань та прикладом хвороб:

1.  вірусні                                     А  малярія

2.  бактеріальні                            Б  кір

3.  мікози                                      В  кандидоз

4.  гельмінтози                             Г  ехінококоз

                                                      Д  ботулізм.

ІV. Виконайтеобранезавдання в письмовійформі (3 бали)

1.     Доведіть чиспростуйте твердження: «Стан здоров'я людини зумовлений переважно функціонуванням її генів».

2.     Чи зможе людство в ближній перспективі повністю здолати інфекційні хвороби? Обґрунтуйте власне судження.

 

3.Виконайте тести. Зайдіть на платформу «На урок» за посиланням Код доступу  4606015

використати цей код, відкривши посилання join.naurok.ua

або https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4606015 

 Кінець тестування 16.12.2020 о 19 годині 00 хвилин



20.10.2020                  Урок 15, 16.

 

Тема : «Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна. Відповідь організму хазяїна

 на оселення паразитів»

 

1.  Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І. Соболь «Біологія і екологія» 11 клас §17.

https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

Переглянути  презентації  за посиланнями

"Паразитизм"

 https://vseosvita.ua/library/parazitizm-prezentacia-11-klas-161423.html

"Адаптації паразитів та їх хазяїв"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-adaptaci-parazitiv-ta-h-hazya-v-129362.html

Адаптації паразитів та їх хазяїв"

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-adaptacii-parazitiv-ta-ih-hazaiv-161894.html

2.  Записати до зошита конспект

 

3.  Заповнити таблицю «Адаптації паразитів»

 

4.  Виконати завдання в підручнику № 10 ст. 63

                  Адаптації паразитів

 

Форми паразитизму

Адаптації

Представники

Хазяїн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконані завдання надсилати на електронну пошту 

   valalekskriv020457@gmail.com

 В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання   до 19 год..00 хв.   22.10 2020

15.09.20     Урок 3,4

Тема: «Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації. Стратегії адаптацій організмів.  Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види. Поняття про адаптивну радіацію.»

Переглянити презентацію за посиланням  https://docs.google.com/presentation/d/18JmaBv8MCD8I9Lj-xWOU1tcEMsiDj6rm5iDRjJLxrqc/edit#slide=id.p

Підручник В.І. Соболь Біологія і екологія https://4book.org/uchebniki-ukraina/11-klass/biologiya-i-ekologiya-11-klas-sobol-2019

Опрацювати § 3,4 ст 12-17.  Заповнити таблицю ст 17 

Переглянути презентації  https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-formuvannya-adaptaciy-na-molekulyarnomu-ta-klitinnomu-rivnyah-organizaci-121398.html  Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації.

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-biologi-ponyattya-pro-ekologichno-plastichni-ta-ekologichno-neplastichni-vidi-ponyattya-pro-adaptivnu-radiaciyu-121599.html

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-ponatta-pro-ekologicno-plasticni-ta-ekologicno-neplasticni-vidi-ponatta-pro-adaptivnu-radiaciu-160072.html

Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види. Поняття про адаптивну радіацію"

 

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий