9 клас Хімія

19.05.2022.

Урок 59

Тема : «Розв’язування розрахункових задач»

1 Повторити теоретичний матеріал в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 35 - 38

2 Переглянути відео та презентації

Розв'язування задач найпростішим способом. Розчини. https://www.youtube.com/watch?v=pXfxM_9y7l4 Розв`язування простих задач з органічними речовинами https://www.youtube.com/watch?v=qbP12V7F4EE Розв'язування розрахункових задач «Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями» https://www.youtube.com/watch?v=3gZx-m5baFU Хімія. Методика розв’язування розрахункових задач https://www.youtube.com/watch?v=mMX-lC6uPUg Презентація до уроку хімії, 9 клас. Розрахункові задачі. Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-himii-9-klas-rozrahunkovi-zadaci-obcislenna-obemnih-vidnosen-gaziv-za-himicnimi-rivnannami-545562.html

Презентація уроку хімії 9 клас “Розв'язання задач. Розчини.” https://vseosvita.ua/library/prezentacia-uroku-himii-9-klas-rozvazanna-zadac-rozcini-414976.html

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання Розв’язати задачі

1.Обчисліть масову частку кальцинованої соди Na₂СO₃ кількістю речовини 0,5 моль.

2.Які об’єми бутану і кисню необхідно для виробництва 1т оцтової кислоти окисненням бутану,якщо масова частка виходу становить 80%.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

19.05.2022.

Урок 58

Тема : «Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів»

1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 37,38

2 Переглянути відео та презентації Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, в створенні нових матеріалів https://www.youtube.com/watch?v=Ldp5jibxnbU Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій.https://www.youtube.com/watch?v=AwHlWpkqrpA Роль хімії у розв'язанні сировинної проблеми Розв'язання задачhttps://www.youtube.com/watch?v=Cb72CTu-1_s Презентація "Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, у створенні нових матеріалів https://naurok.com.ua/prezentaciya-rol-organichno-himi-u-ro azuvanni-sirovinno-energetichno-prodovolcho-problem-u-stvorenni-novih-materialiv-187273.html Роль хімії у розв'язуванні енергетичної, сировинної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів. https://vseosvita.ua/library/rol-himii-u-rozvazuvanni-energeticnoi-sirovinnoi-prodovolcoi-problem-stvorenni-novih-materialiv-413203.html

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання № 274, 276

5 Теоретичний матеріал

Роль хімії у розв'язуванні енергетичної, сировинної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів

Досліджуючи органічні речовини, учені не лише здійснюють наукові відкриття, а й сприяють розв'язанню сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створюють нові матеріали, яких не існує в природі та які своїми властивостями не поступаються природним, а багато в чому й кращі за них.

Нині кількість синтезованих сполук сягає понад 8 мільйонів. Органічній хімії належить провідна роль у забезпеченні людства одягом і житлом, джерелами енергії, у створенні нових матеріалів, зміцненні здоров'я людини й захисті довкілля.

РОЛЬ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ В РОЗВ'ЯЗАННІ СИРОВИННОЇ ПРОБЛЕМИ. Нафта, природний газ, кам'яне вугілля внаслідок різноманітних хімічних і фізико-хімічних перетворень забезпечують органічний синтез необхідною сировиною.

Органічний синтез — це галузь хімічної промисловості, що займається добуванням органічних сполук, здійснюючи хімічні перетворення.

Та перш ніж на заводах розпочнуть виробництво органічних речовин, учені розробляють способи, добирають умови проведення синтезу сполук і матеріалів. Тому органічний синтез — важлива наукова галузь.

Завдяки винайденню процесу переробки нафти одержують сотні найменувань різноманітних нафтопродуктів, кожний з яких є чи може стати цінною сировиною для тієї чи тієї галузі сучасного виробництва. Це дало змогу відмовитись від дороговартісної харчової сировини у виробництві каучуків, розгорнути потужне виробництво полімерів, фарб, ліків тощо синтетичним способом.

Найважливіші нафтопродукти — це моторне паливо (авіаційний і автомобільний бензини, реактивне й дизельне паливо); енергетичне паливо (паливо для газових турбін і котелень); нафтові масла (засоби, призначені для зменшення сили тертя).

Нафтопереробні заводи виробляють нафтопродукти та готують сировину для такої галузі промисловості, як нафтохімія.

Вам відоме основне використання природного газу — отримання теплової енергії. А ще він — цінне природне джерело вуглеводневої сировини. Достатньо пригадати, що з природного газу добувають етен, етин, альдегіди, синтез-газ (сировина у виробництві метанолу) та інші речовини.

З року в рік у світі зростають потреби в бензиновому паливі, тоді як його вихід у результаті прямої перегонки нафти становить від 5 до 20 %. Зростання попиту на бензин спонукало вчених до пошуку нових способів переробки вуглеводневої сировини, що входить до складу нафти. Один з них дістав назву крекінг нафти. За крекінг-процесу вихід бензину може досягати 75 %.

Різні види транспорту використовують настільки багато бензину та іншого палива, що перед хімією постало завдання заміни його на альтернативні — дешевші та екологічно безпечніші види, наприклад гази: метан, пропан, бутан, водень. Нині в багатьох країнах світу, зокрема й в Україні, вчені працюють над технологічним втіленням цієї ідеї з метою перетворення біомаси (листя та стебел рослин, гною тощо) на біопаливо (біогаз). Основу біогазу становить метан (близько 55-75 %). На сьогодні відомі різні види біопалива, тобто палива, одержаного з біологічної сировини.

Кам'яне вугілля — не лише джерело теплової енергії, а й сировина органічного синтезу. Річ у тім, що вугілля містить майже 80 % органічних сполук. Унаслідок коксування воно розкладається з утворенням твердого коксу й багатьох органічних і деяких неорганічних речовин.

Коксування — термічна переробка вугілля, що полягає в його нагріванні без доступу повітря до 900-1100 °С і витримуванні за цієї температури близько 20 годин. Під час коксування утворюються кокс, коксовий газ, кам'яновугільна смола та надсмольна вода.

Без коксу було б неможливим виробництво чавуну й сталі, добування етину карбідним способом.

У другій половині ХІХ ст. розробили способи добування із кам'яновугільної смоли бензену та його похідних.

Коксохімічне виробництво функціонує в п'яти областях України. Перший вітчизняний коксохімічний завод став до ладу в 1872 р. в м. Юзівці (колишня назва м. Донецька).

РОЛЬ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ В РОЗВ'ЯЗАННІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ. Незважаючи на те, що нині набуває розвитку атомна енергетика й потужною є гідроенергетика, кам'яне вугілля, продукти переробки нафти та природний газ займають у світовій енергетиці перші позиції. Сира нафта безпосередньо не використовується, а от продукти її переробки є пальним: бензин — для двигунів багатьох автомобілів; гас — реактивних і дизельних двигунів; мазут — паливо теплових електростанцій, заводів, кораблів тощо. Зокрема, мазут має теплоту згорання в 1,5 разу більшу, ніж кращі сорти вугілля. Крім того, на відміну від вугілля, унаслідок його згорання не утворюється твердий залишок. Завдяки зазначеним характеристикам мазут застосовують на теплових електростанціях, залізничному й водному транспорті.

Пропан-бутанова суміш застосовується як паливо для двигунів автомобілів, газових плит у разі відсутності забезпечення природним газом.

РОЛЬ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ В РОЗВ'ЯЗАННІ ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОБЛЕМ. Щоб з року в рік отримувати високі врожаї сільськогосподарських рослин, мати вдосталь продуктів харчування тваринного походження, застосовують здобутки органічної хімії. Це засоби захисту рослин від шкідників, регулятори росту рослин, хімічні добавки й консерванти до кормів для тварин тощо. Застосування хімічних методів у сільському господарстві сприяло виникненню науки — агрохімії.

Продукція харчової промисловості має обмежені терміни зберігання. Щоб подовжити їх, запобігти потраплянню мікроорганізмів, що викликають псування продуктів, використовують харчові добавки, пакувальні плівки й контейнери з органічних матеріалів тощо.

Існує потужне виробництво харчових добавок, які покращують переробку харчової сировини, приготування, зберігання продуктів харчування; підвищують стійкість продуктів до псування. Про харчові добавки ви мали змогу дізнатися зі «Сторінки ерудита» § 33.

РОЛЬ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ У СТВОРЕННІ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ. Усім відомо, наскільки поширеними матеріалами в машинобудуванні є метали та сплави. Проте створення нових матеріалів, які б замінювали їх чи покращували їхні властивості, актуальне для космічної, атомної, хімічної та інших галузей. Завдяки досягненням органічної хімії створена апаратура стійка до різних агресивних впливів, зокрема хімічних, механічних, термічних, електричних, а часом радіаційних і біологічних.

В останні десятиріччя нафта та продукти її переробки, природний і супутній нафтові гази, вугілля дедалі більше використовують як цінну сировину для створення нових матеріалів. Яскравим прикладом є пластмаси, каучуки, сучасні оздоблювальні, тепло- і звукоізоляційні матеріали тощо.

Перед сучасною органічною хімією постають нові нагальні завдання — розроблення технологій з випуску нових безпечних для живої природи речовин; перетворення відходів чи відпрацьованих виробів одних виробництв на цінну та безпечну сировину для інших; винайдення способів знешкодження негативної дії небезпечних речовин; створення спільно з іншими науками унікальних новітніх технологій. До таких належать нанотехнології (префікс «нано-» вживається для позначення дуже малих розмірів), що з'явилися внаслідок поєднання новітніх досягнень біології, фізики, хімії й дають змогу замість роботи з речовинами перейти до роботи з окремими атомами й молекулами. На такі технології чекає велике майбутнє в науці, техніці, медицині, сільському господарстві.

Октанове число. Вибухонебезпечним сумішам, до яких належить і суміш бензину з повітрям, властива детонація — неконтрольоване самозаймання, що супроводжується горінням вибухового характеру. Детонація призводить до передчасного зношування, перегріву, оплавлення деталей двигуна, збільшення витрат палива, підвищення вмісту токсичних речовин у викидних газах.

Бензин, як свідчать позначення на бензинових автозаправних колонках, буває різних марок — А-92, А-95 тощо. Що більшою є цифра, то вища детонаційна стійкість бензину.

Варто зазначити, що вуглеводні з розгалуженим карбоновим ланцюгом мають більшу детонаційну стійкість, ніж нерозгалужені. Одним з вуглеводнів, який має особливо високу детонаційну стійкість, є ізооктан C₈H₁₈, а саме 2,2,4-триметилпентан

Стисло про основне

• Заміна природної сировини продукцією нафтохімічної промисловості дає змогу налагодити нові промислові способи одержання синтетичних матеріалів, сприяти сталому розвитку суспільства.

• Розвиток органічної хімії та її досягнення спрямовані на розв'язання сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створення нових матеріалів.

• Пластмаси, синтетичні волокна, синтетичний каучук, метанол й етанол, стимулятори росту, протруйники насіння, мастила й розчинники, білково-вітамінні концентрати, синтетичну етанову та інші кислоти, продукцію фармацевтичної й парфумерної промисловості — усе це та багато іншої продукції виробляють завдяки досягненням органічної хімії.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

12.05.2022.

Урок 57

Тема : «Роль хімії в житті суспільства»

1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 37

2 Переглянути відео та презентації

Роль хімії в житті суспільства

https://www.youtube.com/watch?v=lLwb5X5yl8A

Хімія в нашому житті

https://www.youtube.com/watch?v=fnZxXlAUHvM

Презентація на тему «Роль хімії у житті суспільства»

https://gdz4you.com/prezentaciyi/himiya/rol-himiyi-u-zhytti-suspilstva-13977/

Презентація на тему ,,ЗНАЧЕННЯ ХІМІЇ в житті суспільства"

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-znacenna-himii-v-zitti-suspilstva-74102.html

Презентація на тему:
Роль хімії у житті суспільства

https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/rol-himii-u-zhitti-suspilstva.html

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання Підготуйте повідомлення на одну з тем:

1. Проблеми та перспективи розвитку хімічної промисловості.

2. Підприємства хімічної промисловості України.

5 Теоретичний матеріал

Взаємини хімії та людського співтовариства завжди були непростими. В окремі періоди історії хімія була джерелом захоплення і сліпої віри. Свого часу «хімізація всього народного господарства», здавалося, була основним засобом прогресу. Потім настало сліпе заперечення й побоювання хімії. Так, на зміну широкому застосуванню хімічних добрив прийшов «нітратний» синдром. Образ алхіміка-мага, що приховує свої цілі й має неосяжну силу, дотепер витає над хімічною наукою і практикою. Отрути й порох, забруднення навколишнього середовища й розробка психотропних речовин і сьогодні міцно асоціюються в суспільній свідомості з хімією. Часом хемофобія свідомо розпалюється в кон’юнктурних цілях — коли потрібно розправитися з успішним конкурентом, який розвиває хімічну промисловість.

Насправді хімія є системо-утворювальним фактором сучасного суспільства. Існування людства наразі немислиме без хімії та різноманітних продуктів і матеріалів, які можна одержати лише з допомогою хімічних технологій. При цьому штучно створений людиною навколишній світ — техносфера — усе швидше насичується продуктами хімічного виробництва. їх грамотне використання вимагає високого рівня хімічних знань.

Без хімії неможливо зрозуміти такі науки, як біологія, геологія, екологія. Знання з хімії дуже необхідні в сільському господарстві для того, щоб уміло й розумно використовувати мінеральні добрива, отрутохімікати, антибіотики. Без хімічних знань не можна працювати в хімічній промисловості, будівництві, медицині, металургії.

Знання хімії необхідне не лише фахівцям, які працюють над створенням, дослідженням і застосуванням хімічних речовин. Навіть удома в побуті не обійтися без хімічних знань, які допомагають правильно й за призначенням використовувати різні речовини. Інакше можна поплатитися своїм здоров’ям і здоров’ям оточуючих. Багато препаратів побутової хімії вогненебезпечні, діють на різні життєво важливі органи, викликають алергійні захворювання.

Найважливішим завданням хімії стає здійснення контролю над хімічними процесами, що протікають у природі й техносфері, виробництві й перетворенні потрібних людині речовин і матеріалів.

1) Аж до початку ХХ ст. в більшості галузей виробництва домінували процеси, успадковані від ремісничого періоду. Хімія раніше за інші науки почала створювати виробництва, сам принцип яких ґрунтувався на науковому знанні. Одним з перших стало промислове виробництво анілінових барвників, розпочате в другій половині ХІХ ст. Методи синтезу цих речовин були винайдені хіміками-дослідниками й успішно впроваджені у виробництво. Поступово саме хімічна промисловість стала визначати темпи й напрям індустріалізації в найбільш розвинених країнах. Вона впливала навіть на політичну ситуацію у світі. Так, країни Антанти не змогли передбачити створення великотоннажного виробництва амоніаку й нітратної кислоти в Німеччині, що забезпечило їй достатню кількість вибухових речовин у роки Першої світової війни.

2) Розвиток промисловості мінеральних добрив і засобів захисту рослин різко підвищив продуктивність сільського господарства. це привело до міграції населення в міста й швидкий розвиток індустрії. Продукти, одержувані з технічних сільськогосподарських культур, — тканини, барвники, жири — поступово замінялися штучними речовинами й матеріалами. У такий спосіб відбулося значне збільшення ресурсів і сировини для легкої промисловості.

3) Стан і економічна ефективність машинобудування й будівництва все більше визначається розробкою й виробництвом синтетичних матеріалів. Промисловий синтез синтетичного каучуку привів до бурхливого розвитку автомобілебудування. Синтетичні полімери й нові види кераміки поступово стають найважливішими хімічними матеріалами, потіснивши метали та інші традиційні речовини.

4) Розвиток нових систем зв’язку, які кардинально змінюють вигляд людської цивілізації, визначається розвитком технології виробництва оптоелектронних матеріалів. Прогрес телебачення, інформатики й комп’ютеризації пов’язаний з розробкою хімічної бази мікроелектроніки й молекулярної електроніки. Науково-технічний прогрес сьогодні в цілому багато в чому залежить від асортименту й кількості продуктів, які виробляє хімічна промисловість.

5) Хімія чинить непрямий вплив і на духовний світ людини. Так, якість лакофарбових матеріалів впливає на сучасне образотворче мистецтво. Хімічні методи широко застосовуються для зберігання і реставрації пам’ятників культури.

6) Неможливо переоцінити роль хімії в розв’язанні однієї з найважливіших проблем, що постали сьогодні перед людством, — захисту навколишнього середовища. Тут завдання хімії полягає в розробці й удосконаленні методів виявлення і визначення забруднень, вивченні й моделюванні хімічних реакцій, що протікають у природі, створенні безвідходних і маловідходних виробництв, розробці способів знешкодження й утилізації промислових і побутових відходів.

Хімія з екологією тісно пов’язані, оскільки й самі живі організми, і середовище їх існування складаються з хімічних речовин. Наразі помітно посилився вплив людини на природне середовище. Виробнича діяльність досягла такого рівня, що стала значною мірою позначатися на стані навколишнього середовища.

Виникла реальна загроза для здоров’я не лише сучасного населення, але й майбутніх поколінь, а в разі найбільш несприятливого розвитку — для життя на Землі.

7) Однією з проблем, що мають глобальний характер, стало зростання вмісту карбон діоксиду в атмосфері у зв’язку з діяльністю людини. Найбільш істотна його частина утворюється в результаті спалювання палива для одержання різних видів енергії. Крім того, діяльність людини призвела до помітного винищення рослин, які засвоюють карбон діоксид у процесі фотосинтезу. Невелике зростання концентрації карбон діоксиду в атмосфері не становить небезпеки для життя людини, але спричиняє підвищення температури повітря через парниковий ефект. це може призвести до глобальних змін клімату.

8) Відходи підприємств і транспорту істотно порушують природні атмосферні процеси в індустріальних районах. Наслідком викидів оксидів Сульфуру й Нітрогену є утворення кислотних дощів, які випадають на поверхню Землі не лише на околицях промислових підприємств, але й у сусідніх з ними районах.

У великих містах і промислових центрах звичайним явищем стало утворення смогу, до складу якого входять дим, туман, пил і різні шкідливі для здоров’я газоподібні речовини.

Щоб запобігти погіршенню стану атмосфери, необхідно скорочувати газові й пилові викиди промислових підприємств та інших забруднювачів атмосфери або попередньо видаляти з них шкідливі речовини. Для цього використовуються різні хімічні процеси: нейтралізація, окиснення, відновлення. Зокрема, на шляху вихлопних газів автомобіля встановлюють каталітичні конвертори, що сприяють перетворенню шкідливих речовин на менш небезпечні продукти.

Безумовно, витрати на очищення вихлопних газів і димових викидів спричиняє подорожчання товарів і енергії, однак забруднення повітря також призводить до витрат, пов’язаних з руйнуванням конструкцій і погіршенням здоров’я людей. Тож за право дихати чистим повітрям людству доводиться платити чималу ціну.

9) Те саме стосується питної води. Запаси природних вод величезні, але для пиття придатна лише незначна частина наявної на Землі води. Без спеціальної обробки використовувати для пиття можна лише воду з глибинних джерел. У решті випадків для того, щоб використати природну воду як питну, її доводиться попередньо очищати. Для очищення води обов’язково використовують хімічні методи.

Щоб вижити, людині потрібно близько півтора літра води на добу. Однак кожен городянин щодоби витрачає на побутові потреби до 600 літрів води. У цілому на виробничі й побутові потреби використовується близько 10 % загального об’єму річкових вод. Натомість у природні водойми надходить величезна кількість побутових, промислових і сільськогосподарських стоків. Забруднення природних вод несе небезпеку для життя на Землі, тому не можна допускати скидання неочищених стічних вод. Технологія очищення стічних вод передбачає різні біохімічні й хімічні процеси.

10) На ранніх етапах історії людства діяльність людей майже не зачіпала глибин Землі. Але з початком бурхливого розвитку промисловості людина почала потребувати все більше й більше хімічних речовин, які видобуваються із земних надр. Видобування і переробка корисних копалин впливає на природу. У відкритих гірських виробках утворюється багато пилу, що забруднює околиці. Відкачування води з підземних виробок і кар’єрів призводить до утворення порожнеч. Багато які гірничо-переробні заводи скидають у річки недостатньо очищені стоки, що призводить до забруднення природних вод. У навколишнє середовище потрапляють шкідливі речовини з відвалів цих підприємств. чимало небезпечних речовин розсіюється під час транспортування руд і продуктів їх переробки.

Забруднення навколишнього середовища в результаті видобування й переробки корисних копалин можна зменшити, якщо використати більш досконалі технології, у тому числі хімічні способи збагачення й переробки природної сировини. Інший шлях розв’язання цієї проблеми — зменшення видобування корисних копалин за рахунок більш раціонального використання хімічних речовин і матеріалів.

11) Нашу планету нерідко порівнюють із космічним кораблем, на борту якого є певний запас різних матеріалів і продуктів. Але цього запасу може виявитися недостатньо для тривалої подорожі.

12) Деякі ресурси, наприклад, свіже повітря, родючий ґрунт, рослини й тварини, можуть відновлюватися порівняно швидко. Якщо не втручатися занадто активно в ці процеси, природа майже завжди зможе заповнити витрачені запаси. Потрібно лише стежити за тим, щоб ресурси витрачалися не швидше, ніж вони можуть утворюватися в результаті природних процесів.

На відміну від відновлюваних ресурсів, корисні копалини не можуть утворюватися так само швидко. Невідновлювані ресурси можуть бути остаточно витрачені. це означає не зникнення тих чи інших хімічних елементів, а розпилення їх по планеті й перетворення на такі хімічні форми, з яких економічно невигідно або навіть просто неможливо знову одержати корисні речовини й матеріали.

Деякі хімічні речовини й матеріали вже сьогодні намагаються замінити іншими, що мають аналогічні властивості, але взяті з відновлюваних ресурсів. Наприклад, замість нафтопродуктів як паливо пропонують використовувати продукти переробки деревини. Відпрацьовані матеріали можна не відправляти у відходи, а хімічно переробляти й використовувати вдруге. Економічно вигідним є, наприклад, виробництво дешевого паперу з макулатури, металів — з металобрухту. Багато відходів виробництва і споживання після хімічної переробки доцільно використовувати як вихідну сировину для інших галузей промисловості. Головною перспективою розвитку сучасної індустрії має стати створення безвідходних і маловідходних виробництв. Тільки так можна зменшити навантаження на навколишнє середовище і зберегти природні ресурси. Значну роль у розв’язанні цього питання має зіграти хімія.

Часто з хімією пов’язують глобальне забруднення навколишнього середовища, яке супроводжує майже всі промислові процеси, техногенні катастрофи та інші явища, небезпечні для природи й людини. Однак не слід забувати, що їх причиною найчастіше є відсутність необхідних хімічних знань. Хімічна безграмотність сучасної людини, можливо, є найнебезпечнішою, оскільки може призвести до непоправної шкоди не лише для неї самої, але й для оточуючих людей і навколишньої природи.

Зайве внесення мінеральних добрив на поля, що призводить до забруднення ґрунту й природних вод, відмова від використання очисних споруджень на промислових підприємствах, неправильне застосування лікарських препаратів і багато чого іншого було б неможливо за достатнього рівня хімічної культури.

13) Широке застосування хімічних матеріалів і препаратів у побуті підвищує вимоги до хімічної освіти кожної людини. Навіть домогосподарці корисно знати, що концентрований розчин оцтової кислоти може стати причиною опіку стравоходу. Нафталін діє на органи дихання, нервову систему, печінку й нирки, а синтетичні мийні засоби можуть подразнювати дихальні шляхи. Засоби відбілювання, чищення і дезінфекції спричиняють опіки шкіри, подразнення очей. це не означає, що потрібно відмовитися від використання хімії в побуті. Наразі це вже практично неможливо. Однак хімічні знання здатні вберегти будь-яку людину від небезпеки, яку можуть становити хімічні речовини.

В умовах ускладнення екологічної обстановки на Землі та створення й використання все нових хімічних сполук, у тому числі й небезпечних, відбувається переорієнтація пріоритетів хімічної освіти. На зміну знанням заради поліпшення умов життя — «оптимізації вигоди» — приходять знання заради гарантованого збереження життя — «мінімізація збитків».

14) Невідповідність суспільних інститутів і повсякденної свідомості індустріального суспільства рівню хімізації сучасного світу створило ланцюг протиріч, що стали глобальною проблемою і становлять якісно нову небезпеку. Відставання рівня хімічних знань і навичок від хімічної реальності техносфери та її впливу на біосферу може призвести до невиправних наслідків. Слабка хімічна підготовка політиків приводить до потенційної небезпеки прийняття ними неправильних рішень. За цих умов загальне оволодіння хімічною культурою стає умовою безпеки та сталого розвитку цивілізації.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

12.05.2022.

Урок 56

Тема : «Значення хімічних процесів у природі»

1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 35 - 37

2 Переглянути відео та презентації

Значення хімії у повсякденному житті

https://www.youtube.com/watch?v=bf2maxJACuo

Хімія навколо нас

https://www.youtube.com/watch?v=YVTVfma9-3w

Презентація на тему «Значення хімічних процесів у природі»

https://gdz4you.com/prezentaciyi/himiya/znachennya-himichnyh-procesiv-u-pryrodi-20113/

Презентация Значення хімічних процесів у природі

https://mypresentation.ru/presentation/znachennya-ximichnix-procesiv-u-prirodi

Презентація на тему:Значення хімічних процесів у природі

https://svitppt.com.ua/himiya/znachennya-himichnih-procesiv-u-prirodi.html

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання № 258, 276

5 Теоретичний матеріал

Хімічні реакції – процес перетворення одних речовин в інші, постійно відбуваються в природі. Реакції проходять між гірськими породами, повітрям й водою, в організмах рослин, тварин й людини, на різних небесних тілах у космосі. Хімічні реакції мають велике значення як для природи, так й для людства. Їх використовують для добування металів, пластмас, мінеральних добрив, медикаментів та багатьох інших речовин. Реакції є джерелом добування енергії різних видів. Звідки ж береться енергія? Енергія накопичується в рослинах в процесі фотосинтеза. Значення цього процесу для існування життя на Землі важко переоцінити. Саме зелена рослинка є тією єдиною в світі лабораторією, яка засвоює сонячну енергію й зберігає її у вигляді хімічних зв’язків синтезованих нею вуглеводнів. Зелена рослина утворює поживні речовини для тваринного й рослинного світу, які не мають зеленого забарвлення. Вона у буквальному розумінні слова годує, одягає й зігріває нас. Горять дрова, нафта чи газ – все це результат її життєдіяльності. Поглинутий сотні мільйонів років тому зеленою рослинкою сонячний промінь, зберігся до наших днів у вигляді кам’яного вугілля. У хлоропластах зелених рослин відбувається фотосинтез – процес утворення органічних речовин (цукрів) із неорганічних (води й вуглекислого газу). Цей процес відбувається лише під дією світла. (Процес фотосинтезу відбувається й при штучному світлі, що дозволяє вирощувати овочі протягом року). При фотосинтезі відбувається така реакція : 6СО₂ + 6Н₂О → С₆Н₁₂О₆ + 6О₂.
Щорічно завдяки фотосинтезу на Землі синтезується близько 150 млрд т вуглеводнів й виділяється понад 200 млрд т вільного кисню.

Вода, яку рослини вбирають коренями, й вуглекислий газ із повітря перетворюються в хлоропластах у глюкозу, а звільнений кисень виходить в атмосферу. Кисень необхідний для дихання. В листках глюкоза перетворюється в крохмаль, крохмаль може перетворюватися на цукор й частково відтікати від листка в інші органів рослини. Частина кисню під дією космічних променів перетворюється на озон, який утворює озоновий шар. Він поглинає короткохвильові космічні ультрафіолетові промені, які згубно діють на живі організми.

З процесом фотосинтезу тісно пов’язаний інший природний процес – дихання. Дихання – характерна ознака життя як рослинного, так й тваринного організму.Смерть організму характеризується повним припиненням дихання. Дихання являє собою комплекс тісно пов’язаних між собою окисно-відновних процесів, які відбуваються з участю ферментів. Дихання є джерелом енергії для всіх біохімічних процесів в організмі. В процесі дихання утворюються речовини, які необхідні для синтезу складових частин цитоплазми. Звільнена в процесі дихання хімічна енергія зазнає перетворень, зумовлює ряд фізіологічних процесів в організмі (ріст, рух, засвоєння поживних речовин). Частина її виділяється у вигляді тепла, частина накопичується в мітохондріях у складі АТФ. Хімічна реакція дихання протилежна фотосинтезу.

Її можна виразити таким рівнянням:
С₆Н₁₂О₆ + 6О₂ = 6СО₂ + 6Н₂О + 2830,8·103 Дж.

Широко поширене у природі молочнокисле бродіння. Воно спричиняється цілою групою бактерій. Цей процес використовують при квашенні капусти, огірків, помідорів, силосу, виготовленні кумису, кефіру, сметани. Утворена при цьому молочна кислота пригнічує дію гнилісних бактерій. Закваска для приготування чорного хліба, крім дріжджей, містить й бактерії молочнокислого бродіння.

Широко розповсюджене й маслянокисле бродіння, при якому утворюється масляна кислота. Наприклад, як наслідок, згіркнення тваринного масла при тривалому зберіганні.

Велике значення у природі відіграють нітрифікуючі бактерії. Окиснюючи послідовно амоніак до нітратів, тим самим роблять доступним Нітроген для засвоєння рослинами. Хемотрофні організми сприяють процесам колообігу речовин у природі.

До появи життя на Землі протікали лише геохімічні процеси: первинні мінерали під впливом температурних перепадів і води руйнувалися, надалі продукти руйнування мігрували й відбувався синтез нових мінеральних утворень за участі первинної атмосфери. Хімічні сполуки геохімічно були пов’язані міграційними процесами, що відбуваються в літосфері, гідросфері й атмосфері, у великий геохімічний кругообіг (ВГК). До зародження життя основними його факторами були енергія Сонця й геохімічний вплив води.

1) Хімічні процеси в атмосфері

Маса атмосфери становить 9-10-5 % від маси ЗемліХімічний склад сухого повітря тропосфери. Середня молекулярна маса сухого повітря дорівнює 28,97.

В атмосфері температура повітря з висотою зменшується в середньому на 0,5 °С на 100 м. Область від 20 до 150 км називають хемосферою, тому що в ній протікає більшість фотохімічних процесів. Частину атмосфери від 100 до 400 км називають іоносферою, оскільки тут панує іонізація, а ще вище — і дисоціація багатьох компонентів атмосфери.

Сучасна атмосфера сформувалася близько 2 млрд. років тому й підтримується біогенними процесами.

За останні 100 років зміна атмосфери склала за киснем* 0,01-0,02 % у бік зменшення. За останні 50 років у середньому кількість кисню щорічно зменшується на 10 млрд. т, і його використано стільки ж, скільки за останній мільйон років. Це багато в чому пов’язано з техногенною діяльністю людини. Так, пробіг автомобіля від Москви до Санкт-Петербурга вимагає такого об’єму кисню, що необхідний для дихання людини протягом року. Справді, унаслідок спалювання 1 л бензину у двигуні внутрішнього згоряння витрачається до 1,5 кг кисню, якщо вуглеводневе пальне згоряє до CO₂ і H₂O. На жаль, частина пального за перехідних режимів роботи двигуна згоряє не повністю або окислюється лише до CO. Автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення повітря великих міст і прилеглих територій. Оскільки на одну масову частку пального припадає до 15 масових часток повітря, то крім CO₂ і CO в атмосферу викидаються й продукти окиснення атмосферного азоту, в основному NO і NO₂.

Порушення кисневого балансу пов’язують зі зменшенням площі «легень планети», спричиненим нераціональним вирубуванням лісів Сибіру й Південної Америки, забрудненням Світового океану.

Підвищення вмісту CO₂ перебуває в основі парникового ефекту.

У нижніх шарах атмосфери процеси за участі сонячного випромінювання і продуктів автомобільних вихлопів зумовлюють утворення «фотохімічного смогу». Смог починає розвиватися з появою первинних продуктів, що забруднюють атмосферу, які самі по собі можуть бути неотруйними й хімічно неактивними.

Атмосфера постійно поповнюється газами біохімічного походження, що утворюються в результаті розкладання мікроорганізмами продуктів рослинного й тваринного походження: CH4 та інші вуглеводні, CO₂, N₂, H₂S, H₂, O₂. Під впливом високих температур і тисків на гірські породи в атмосферу надходять гази хімічного походження (CO₂, H₂S, H₂, CH₄, CO, N₂, HCl, HF, NH₃, SO₂), а також продукти вулканічного походження і зрештою газоподібні продукти радіоактивного розпаду (He, Ar, Kr, Xe, Rn).

2) Хімічні процеси в гідросфері

Особливості гідросфери визначаються особливостями води: її фізичні властивості зумовлені хімічною будовою.

Вода H2O на 99,73 % складається з 1H216O, але в природі трапляться ще Дейтерій (стабільний) 2D і Тритій (3T, -β), а якщо взяти до уваги, що крім 16O є ще 17O і 18O, то в природі поширені дев’ять різновидів води.

Рідка вода має максимальну густину за температури 4 °С (прийнята за одиницю), а перехід у твердий стан, що супроводжується зміною упакування молекул, знижує густину до 0,9. Ця обставина (лід плаває) і незначна теплопровідність льоду багато в чому сприяють стабілізації процесів у гідросфері.

Хоча розчинність кисню удвічі більша за розчинність азоту, але через великий парціальний тиск (78 %) у природній (дощовий) воді азоту розчинено у два рази більше, ніж кисню. мінералізація води приводить до зменшення розчинності повітря. Так, за 0 °С розчинність кисню (чистого) становить 49 мл/л, а морської води — лише 15 мл/л. Необхідна для окиснення розчинних у воді речовин кількість кисню називається біохімічною потребою в кисні (БПК).

Так, чиста вода, що витікає з-під льодовиків, має БПК < 1 млн-1, придатна для пиття — < 5 млн-1, а каналізаційна — 100-500 млн-1.

Значну проблему створюють нітрати, що потрапляють у водойми, і фосфати, оскільки вони за невмілого використання спричиняють забруднення мало-проточних водойм і ставків.

рН ґрунтових вод може коливатися від 3 до 10. Однак кислотність ґрунтів, сприятливих для росту рослин, мало відрізняється від pH = 6. Морські організми ще більш чутливі до pH середовища існування. Океанічна вода має pH = 8, а pH прибережних вод — ≈ 9. За pH < 7,5 багато морських організмів гинуть. За pH < 7,0 морські організми вже не можуть утворювати карбонатні скелети.

Із глибиною концентрація Ca2+ зменшується, що сприяє розчиненню CaCO3, який становить основу черепашок і кістякових тканин відмерлих організмів.

Світовий океан містить до 1017 тонн мінеральної сировини, у тому числі срібло (5·1010 т), золото (1,1·107 т).

Фітопланктон Світового океану продукує майже стільки ж кисню, що й усі зелені рослини суходолу.

Промислові викиди, потрапляючи у воду, впливають не лише на pH, але й на вміст аніонів і розчинність газів, призводячи іноді до загибелі основних видів флори й фауни в ньому. Найнебезпечнішими забруднювачами є Стронцій, Кадмій, Плюмбум і особливо Меркурій. Останній може переходити в диметил-меркурій, що, потрапляючи в організм людини з їжею (рибою), впливає на центральну нервову систему, спричиняючи психічні та інші розлади (хвороба Мінімата).

Найкращим розв’язанням промислового водопостачання є організація замкнених водооборотних систем, що цілком виключають скидання у водойми стічних вод.

Підсумок:

Завдяки процесу фотосинтезу зелені рослини накопичують енергію у вигляді хімічних зв’язків синтезованих ними органічних сполук. Під час дихання відбуваються окисно-відновні реакції, в результаті яких накопичена зеленими рослинами енергія вивільняється. Частина цієї енергіі витрачається на процеси життєдіяльності, частина – на підтримання температури тіла (у випадку рослин – виділяється в атмосферу), а частина акумулюється у мітохондріях.

Хімічні реакції мають велике значення як для природи, так й для людини.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

05.05.2022.

Урок 55

Тема : «Місце хіміїсеред наук про природу.Роль хімічних знань у пізнанні природи.»

1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 35 - 37

2 Переглянути відео

Місце хімії серед природничих наук

https://www.youtube.com/watch?v=z9KdF1JhLfk

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання 249, 261 (а,г), розв’язати задачу Яку масу мурашиної кислоти необхідно взяти, щоб приготувати розчин масою 5 кг із масовою часткою кислоти 10 %?

5 Теоретичний матеріал

Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства

Знання хімії дає розуміння наукової картини світу. Сучасна наукова картина світу – це цілісна система уявлень про загальні властивості й закономірності природи. Вона є результатом синтезу знань з різних наук, включає уявлення про природу, життя суспільства. Хімічна картина світу – це фрагмент матеріального світу, але без неї не можливо отримати загальне уявлення про світ.

Оточуючий нас світ реально існує, підкоряється своїм законам, які не залежать від волі людини. Людина лише в міру розвитку науки має можливість все глибше проникати у таємниці світу.

Світ матеріальний. Все що нас оточує являє собою різні види матерії, яка перебуває у постійному русі, змінах й розвитку. Одні форми руху матерії можуть переходити в інші: механічний рух у тепловий, тепловий у хімічний. При цьому зберігається основний закон природи – закон вічності матерії й руху.

Хімія, як наука про речовини і їх перетворення, має важливе значення для пояснення основи наукової картини світу. Не можна зрозуміти процеси, які відбуваються в пророді не знаючи основних законів хімії, які керують цими процесами, навіть поза нашим впливом на них.

Колись люди користувалися тим, що їм давала пророда. Тепер, знаючи явища пророди, люди, підкорили її, створили нові речовини. Хімія пояснює будову речовин, допомагає застосувати знання для добування речовин із заданими властивостями. Знання хімії наближають нас до розуміння Всесвіту та його різноманітних явищ.

Багато уявлень про речовини та їхні перетворення в міру розвитку пізнання й практики змінювались. Так, атомно-молекулярне вчення, розроблене всередині XVIII століття, мало велике значення для утвердження наукового погляду на картину світу. Проте з розвитком науки виявилось, що не всі речовини складаються з молекул, у багатьох речовин атомна або йонна будова. На підставі наукових поглядів хімічна картина світу змінилась, стала досконалішою.

Перші синтези органічних речовин із неорганічних завдали поразки віталістичному вченню. Після відкриття Д. І. Менделеєвим періодичного закону та періодичної системи та розробки О. М. Бутлеровим структурної теорії, природу почали розглядати як комплекс взаємозв’язаних предметів та явищ, які перебувають у постійному русі, змінюються, розвиваються.

Успіхи у вивченні явища радіоактивності та будови атома дали змогу розв’язати питання про штучне створення та цілеспрямоване перетворення хімічних елементів. Тим самим було внесено зміни в наукове розуміння картини світу.

Нові наукові відкриття внесли певні зміни у розуміння наукової картини світу. Горький писав: «Її (хімії) зіркий, сміливий погляд проникає у вогняну масу Сонця, у темряву земної кори, у невидимі частинки нашого серця, в таємницю будови каменя, у безмовне життя дерева. Вона дивиться навколо й відкриваючи гармонію, шукає початок життя».

Без хімії неможливо уявити сучасний побут людей. І не тільки опосередковано через використання їжі, одягу, взуття, палива, житла, але й безпосередньо через використання скляних, пластмасових, порцелянових і фаянсових виробів, лікарських препаратів, засобів для дезінфекції, косметичних виробів, різних клеїв, лаків, фарб, харчових добавок тощо.

Остаточно увійшли в наш побут різні мийні засоби. Але крім мила й шампунів ми використовуємо багато інших засобів, зокрема, для вибілювання. Дія більшості з них ґрунтується на властивостях хлоровмісних сполук, що є сильними окисниками. На деяких засобах зазначають «Не містять Хлору». Такі засоби також містять сильні окисники, наприклад натрій перборат NaBO₂ · H₂O₂ · 3H₂O або натрій перкарбонат Na₂CO₃ · 1,5H₂O₂ · H₂O. Жорстка вода може спричинити пошкодження пральних машин, тому ми використовуємо засоби для її пом’якшення.

Створення нових матеріалів — потреба сучасного життя. Матеріали з новими, покращеними властивостями мають замінити застарілі. Нових матеріалів вимагають і високотехнологічні галузі: космічна й атомна техніка, електроніка. Для практичних потреб необхідні такі матеріали, як метали, полімери, кераміка, барвники, волокна.

Особливе місце серед нових матеріалів посідають композити. За багатьма властивостями — міцністю, в’язкістю — композити набагато перевищують традиційні матеріали, завдяки чому потреби суспільства в них невпинно зростають. На створення композитів витрачають дедалі більше ресурсів, а головними споживачами композитів сьогодні є автомобільна й космічна галузі

Біоматеріали

Із розвитком медицини виникла потреба в заміні органів та тканин в організмі людини. Матеріали, які можна використовувати для виготовлення різноманітних імплантів, створюють у хімічних лабораторіях. Металеві протези прості у виготовленні, дуже міцні, хімічно інертні й відносно дешеві. Головним недоліком металів є те, що вони піддаються корозії, через яку знижується механічна міцність, а організм отруюють йони металічних елементів. Досить перспективними для виготовлення імплантів є сплави титану (наприклад, Ti—Al—V) — вони міцні, відносно легкі й стійкі до корозії.

Сьогодні все більше використовують керамічні біоімпланти. Кераміка — чудовий біоматеріал: вона міцна, не піддається корозії. Крім того, кераміка не стирається, що важливо для штучних суглобів, а також характеризується біосумісністю.

Раціональне використання природної сировини

Природа здається невичерпною коморою, з якої людство бере потрібну сировину. За останні 20 років корисних копалин було добуто більше, ніж за всю історію людства. У світі щорічно вилучають і переробляють близько 100 млрд тонн гірських порід. Багато сировинних джерел уже виснажені, тож гостро постає сировинна проблема. Уже сьогодні багато країн відчувають брак окремих природних ресурсів. В Україні, наприклад, не вистачає нафти й природного газу.

Жодну природничу науку - фізику, хімію, біологію, геологію тощо наразі не можна назвати лідером. Система наукових знань про природу й система методів кожної з наук перебувають у процесі безперервного взаємозбагачення. Особливо яскраво це виявляється в наш час.

Дедалі більше стираються межі між хімією й іншими природничими науками. На межі досліджень фізичних і хімічних явищ виникли фізична хімія та хімічна фізика. Біохімія - біологічна хімія - вивчає хімічний склад і структуру сполук, які містяться в живих організмах. Вона досліджує шляхи й способи регуляції перетворень речовин, енергетику процесів, які відбуваються в клітині й в організмі. Геохімія - наука про поширеність і міграцію хімічних елементів на Землі.

Межі між хімією й суміжними науками ніколи не були чіткими, адже природа, яку вони вивчають, єдина у своєму розмаїтті. Тому не дивина, що часом Нобелівські премії з хімії одержували фізики, а хіміки здобували цю почесну нагороду за дослідження в галузі молекулярної біології. Чи тільки з природничими й точними науками пов'язана хімія? Яке і: значення у пізнанні природи й формуванні наукової картини світу?

• Роль хімічних знань у пізнанні природи важко переоцінити. Сучасна хімія представлена безліччю різних напрямів розвитку знань пре природу, речовини й способи їх перетворення. Однак вона не є простою сумою знань про речовини, накопиченою завдяки копіткій праці багатьох поколінь науковців-хіміків. Сучасна хімія - високовпорядкована система знань, що стрімко й цілеспрямовано розвивається у взаємодії із системами знань інших наук.

Ідеї, методи, специфічні знання хімії мають непересічне значення у становленні фундаментальних знань про мікроструктурні частинки речовини - атоми, молекули, йони тощо та їхні функції. З'ясовано закономірності перебігу численних хімічних реакцій - від найпростіших де найскладніших, пов'язаних з процесами в живих організмах. Визначення структури й функцій макромолекул біологічно активних речовин : систем біосинтезу ґрунтується на хімічному аналізі й синтезі.

Спостерігаючи досліди, виконувані вчителем, самостійно здійснюючи хімічні перетворення, ви пересвідчилися: хімічний експеримент - ефективний метод одержання знань, засіб перетворення їх у переконання, невичерпне джерело розвитку наукового світогляду.

Моделювання хімічних структур і процесів - важливий спосіб пізнання природи. Використання комп'ютерних технологій істотно розширило можливості його використання в хімії.

Вагомий внесок зробили хіміки в розвиток високих технологій - генної інженерії, нанохімії, фемтохіміі, яка вивчає процеси, що відбуваються за час, зрівняний з періодом коливання атомів. Ці здобутки є водночас і продуктом пізнання природи за допомогою хімії, й засобом подальшого поступу в цьому напрямі.

• Хімія як елемент загальнолюдської культури одвіку мала виражену гуманітарну спрямованість. Окремі теоретичні положення хімічних знань становили певну частину натурфілософії, що витлумачувала явища природи в їхній цілісності. Тож хімія, так само як фізика, біологія, астрономія, географія й інші природничі науки, - засіб формування світогляду.

Пригадаймо, яке значення для пізнання природи мало відкриття Д.І. Менделєєвим нового закону природи. Замість розрізнених, не пов'язаних між собою речовин перед наукою постала єдина струнка система, що об'єднала в єдине ціле всі елементи Всесвіту. На основі періодичного закону були розвинуті найважливіші хімічні поняття, встановлено чіткий взаємозв'язок між ними. Відкриття періодичного закону мало величезне значення для розвитку хімії та пізнання таємниць природи.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

05.05. 2022

Урок 54

Тема: «Контроль знань з теми «Органічні сполуки». Тематичне оцінювання 6»

1.Повторити теоретичний матеріал в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 25-34

2.Перегляньте відео

Узагальнення знань з теми «Оксигеновмісні органічні сполуки»

https://www.youtube.com/watch?v=5aVvZbOc61E

3. Виконати контрольну роботу з теми «Органічні сполуки»

Контрольна робота з теми «Органічні сполуки»

– завдання 1-6 – тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань дають 3 бали;

– завдання 7-9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань – 9 балів;

– завдання 10 пропонується виконувати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали.

Таким чином, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12 балів.

1. Денатурація білків – це реакція руйнування структури:

А) первинної;

Б) вторинної;

В) вторинної та третинної.

2. Укажіть серед наведених сполук естер:

А) C₂H₅– OH;

Б) CH₃ – CH₂ – CH – COOH;

В) CH₃ – COOC₂H₅;

Г) (C₆H₁₀O₅)n.

3. Вторинна структура білка зумовлена…

4. Установіть відповідність.

1. CH₃ – CH₂ – CH₂ – CH₂ – OH А. 1-бутанол

2. CH₃ – COOC₄H₉ Б. 2-амінобутанова кислота

3. CH₃ – CH₂ – CH(NH₂)-COOH В. Бутиловий естер оцтової кислоти

5. Установіть відповідність.

1. CH₃ – CH₂ – CH₂ – CH₂ – CH₂ – OH А. Амінооцтова кислота

2. CH₃ – COOC₅H₁₁ Б. 2-пентанол

3. CH₂(NH₂) – COOH В. Пентиловий естер оцтової кислоти

6. Амінокислоти – це речовини, у молекулах яких одночасно містяться функціональні групи:

А) аміно – й гідроксильна;

Б) карбоксильна й гідроксильна;

В) аміно – й карбоксильна.

7. Нуклеїнові кислоти – це:

А) природні полімери;

Б) штучні полімери;

В) мономери для синтезу білка.

8. Обчисліть масу амінооцтової кислоти, яку можна одержати з хлороцтової кислоти масою 48 г і амоніаку.

9. Запишіть рівняння реакцій за схемою:

Бутанол--- бутанова кислота --- 2-хлорбутанова кислота --- 2-амінобутанова кислота

10. Обчисліть масу тринітроцелюлози, яку можна одержати із целюлози масою 32 г, якщо масова частка виходу продукту становить 97 %.

Виконану роботу надіслати на електронну пошту: valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

28.04.2022.

Урок 53

Тема : «Природні й синтетичні органічні речовини. Значення продуктів органічної хімії.»

1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 34

2 Переглянути відео

Природні й синтетичні органічні сполуки

https://www.youtube.com/watch?v=Z4ae3jz4-A4

Природні й Синтетичні органічні сполуки. Їх значення

https://www.youtube.com/watch?v=kgxntSwkZo8

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання №244, 247

5 Теоретичний матеріал

Органічна речовина (на початку XIX ст.) – речовина, виділена з організму тваринного або рослинного походження.

У XIX ст. вченим вдалося здійснити синтез органічних речовин з неорганічних поза живим організмом. З цього моменту починається бурхливий розвиток органічної хімії.

У 1824 – німецький вчений Ф. Велер синтезував щавлеву кислоту – речовину рослинного походження – з неорганічної речовини – газу диціану (CN) ₂.

У 1828 р. Велер провів другий синтез: нагріваючи неорганічну речовину цианат амонію NH₄OCN, він отримав органічну речовина – продукт життєдіяльності тваринного організму – сечовину (NH₂) ₂CO.

У 1845 р німецький хімік Г. Кольбе синтезував з неорганічних речовин оцтову кислоту.

У 1854 р французький хімік М. Бертло синтезував жир.

У 1861 р російський хімік А.М. Бутлерову синтезував цукристу речовину.

Синтези органічних речовин в лабораторних умовах прискорили розвиток органічної хімії, вчені стали експериментувати і вивчати речовини, які не зустрічаються в природі, але відповідають ознакам органічних речовин. Це пластмаси, синтетичні і волокна, лаки, фарби, розчинники, ліки.

За походженням ці речовини не є органічними. Таким чином, група органічних речовин істотно розширилася, а стара назва збереглася. У сучасному розумінні органічні речовини – не ті, які виходять в організму або під їх дією, а ті, які відповідають ознакам органічної речовини.

Всі органічні речовини (за походженням) можна розділити на природні, штучні і синтетичні.

Значення органічних речовин для життя людства надзвичайно велике. Органічні речовини і органічна хімія є основою багатьох сфер діяльності людини:

1. паливна промисловість;

2. виробництво барвників;

3. виробництво вибухових речовин;

4. виробництво лікарських засобів;

5. добрива, стимулятори росту, засоби для боротьби зі шкідниками, що використовуються в сільському хзяйстве;

6. виробництво продовольчих товарів;

7. виробництво промислових товарів і т.д.

Число відомих органічних сполук налічує понад 25 млн.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

28.04.2022.

Урок 52

Тема «Практична робота № 4.Виявлення органічних сполук у харчових продуктах Інструктаж з БЖД»

1 Повторити теоретичний матеріал, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 29 - 33

2 Переглянути відео та презентації

Практична робота Виявлення органічних сполук у харчових продуктах з БЖД

Практична робота "Виявлення органічних сполук у харчових продуктах"

https://www.youtube.com/watch?v=DChujscyEWY

Практична робота "Виявлення органічних сполук у харчових продуктах"

https://www.youtube.com/watch?v=w0qrrHFPbF8

Презентація "Практична робота "Виявлення органічних сполук в продуктах харчування"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-praktichna-robota-viyavlennya-organichnih-spoluk-v-produktah-harchuvannya-236626.html

Практична робота № 4. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах

https://vseosvita.ua/library/9-klas-prakticna-robota-no-4-viavlenna-organicnih-spoluk-u-harcovih-produktah-245215.html

3 Виконати практичну роботу за інструкцією, яка надана в відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=w0qrrHFPbF8 , або за інструкцією в підручнику ст. 191-192

Написати звіт про виконання практичної роботи за зразком

Дата__________

Практична робота № 4

Тема: Виявлення органічних сполук у харчових продуктах

Мета: виявити органічні продукти в харчових продуктах; продовжити формувати вміння працювати з хімічним посудом та реактивами; формувати вміння самостійно виконувати досліди за поясненням у протоколі, виконувати досліди з дотриманням правил техніки

Обладнання: штатив з пробірками, скляні палички, шпатель, хімічний стакан, мірні пробірки

Реактиви: зразки харчових продуктів(картопля, рис, ковбаса, яблуко, лимон, тощо), розчин йоду.

З правилами техніки безпеки ознайомлен____ _____________

Виконайте завдання, результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

№ пробірки	Спостереження	Забарвлення	Наявність крохмалю
1)Виявлення крохмалю у харчових продуктах та фруктах
1	Варена картопля
2	Рис
3	Яблуко
4	Лимон
5	борошно
6	Кетчуп
7	майонез
8	Ковбаса
Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2)Виявлення глюкози у фруктах
	Розчин глюкози
	Яблучний сік
Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3)Виявлення жиру в насінинах рослин
1	Горіхи
2	Насіння
Висновок: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальний висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

21.04.2022.

Урок 51

Тема : «Нуклеїнові кислоти: склад і будова. Біологічна роль нуклеїнових кислот».

1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 33

2 Переглянути відео

Органічні сполуки. Нуклеїнові кислоти

https://www.youtube.com/watch?v=D73X5qwXunE

Нуклеїнові кислоти.

https://www.youtube.com/watch?v=oSGnRY-ZQ2E

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання Підготовте повідомлення на тему: «Біологічна роль нуклеїнових кислот»

5 Теоретичний матеріал

Склад і будова молекул. У функціонуванні живих організмів важливу роль відіграють нуклеїнові кислоти (НК). Вони містяться в кожній живій клітині й контролюють її роботу.

Нуклеїнові кислоти відкрив у 1868 р. швейцарський учений Ф. Мішер. Він також визначив у їхньому складі Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Фосфор (останній міститься у вигляді залишку ортофосфатної кислоти). Згодом було виявлено, що до складу НК входять нітрогеновмісні гетероциклічні сполуки, так звані азотисті основи.

етероциклічні сполуки, так звані азотисті основи.

До якої групи сполук належать пурин, піримідин та їхні похідні?

До 1910 р. було невідомо, як саме сполучені між собою азотисті основи й ортофосфатна кислота, аж доки у складі НК не виявили залишки вуглеводів — моносахаридів. З’ясувалося, що існують два типи НК: до складу одних уходить моносахарид рибоза, а до складу інших — дезоксирибоза. Відповідно кислоти було названо рибонуклеїновою (РНК) і дезоксирибонуклеїновою (ДНК).

Отже, у складі НК поєднуються нітрогеновмісні гетероцикли, моносахариди й залишок ортофосфатної кислоти.

До того ж НК є полімерними сполуками.

У молекулі НК азотиста основа сполучена з моносахаридом — цей фрагмент називають нуклеозидом. Нуклеозид, сполучений із залишком ортофосфатної кислоти, утворює нуклеотид.

Нуклеотиди є мономерними ланками полімерного ланцюга НК.

Пригадайте, що вуглеводи здатні утворювати естери з неорганічними кислотами. Саме такий зв’язок виникає між ортофосфатною кислотою та моносахаридами в НК. Цей зв’язок руйнується в результаті гідролізу НК, при цьому утворюється суміш нуклеотидів.

ДНК і РНК містять різні азотисті (нітрогеновмісні) основи. До складу ДНК входять аденін, гуанін, тимін, цитозин, до складу РНК — аденін, гуанін, цитозин, урацил.

У макромолекулах ДНК і РНК з’єднуються тисячі нуклеотидів. Молекулярна маса НК становить від декількох сотень тисяч до декількох мільйонів.

Послідовність розміщення нуклеотидів зумовлює первинну структуру НК.

Подвійна спіраль ДНК. Вторинна структура краще вивчена для ДНК. Це два полінуклеотидні ланцюги, закручені в подвійну спіраль (мал. 145). Кожна азотиста основа одного ланцюга спрямована вглиб спіралі й сполучена водневим зв’язком з азотистою основою другого ланцюга. Важливим є те, що аденін завжди розміщується в парі з тиміном, цитозин — із гуаніном

Отже, азотисті основи ніби доповнюють одна одну. Інакше кажучи, вони розміщуються згідно з принципом комплементарності (від лат. complementum — доповнення).

Подвійну спіраль ДНК порівнюють із гвинтовими сходами. «Стояки» сходів — це ланцюги з вуглеводних і фосфатних груп, а азотисті основи утворюють власне «східці».

Модель подвійної спіралі ДНК запропонували в 1953 р. американський учений Д. Вотсон і англійський учений Ф. Крік, за що були удостоєні Нобелівської премії 1962 р

Значення ДНК. Розкриття структури ДНК має величезне наукове значення, оскільки ця структура пов’язана з функціями ДНК в організмі. Подвійна спіраль ДНК зберігає спадкову інформацію, записану (закодовану) у вигляді послідовності азотистих основ у полінуклеотидному ланцюзі. Кожна трійка послідовно розміщених основ (триплет) є наче «літерою» генетичного коду, одиницею спадкової інформації. Її називають кодоном.

Передача інформації відбувається завдяки здатності ДНК до реплікації (від лат. replicatio — відбиття) (див. мал. 145). ДНК подвоюється, щоб забезпечити дочірню клітину повним набором відповідних молекул. У момент поділу клітини розриваються водневі зв’язки, подвійна спіраль починає розкручуватися, розділяючись на два ланцюги. На кожному з них добудовується додатковий ланцюг за рахунок нуклеотидів, що постачаються з навколишнього середовища й розміщуються за принципом комплементарності. Між азотистими основами утворюються нові водневі зв’язки. У результаті відбувається точне відтворення вихідної подвійної спіралі

Цей процес є молекулярною основою спадковості. Будь-яка помилка у відтворенні подвійної спіралі спричиняє мутацію (від лат. mutatio — зміна), тобто зміну спадкових структур організму.

Не менш важливою є ще одна функція ДНК: вона спрямовує синтез білка в організмі. Послідовність азотистих основ уздовж ланцюга ДНК визначає послідовність амінокислот у білкових молекулах. Кожній амінокислоті відповідає свій кодон. Ця інформація використовується під час синтезу білка в клітині. Отже, структура молекул НК визначає структуру молекул білків, що синтезуються в організмі.

Для того щоб в організмі відбувався синтез білків та інші біохімічні реакції (наприклад, такі, що мають місце під час скорочення м’язів чи перетравлювання їжі, підтримання температури тіла, передачі нервових імпульсів — загалом під час виконання всіх життєвих функцій), потрібна енергія. Її запас акумулюється в хімічних зв’язках молекули аденозинтрифосфату (АТФ). Ця сполука утворюється з вуглеводу рибози, гетероциклічної сполуки аденіну й трьох залишків ортофосфатної кислоти

Під дією біокаталізаторів (ферментів) розриваються зв’язки між кінцевими фосфатними групами, енергія передається іншим молекулам, а АТФ перетворюється на АДФ (аденозиндифосфат). Фосфатна група може знову приєднатися за рахунок поглинання сонячної енергії (у разі фотосинтезуючих клітин) або хімічної енергії (у разі гетеротрофних клітин), що виділяється внаслідок утилізації вуглеводів, жирів, білків. Отже, у процесі регенерації АТФ енергія запасається. АТФ є основним носієм хімічної енергії клітин усіх живих організмі

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему ур

21.04.2022.

Урок 50

Тема : «Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні аміно- та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів. Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. Біологічна роль амінокислот і білків»

1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 9 клас § 33

2 Переглянути відео

Білки та амінокислоти

https://www.youtube.com/watch?v=ZzQRlKKUZKU

Хімія. Білки. Денатурація білків. Біологічна роль амінокислот і білків

https://www.youtube.com/watch?v=xXxNtultKwc

3 Записати до зошита конспект

4 Виконати завдання № 241, 242

5 Теоретичний матеріал

Функціональні аміно- та карбоксильна групи за хімічною природою протилежні. Карбоксильна група - кислотна, аміногрупа - основна. Тому амінооцтова кислота - амфотерна органічна сполука, бо виявляє властивості як карбонових кислот, так і основ. Наприклад, її реакції з лугами відбуваються за участю карбоксильної групи:

Н₂N-СН₂СООН + NаОН → Н₂N-СН₂СОNа + Н₂О

Н₂N-СН₂СООН + ОН^- → Н₂N-СН₂СОO^-+ Н₂О

Ви звичайно, звернули увагу на подібність властивостей амінооцтової та оцтової кислот. Адже обидві речовини містять одну и ту саму функціональну групу. З кислотами гліцин реагує за участю аміногрупи:

H₂N-СН₂СООН + HCl → ClH₃N-CH₂CООH

H₂N-CH₂COOH + Н⁺ → ⁺H₃N-CH₂COOH

Функціональні групи в молекулі амінооцтової кислотиі взаємодіють між собою з утворенням так званої внутрішньої солі: ⁺H₃N-СH₂СOO^-.

Амінооцтова кислота існує як у розчині, так й у кристалічному стані саме у формі внутрішньої солі. Оскільки солі - йонні сполуки, стає зрозумілим, чому гліцин має порівняно високу температуру плавлення, а його водний розчин проводить електричний струм.

Взаємодія аміно- і карбоксильної груп можлива не лише в одній молекулі, а й між функціональними групами, які належать різним молекулам. Ця реакція дуже важлива, її продукти - основа життя на нашій планеті, тож розгляньмо цей процес докладніше.

Утворення пептидів. Внаслідок реакції між двома молекулами амінооцтової кислоти утворюється дипептид і молекула води.

В утвореному дипептиді, так само як у молекулі амінооцтової кислоти є аміно- і карбоксильна групи. Це означає, що можлива подальша взаємодія з молекулами амінокислоти - поліпептидний ланцюг ростиме.

Фрагменти молекул амінокислот, що утворюють пептидний ланцюг, називають амінокислотними залишками, а зв'язок CO-NH - пептидним зв'язком. За допомогою пептидного зв'язку з амінокислотних залишків побудовані молекули білків.

Назва «білки» походить від відомого з давніх-давен яєчного білка (лат. albumen), який унаслідок нагрівання перетворюється, на білу нерозчинну масу. Згідно з описами Плінія Старшого, уже в Стародавньому Римі яєчний білок застосовували як лікувальний засіб. Однак справжня історія білкових речовин розпочалася тоді, коли з’явилися відомості про хімічні властивості білків. Найважливіша з-поміж них - здатність до гідролізу. Про цю властивість та деякі інші ми сьогодні поговоримо.

Одна з основних властивостей білків — це їхня здатність під впливом різних факторів (дія концентрованих кислот і лугів, важких металів, високої температури тощо) змінювати свою структуру і властивості. Процес порушення природної структури білків, який супроводжується розгортанням поліпептидного ланцюга без зміни його первинної структури, називають денатурацією. Як правило, денатурація має необоротний характер.

Приміром, денатурація білків відбувається у сильнокислому середовищі шлунка. Це сприяє ферментативному розщепленню білків під час перетравлювання їжі. Хімічні опіки шкіри й слизових оболонок також зумовлені денатурацією білків під впливом їдких речовин. Термічні опіки - приклад денатурації білків за високої температури.

Денатурацію білків застосовують для лікування отруєння сполуками важких металічних елементів: Купруму, Плюмбуму тощо. Хворому дають молоко або сирі яйця. Токсичні сполуки денатурують білки молока або яєць й поглинаються їхньою поверхнею.

Чи оборотна денатурація? У пробірці (in vitro) денатурація, найчастіше - необоротний процес. Якщо ж денатурований білок помістити в умови, близькі до природних, то він може відновити свої властивості, але дуже повільно (таке явище властиве не всім білкам). Це явище має назву ренатурації. У живих організмів відбувається часткова оборотна денатурація білків, пов'язана з виконанням ними певних функцій - забезпеченням рухової активності, передачею в клітини сигналів з довкілля, прискорення біохімічних реакцій тощо.

Процес порушення первинної структури білків називають деструкцією (від лат. деструкціо - руйнування). Він завжди має необоротний характер.

Гідроліз білків. Для вивчення хімічного складу білків застосовують гідроліз - процес розщеплення білків на складові частини при участі води і нагрівання. Саме в такий спосіб відкрито й найпростішу з них - амінооцтову. Унаслідок гідролізу руйнуються пептидні зв'язки між амінокислотними залишками. Тобто реакція гіддролізу білків обернена до реакції їхнього утворення з амінокислот. Виявлення амінокислот у продуктах гідролізу білків мало вирішальне значення для розуміння хімічної природи білкових полімерів.

Гідроліз буває: кислотний, лужний, ферментативний. Для кислого гідролізу використовують концентровані розчини _H₂_SO₄ i HCl і нагрівання при 100-1100С. Для лужного - використовують розчини лугів. Ферментативний проходить з участю ферментів (біологічних каталізаторів) і при температурі 37-38 ºС. Кінцевими продуктами гідролізу простих білків являються тільки амінокислоти.

Кольорові реакції. Білки дають характерні кольорові реакції за якими можна розпізнати серед інших речовин. Наприклад, від азотної концентрованої кислоти з'являється жовте забарвлення. Так звана біуретова реакція дає синьо-фіолетове забарвлення, коли до білка додати розчину NaOH + CuSO₄.

Як ви думаєте білки здатні розчинятися? Це залежить від їхньої будови: саме просторова структура білка визначає його властивості й біологічні функції. У молекулах глобулярних білків поліпептидні ланцюги згорнуті в щільні кулясті структури - глобули. До глобулярних білків належать ферменти, антитіла, деякі гормони тощо. Чимало глобулярних білків - водорозчинні, зокрема альбуміни, - прості глобулярні білки, які містяться в яєчному білку, сироватці крові, молоці й насінні рослин.

Білки, що входять до складу покривних тканин і утворень, - фібрилярн. Вони погано розчинні або нерозчинні у воді. Це білки м'язових тканин, шкірних рогових покривів, вовни й пір'я тощо.

Осадження білків відбувається під впливом різноманітних органічних і неорганічних речовин - етанолу, солей, концентрованих кислот. Аби пересвідчитися в цьому, виконаймо досліди. У пробірки з водним розчином альбуміну добавимо насичені водні розчини солей лужних і лужноземельних елементів, наприклад натрій хлориду й магній сульфату. Внаслідок цього руйнується гідратна оболонка частинок білка й утворюється осад, який знову можна розчинити у воді. Важливо, що за такого осадження й розчинення властивості білків відновлюються, вони не втрачають, наприклад, ферментативної активності. У такий спосіб очищають білки, одержують їх у кристалічному вигляді.

Органічні розчинники, наприклад етанол, також спричиняють дегідратацію білкових макромолекул, руйнують їхні водні оболонки. Осадження білків спиртом оборотне, якщо процес відбувався без нагрівання й вплив реагенту був короткочасним. Тривалий контакт білка зі спиртом призводить до необоротного осадження - денатурації.

Білки - невід'ємні складові всіх живих організмів. Вони беруть участь чи не в кожному внутрішньому процесі клітини. Білки - важлива частина харчування людини і тварин, оскільки їхні організми не можуть синтезувати всі необхідні амінокислоти й частина з них надходить із білковою їжею. Під час травлення ферменти руйнують спожиті білки до амінокислот, які організм використовує для біосинтезу властивих йому білків або для одержання енергії. Чимало біологічно активних сполук - речовини білкової природи. Докладно функції білків і значення амінокислот у життєдіяльності організмів ви вивчатимете на уроках біології.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку

14.04.2022

Урок 49

Контрольна робота з теми « Оксигеновмісні сполуки»

І рівень (по 0,5 бала)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Вкажіть, що містять одноатомні спирти:

А. один атом Карбону;

Б. одну карбонільну групу;

В. один атом Гідрогену;

Г. одну гідроксогрупу, сполучену з вуглеводневим радикалом.

2. Вкажіть формулу речовини, з якою реагує метанова кислота:

А Cu; Б Аg; В Са; Г Нg .

3. Вкажіть формулу метаналю:

А НСОН; Б СН₃(СН₂)₂СОН; В СН₃СОН; Г СН₃СН₂СОН.

4. Вкажіть функціональну групу спиртів:

А карбонільна; Б гідроксильна; В карбоксильна; Г аміногрупа.

5. Яким реактивом можна скористатися, щоб виявити крохмаль серед інших речовин:

А. лакмус; Б.спиртовий розчин йоду ; В Сu(ОН)₂; Г. бромна вода.

6. Целюлоза належить до:

А. моносахаридів; Б. дисахаридів; В. полісахаридів.

7.Укажіть, у результаті якого процесу в природі утворюються целюлоза і крохмаль:

А. полімеризація моносахаридів;

Б. гідроліз;

В. фотосинтез.

8 . Сахароза – це органічна речовина, що належать до класу:

А. спиртів; Б. естерів; В. карбонових кислот; Г. вуглеводів

ІІ рівень ( по 1 балу)

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

9 Виберіть властивості, які притаманні крохмалю:

А.Білий порошок; Б. Добре розчинний у воді;

В. Молекули мають лінійну і розгалужену будову;

Г. З гарячою водою утворює клейстер.

10. Виберіть галузі застосування целюлози:

А. Виготовлення паперу;

Б. Продукт харчування людини

В. Виробництво штучних волокон;

Г. У медицині для виготовлення мазей і присипок.

Завдання на встановлення відповідності

11 Установіть відповідність.

1. C₁₇H₃₅COOH A. Спирт

2.CH₃OH Б. Кислота

3. C₆H₁₂O₆ B. Естер

4. C₃H₇-COOCH₃ Г. Вуглевод

ІІІ рівень ( по 1,5 бала )

12. Складіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

С₂Н₆ → С₂Н₄ → С₂Н₅ОН → С₂Н₅Вr→ С₂Н₅ОК

13. Складіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

СО₂ → С₆Н₁₂О₆ → (С₆Н₁₀О₅)_n → С₆Н₁₂О₆ → СО₂.

ІV рівень (2 бали )

14.Обчисліть об’єм вуглекислого газу, який виділиться внаслідок спиртового бродіння 400г глюкози, що містить 10 % домішок

Виконані завдання надсилати на електронну пошту valalekskriv020457@gmail.com

або в Єдину школу

Урок 48.

Тема : «Використання вуглеводнів, їх біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру.

Узагальнення й систематизація знань про оксигеновміснісполук Взаємозв’язок між класами органічних сполук.»

1.Повторити теоретичний матеріал в підручнику В.І Попель, Л.С Крикля Хімя 9 клас https://4book.org/uchebniki-ukraina/9-klass/himiya-9-klas-popel-2017 § 26-32

2 Переглянути відео та презентації

Органічні сполуки. Вуглеводи

https://www.youtube.com/watch?v=yLylgwb6iI8

Презентація на тему:
Використання вуглеводів, їх біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру

https://svitppt.com.ua/himiya/vikoristannya-vuglevodiv-ih-biologichna-rol-zagalna-shema-virobnictva-.html

Презентація "Вуглеводні"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-vuglevodni-174607.html

Узагальнення знань з теми «Оксигеновмісні органічні сполуки»

https://www.youtube.com/watch?v=5aVvZbOc61E

3. Записати до зошита конспект

4. Виконати завдання № 220, підготуватися до контрольної роботи

5. Теоретичний матеріал

Використання вуглеводів, їх біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру

Загальна схема виробництва цукру

Сировина для виробництва цукру: цукровий буряк, цукрова тростина.

1) Механічна обробка (миття, подрібнювання цукрового буряка на стружку).

2) Дифузія (обробка гарячою водою). У результаті сахароза переходить у розчин.

3) Дефекація (обробка розчином вапняного молока). У результаті домішки — органічні кислоти, білки, барвники, які необхідно відокремити від сахарози, осаджуються, а сахароза залишається в розчині у вигляді сахарату:

C₁₂H₂₂O₁₁+ Ca(OH)₂ --- C₁₂H₂₂O₁₁ * CaO + H₂O

4) Сатурація (обробка розчину сахарату карбон(IV) оксидом для осадження кальцій карбонату). Сахароза залишається в розчині:

C₁₂H₂₂O₁₁ * CaO + CO₂ --- C₁₂H₂₂O₁₁ + CaCO₃

5) Випарювання розчину у вакуумних апаратах і центрифугування (кристалізація розчину сахарози).

6) Додаткове очищення цукру (рафінування).

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

07.04.2022

Урок 47.

Тема : «Вуглеводи: глюкоза і сахароза. Молекулярні формули, властивості, застосування. Крохмаль і целюлоза, полімерна будова, властивості, застосування.»

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С Крикля Хімя 9 клас https://4book.org/uchebniki-ukraina/9-klass/himiya-9-klas-popel-2017 § 31, 32

2 Переглянути відео

Вуглеводи: глюкоза, сахароза

https://www.youtube.com/watch?v=UjTESozUf44

Вуглеводи: глюкоза, сахароза

https://www.youtube.com/watch?v=gC8n8-3qTZU

Крохмаль і целюлоза - природні полімери. Якісна реакція на крохмаль.

https://www.youtube.com/watch?v=xopZjQT7QoU

Вуглеводи: крохмаль та целюлоза

https://www.youtube.com/watch?v=AiE7i0fZV7w

3. Записати до зошита конспект

4. Виконати завдання в підручнику вправи № 231,236

5. Теоретичний матеріал

Вуглеводи найважливіші природні сполуки, що характеризуються біологічною активністю, відіграють важливу роль у житті рослин, тварин, людини.

Вуглеводи — природні сполуки, які відіграють важливу роль у житті людини, тварин і рослин. Вони дуже поширені в природі, особливо в рослинному світі: 80% сухої маси рослин становлять вуглеводи. Потреба людини в енергії покривається при харчуванні за рахунок вуглеводів.

Назва «вуглеводи» запропонована на тій основі, що перші вивчені представники цього класу сполук за складом формально розглядали як сполуки вуглецю з водою. Тепер відомо, що вуглеводи — це не гідрати вуглецю, але стара назва залишилася.

Глюкозу фруктозу, цукор (сахарозу), крохмаль, целюлозу тощо відносять до вуглеводів.

2. Класифікація вуглеводів

Вуглеводи поділяють на моносахариди, дисахариди і полісахариди

Найпростіший представник вуглеводів — глюкоза.

Глюкоза – дуже поширений у природі вуглевод групи моносахаридів. Має молекулярну формулу C₆H₁₂O_6. Молекулярна маса 180,16; безбарвні, солодкі на смак кристали, добре розчинні у воді:у 100 г води за 0⁰С розчиняється 32 г глюкози, а за 25⁰С – 82 г, погано розчиняються в органічних розчинниках. Розчини глюкози не проводять електричний струм (вона - неелектроліт).

За своєю будовою глюкоза — складна багатофункціональна сполука, що містить декілька гідроксильних груп, як гліцерол, тому вона має, подібно до гліцеролу, взаємодіяти зі свіже осадженим купрум (ІІ) гідроксидом.

Глюкозу фруктозу, цукор (сахарозу), крохмаль, целюлозу тощо відносять до вуглеводів.

В природі синтез глюкози відбувається з неорганічних речовин в процесі фотосинтезу (в рослинах), що відбувається з поглинанням сонячного світла

6СО₂ + 6Н₂О →С₆Н₁₂О₆ + О₂

Можлива також і зворотня реакція:

C₆H₁₂O₆ + 6O₂ → 6CO₂ + 6H₂О

Цим рівнянням можна описати сумарний процес, у результаті якого всі тварини отримують енергію для своєї життєдіяльності:глюкоза потрапляє в наш організм з їжею, кисень ми вдихаємо легенями, а продукт реакції – вуглекислий газ – видихаємо. Також це рівняння описує процес горіння та вибуху глюкози. Підпалити глюкозу досить складно, вона горить тільки за наявності каталізатора, а вибухає в разі дуже сильного подрібнення.

У вільному стані глюкоза разом з фруктозою міститься в меду, плодах, квітках та інших частинах рослин; у тваринних тканинах – у крові, лімфі, мозку, серцевому та скелетному м’язах тощо. У тканинах тварин і людини глюкоза може перетворюватися на резервний вуглевод – глікоген. Глюкоза бере участь в багатьох реакціях обміну речовин, посідає центральне місце у вуглеводному обміні. Глюкоза – важливе джерело енергії в організмі. Для деяких бактерій глюкоза – єдине джерело енергії.

Глюкоза бере участь у регуляції водного режиму організму, стимуляції функцій клітин та в знешкодженні токсичних речовин, підвищує діяльність серцевого м’яза, розширює судини, збільшує сечовиділення тощо. При багатьох захворюваннях кількість глюкози в крові збільшується, що веде до виділення її з сечею.

Глюкоза — необхідний компонент крові, її вміст у крові людини становить 80—120 мг в 100 мл. Концентрація її регулюється гормонально та центральною нервовою системою. Коли вміст глюкози у крові становить більше ніж 180 мг, порушується вуглеводневий обмін, виникає хвороба діабет.

У зв'язку з тим, що глюкоза легко і швидко засвоюється, її застосовують як засіб посиленого харчування, а також для виготовлення лікувальних препаратів, при консервуванні крові. Вона широко використовується в кондитерському виробництві, у виробництві дзеркал та іграшок (сріблення). Нею користуються при обробці й фарбуванні тканин і шкір.

Сахароза

Сахароза є представником дисахаридів, тому що її молекула складається із залишків двох вуглеводів — глюкози та фруктози

Сахароза являє собою білу кристалічну речовину, без запаху, добре розчинна у воді, солодка на смак, температура плавлення +180 °С.

Хімічні властивості сахарози

1. Комплексоутворення. Сахароза, як багатоатомний спирт, реагує й з іншими гідроксидами металів, наприклад з кальцій гідроксидом з утворенням добре розчинного у воді кальцій сахарату

2. Гідроліз. Сахароза здатна піддаватися гідролізу з утворенням двох вуглеводів, із залишків якої вона складається. Однак безпосередньо з водою вона не реагує, точніше, у звичайних умовах швидкість такої реакції незначна, але вона може бути прискорена каталітичною дією кислот:

Подібне перетворення здійснюється в організмі бджіл: збираючи нектар із квітів, вони засвоюють сахарозу, яка потім гідролізується до глюкози й фруктози. Саме тому мед — це суміш рівних кількостей глюкози й фруктози (з домішкою інших природних речовин). Він солодший, аніж звичайний цукор, тому що містить багато фруктози (фруктоза солодша від сахарози в три рази, солодкість глюкози становить 2/3 від солодкості сахарози).

Крохмаль

вуглевод, що складається з великої кількості з'єднаних між собою лінійних ланцюжків молекул глюкози. Аморфний порошок білого кольору, без запаху, нерозчинний в холодній воді або спирті. Залежно від рослини, К. містить від 20 до 25% амілози і від 75 до 80% амілопектину.

Крохма́ль, ₙ — рослинний високомолекулярний полісахарид амілози і амілопектину, мономером яких є глюкоза. Резервний гомополісахарид рослин. Нагромаджується в результаті фотосинтезу у плодах, зерні, коренях і бульбах деяких рослин як запасна форма вуглеводів. Вікіпедія

Щільність: 1,5 г/см³

Молекулярна формула: (C₆H₁₀O₅)_n

Зовнішній вигляд: білий порошок

Розчинність (вода): нерозчинний

Температура самозаймання: 410 °C

Целюлоза

Целюло́за, (С₆Н₁₀О₅)_x — природний полімер, полісахарид, волокниста речовина, головна складова частина оболонки рослинних клітин. У найбільшій кількості міститься у деревині, волокнах бавовни, льону та ін.

Целюлоза являє собою лінійний стереорегулярний (синдіотактичний) природний полісахарид, побудований з ангідридів D-глюкопіранози. Стереорегулярна будова макромолекули й стійкість конфірмаційної форми її елементарної ланки виділяє целюлозу із усього ряду полісахаридів, у тому числі й найбільшою стійкістю до хімічних впливів.

Целюлоза була відкрита 1838 року французьким хіміком Ансельмом Паєном.

Величина Х у молекулах целюлози завжди становить приблизно 3 000, але може досягати від 6 000 до 12 000. Найчистіша природна целюлоза — бавовняне волокно — становить 85—90% целюлози. У деревині хвойних дерев приблизно 50% целюлози (до складу деревини нарівні з целюлозою входять її супутники, серед них найважливішим є лігнін — природний полімер, побудований із декількох ароматичних сполук ряду бензолу, і геміцелюлози — споріднені з целюлозою полісахариди).

Фізичні властивості

Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.

Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

07. 04. 2022

Урок 46.

Тема : «Поняття про вищі карбонові кислоти. Мило. Жири. Склад жирів,їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири в природі. Біологічна роль жирів»

2 Переглянути відео

Вищі карбонові кислоти Мило

https://www.youtube.com/watch?v=YhFu64D54iA

Вищі карбонові кислоти Мило

https://www.youtube.com/watch?v=KAypM0RHQbI

Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Біологічна роль жирів

https://www.youtube.com/watch?v=OeVlTWViLFA

Презентація до уроку з хімії в 9 класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз і гідрування жирів.

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-z-himi-v-9-klasi-na-temu-zhiri-sklad-zhiriv-h-utvorennya-gidroliz-i-gidruvannya-zhiriv-zhiri-u-prirodi-h-biologichna-rol-38342.h

3. Записати до зошита конспект

4. Виконати завдання в підручнику вправи № 219,224

5.Теоретичний матеріал

Вищі карбонові кислоти

Карбонові кислоти, молекули яких містять 10 або більше атомів Карбону, називають вищими.

Вищі карбонові кислоти можуть бути як насиченими, так і насиченими.

З вищих насичених одноосновних карбонових кислот найбільше значення мають пальмітинова С₁₅Н₃₁СООН і стеоринова С₁₇Н₃₅СООН. Вони являють собою безбарвні тверді речовини, не розчинні у воді. Стеаринову й пальмітинову кислоти можна виділити з рослинних і тваринних жирів. У промисловості ці кислоти одержують шляхом окиснення парафіну, який виділяють з нафти.

До вищих ненасичених кислот відноситься олеїнова кислота С₁₇Н₃₃СООН – вона є рідиною. Вищі карбонові кислоти практично не розчиняються в воді.

Також вищі карбонові кислоти називають жирними кислотами, тому що раніше їх добували з рослинних і тваринних жирів.

Стеаринова і пальмітинова кислоти містять у молекулах лише прості ковалентні зв’язки, а олеїнова має один подвійний зв'язок С=С.

За хімічними властивостями вищі карбонові кислоти подібні до оцтової, але є дуже слабкими. Ці сполуки реагують із лугами:

С₁₅Н₃₁СООН + NaOH → С₁₅Н₃₁СООNa + H₂O

Натрій пальмітат

(мило)

2С₁₇Н₃₅СООН + Na₂CO₃ → 2С₁₇Н₃₅СООNa + H₂O + CO₂

Натрій стеарат ( мило)

Солі цих кислот – основні компоненти мила. Натрієві солі – тверде мило, калієві солі – рідке мило.

Виробництво мила с.166 ( Робота з підручником)

Учні мають ознайомитись з процесом виробництва мила.

Перегляд відеофрагменту виробництво мила.

Завдання до відеофрагменту: 1. Порівняйте дане виробництво мила з описаним у підручнику. 2. Запишіть основні етапи виробництва мила.

Мийна дія мила полягає в відокремлення часточок бруду, наприклад, від поверхні тканини й утворені емульсії чи сузпензії.

Потрапляючи в водне середовище мило розчиняється і частково взаємодіє з нею, при цьому утворюється слабка кислота і луг.

Аніон С₁₇Н₃₅СОО^- складається з полярної і неполярної частини. Неполярна частина розчиняється в часточках жиру, а полярна залишається у воді. Унаслідок взаємодії забруднення відокремлюється від поверхні тканини.

Недоліком використання мила є луг, невелика кількість якого утворюються в водному розчині мила, повільно розїдає тканину, руйнує деякі барвники.

Жири

Будова жирів

Історія вивчення жирів пов’язана із прізвищами двох французьких вчених. У 1817р М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. В результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.

У 1857р П. Бертло проробив зворотну реакцію, він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами і отримав жир.

Чи можете ви ,аналізуючи роботу цих вчених, висловити припущення – що таке жири з хімічної точки зору?

Жири – естери трьохатомного спирту гліцерину та вищих карбонових кислот.

Утворення жирів

Жири – продукти реакції етерифікації:

СН₂ ─ ОН НООС-R₁ CН₂ ─ О ─ СО ─R₁

│ │

СН ─ ОН + НООС-R₂ → CН ─ О ─ СО ─R₂ + 3Н₂О

│ │

СН₂ ─ ОН НООС-R₃ CН₂ ─ О ─ СО ─R₃

Глицерин карбонові жир

кислоти

3. Склад жирів

До складу молекули жиру входять залишки гліцерину та карбонових кислот. R – радикал кислоти, що містить від 3 до 25 атомів Карбону. Цікаво, що до складу природних жирів входять карбонові кислоти лише з парним числом атомів Карбону. Найпоширеніші кислоти, що входять до складу жирів:

С₁₇Н₃₅СООН стеаринова кислота

С₁₅Н₃₁СООН пальмітинова кислота насичені карбонові кислоти

С₃Н₇СООН масляна кислота

С₁₇Н₃₃СООН олеїнова кислота

С₁₇Н₃₁СООН лінолева кислота ненасичені карбонові кислоти

С₁₇Н₂₉СООН ліноленова кислота

Склад жирів визначає їх агрегатний стан. Тверді жири містять залишки переважно насичених кислот, рідкі – переважно ненасичених.

CН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅ СН₂─О ─ СО ─С₁₇Н₃₃

│ │

СН ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅ СН ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₃

│ │

СН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅ СН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₃

Тристеарин (твердий жир) триолеїн ( рідкий жир)

Фізичні властивості жирів

Тваринні жири – тверді ( виняток – риб’ячий жир),

Рослинні жири – рідкі ( виняток – кокосове масло).

Легші за воду.

Нерозчинні у воді, але розчиняються в органічних розчинниках, наприклад, в бензині.

Добре вбирають запахи, (тому застосовуються в парфумерії).

Хімічні властивості жирів

Жири – естери, тому, які властивості можна спрогнозувати?

Реакції окиснення

Під час тривалого зберігання на повітрі під дією тепла і світла жири гіркнуть, з’являється неприємний запах і смак.

Реакції гідролізу (омилення)

Відбувається під час перетравлення їжі в шлунку і кишечнику під дією ферментів. Продукти гідролізу всмоктуються в лімфу і кров, транспортуються в клітини, де і використовуються.

В пробірці гідроліз відбувається жиру з водою в присутності каталізаторів (кислоти, лугу,тощо)

CН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅ СН₂─ОН

│ │

СН ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅+ 3Н₂О → СН ─ ОН + 3 С₁₇Н₃₅СООН

│ │ стеаринова кислота

СН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅ СН₂ ─ ОН

Тристеарин (жир) гліцерин

Лужний гідроліз:

CН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅ СН₂─ОН

│ │

СН ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅+ 3NaОH → СН ─ ОН + 3 С₁₇Н₃₅СООNa │ │ натрій стеарат

СН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅ СН₂ ─ ОН (мило)

Тристеарин (жир) гліцерин

Гідрування жирів (реакція приєднання водню)

Оскільки у молекулах рідких жирів, на відміну від твердих, є подвійні зв’язки, то вони можуть вступати в реакцію гідрування. В результаті цієї реакції ненасичена сполука перетворюється на насичену. А рідкий жир – на твердий.

CН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₃ СН₂─О ─ СО ─С₁₇Н₃₅

│ │

СН ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₃+ 3Н₂ → СН ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅

│ │

СН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₃ СН₂ ─ О ─ СО ─ С₁₇Н₃₅

триолеїн (рідкий жир ) Тристеарин (твердий жир)

Продукт гідрування використовується для одержання маргарину. Вихідна сировина – олія, риб’ячий та китовий жири.

Інформація до роздуму

Науковці та лікарі – дієтологи говорять, що споживання твердих жирів(сала) спричиняє утворення бляшок холестерину на стінках кровоносних судин. Це призводить до зростання кількості серцево – судинних захворювань. Тож, краще вживати олію.

А чи не краще застосовувати маргарин?

Під час утворення маргарину відбуваються зміни в структурі молекул карбонових кислот. Утворюються транс – ізомери. Наслідком вживання такого жиру може стати утворення дефектних біологічних структур. Наприклад, заміна цис – ізомера жирної кислоти, що входить до складу біологічного каталізатора, транс – ізомером може зробити фермент «неробочим». Так само транс – ізомери жирних кислот змінюють клітинні оболонки, порушуючи їхні функції. Якщо ви турбуєтеся про своє здоров’я. вилучайте із раціону гідрогенізовані жири. Про це слід пам’ятати любителям чіпсів, майонезу, маргарину, фаст – фудів.

Під час технологічної обробки олій, як – от: підігрівання, гідрування, знебарвлення та дезодорація, відбуваються зміни у структурі молекул вищих ненасичених карбонових кислот та їхніх залишків у жирах.А саме: цис – ізомери перетворюються у транс – ізомери.

Останні дослідження виявили, що природні транс- жири (незначна їхня частина міститься в коровячому мясі, молоці) знижують ризик розвитку серцевих захворювань, діабету й надмірної маси тіла.

Значення жирів

(Бесіда, розповідь вчителя, робота з підручником .)

Жири – джерело енергії

1г жиру + О₂→ СО₂ + Н₂О + 37,7 кДж

Жири входять до складу клітинних компонентів, зокрема мембран.

Жири виконують захисну функцію. Захищають від механічних пошкоджень, втрати тепла (у кита під шкірою шар жиру товщиною 0,5 м.)

Жир – джерело води в організмі.

1кг жиру О 1,1кг Н₂О

Жири – технічна сировина (1/3 частина жирів перетворюється на гліцерин, мила, карбонові кислоти тощо)

Жири – головний будівельний матеріал для дитячого мозку, що розвивається.

За відсутності в їжі достатньої кілдькості жирів порушується діяльність центральної нервової системи, послаблюється імунітет.

Жири роблять шкіру гладенькою і еластичною, волосся – здоровішим і блискучішитм.

Застосування жирів:

харчова промисловість;

маргарин;

у домашніх умовах;

мило;

гліцерин;

медицина;

оліфа;

косметичні засоби.

Оливкова олія використовується для лікування гастритів, язв, захворювань печінки, жовчних протоків, шлунка. Вершкове масло не виключати з раціону при захворюваннях нирок, атеросклерозом, гіпертонічною хворобою. Жири ми використовуємо у своєму раціоні.

З позиції лікувального харчування корисними є жири, які утворені ненасиченими кислотами. Необхідно використовувати рослинні масла з великим вмістом лінолевої кислоти C₁₇H₃₁COOH, олеїнової С₁₇Н₃₃СООН. Ознайомимось з таблицею.

Вміст ненасичених кислот в жирах.

Продукт

Вміст в олеїнової

% кислот лінолевої

Масло оливкове

Масло арахісове

Масло хлопкове

Масло соєве

Масло кукурудзяне

Масло соняшника

25 – 35

30 – 35

30 - 34

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

31. 03.2022

Урок 44, 45.

Тема : «Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості Функціональна карбоксильна група..

Хімічні властивості оцтової кислоти: електролітична дисоціація,взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти.

Практична робота № 3. Властивості оцтової кислоти. Інструктаж з БЖД»

2 Переглянути відео за посиланням

Карбонові кислоти. Оцтова (етанова) кислота.

https://www.youtube.com/watch?v=xypBv19pV9M

Властивості етанової кислоти

https://www.youtube.com/watch?v=-7C-i2SkvJs

Хімічні властивості оцтової кислоти

https://www.youtube.com/watch?v=3udZyOYk-js

Практична робота №4 "Властивості оцтової кислоти"

https://www.youtube.com/watch?v=puSKk0si8Cc

Практична робота № 4 Властивості етанової кислоти

https://www.youtube.com/watch?v=wquT0FxQWHQ

3. Записати до зошита конспект

4. Виконати завдання в підручнику вправи № 209,211

5. Виконати практичну роботу за інструкцією, яка надана у відео Практична робота № 4 Властивості етанової кислоти

https://www.youtube.com/watch?v=wquT0FxQWHQ

або у відео Практична робота №4 "Властивості оцтової кислоти"

https://www.youtube.com/watch?v=puSKk0si8Cc

Написати звіт про виконання практичної роботи

6. Теоретичний матеріал

Карбонові кислоти – це органічні сполуки, молекули яких містять карбоксильну функціональну групу, пов’язану з вуглеводневим радикалом. Наукова назва оцтової кислоти – етанова кислота.

До складу молекули оцтової кислоти входять два атоми Оксигену. Другий атом Оксисену сполучений подвійним зв’язком з тим самим атомом Карбону, до якого приєднана й гідроксильна група. Групу С=О називають карбонільною. Поєднавши групи, дістаємо назву функціональної групи карбонових кислот – карбоксильна.

Хімічні властивості карбонових кислот обумовлені наявністю в їх складі карбоксильної групи −COOH.

Розчинні кислоти дисоціюють у воді на катіони Гідрогену і аніони кислотного залишку:

R-COOH ---- R-COO^- + H⁺

Йони Гідрогену надають розчинам кислот кислий смак, а також спільні з неорганічними кислотами хімічні властивості.

Карбонові кислоти — слабкі електроліти і слабкі кислоти. Найсильніша з них, метанова, відноситься до кислот середньої сили. Зі збільшенням числа атомів Карбону в молекулі сила кислот зменшується.
У хімічних реакціях з багатьма речовинами утворюються солі карбонових кислот. Солі мурашиної кислоти — форміати (метаноати), солі оцтової кислоти — ацетати (етаноати).

Хімічні властивості етанової кислоти

Змінює забарвлення індикаторів.

Лакмус і метилоранж в розчині етанової кислоти стають червоними. Фенолфталеїн своє забарвлення не змінює, як і в розчинах неорганічних кислот

Взаємодіє з деякими металами (Mg,Zn,Al) з виділенням водню і утворенням солей (етаноатів, або ацетатів):

2CH₃COOH + Mg ---- (CH₃COO)₂Mg + H₂

Цинк з оцтовою кислотою

Реагує з основними оксидами з утворенням солі і води:

2CH₃COOH + CuO ---- (CH₃COO)₂Cu + H₂

Купрум(II) оксид і етанова кислота

Вступає у реакцію нейтралізації з основами

CH₃COOH +NaOH ---- CH₃COONa + H₂O

Взаємодіє з карбонатами. Реакція відбувається з виділенням вуглекислого газу:

2CH₃COOH + K₂CO₃ --- 2CH₃COOK + H₂O + CO₂

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

17.02.2022

Контрольна робота

Вуглеводні

І і ІІ рівень

1. Укажіть валентність Карбону в органічних сполуках:

а) два ; б) три;в) чотири; г) п’ять

2. Укажіть загальну формулу гомологів метану:

а) С_nH₂_n₊₂ б) С_nH₂_n_-2

в ) С_nH₂_n₊₁ г ) С_nH₂_n .

3. Укажіть речовину, що належить до ненасичених вуглеводнів ряду ацетилену:

а) С₃Н₄ ; б) С₃Н₆;в) С₅Н₁₀; г) С₄Н₈;

4. У молекулі етилену на відміну від ацетилену, є:

а) один подвійний зв’язок між атомами Карбону;

б) два подвійні зв’язки між атомами Карбону;

в) потрійний зв’язок між атомами Карбону;

г) два потрійні зв’язки між атомами Карбону.

5. Укажіть пару речовин, реакція між якими не є реакцією приєднання:

а) пропен і водень; б) етилен і хлор;

в) ацетилен і вода; г) пропан і хлор.

6. Укажіть, до якого типу реакцій належить реакція приєднання води до молекули етину:

а) дегідратація; б) гідрування;

в) гідратація; г) галогенування.

ІІІ рівень

7. Складіть рівняння реакцій:

а) горіння бутину в кисні;

б) взаємодія пропану із хлором;

в) взаємодія етилену з бромоводнем.

8. При спалюванні метану утворився вуглекислий газ об’ємом 80 л. Якій кількості речовини відповідає такий об’єм? Які об’єми вихідних речовин прореагували?

ІV рівень

9. Здійснити перетворення:

СаС₂ → С₂Н₂ → С₂Н₆→ С₂Н₅Br → C₄H₁₀

10. На суміш етану і етену об’ємом 20 л подіяли воднем об’ємом 8 л. обчисліть вміст етану у складі початкової суміші

09. 02.2021

Урок 40, 41.

Тема : «Використання вуглеводнів. Розв’язування розрахункових задач: обчислення об’ємних співвідношень газів за хімічними рівняннями»

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С Крикля Хімя 9 клас https://4book.org/uchebniki-ukraina/9-klass/himiya-9-klas-popel-2017 §21,23

2. Переглянути презентацію за посиланням

Презентація "Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Використання поліетилену"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-ponyattya-pro-polimeri-na-prikladi-polietilenu-vikoristannya-polietilenu-52593.html

Презентація "Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-obchislennya-ob-emnih-vidnoshen-gaziv-za-himichnimi-rivnyannyami-170436.html

3 Переглянути відео за посиланням

А) Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями

https://www.youtube.com/watch?v=X1A1gdITJbg

В) Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями

https://www.youtube.com/watch?v=Exz9rAS-tlM

С) Природні джерела вуглеводнів https://www.youtube.com/watch?v=3_NysH95RLE&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb

4. Записати до зошита конспект

5. Виконати завдання Задача 1. На опалювання будинку об'ємом 100 м³ за місяць витрачають метану об'ємом 350 м³. Обчисліть об'єм кисню, який потрібен для згоряння цієї порції метану, та об'єми продуктів реакції (об'єми газуватих реагентів продуктів виміряно за однакових умов).

Задача 2. Обчисліть об’єм кисню (н.у.), що витратиться для повного згорання етину, якщо при цьому утвориться карбон (IV) оксид об’ємом 32 літри.

Задача 3.Обчисліть об’єм повітря ( ᵠ( О₂) = 21%), що витратиться для

для повного спалювання 40 л суміші, у якій об’ємна частка метану складає 10 %, а решта – це пропан.

Задача 4

Обчисліть об’єм кисню (н.у.), що витратиться для повного згорання речовини Х, якщо при цьому утвориться карбон (IV) оксид об’ємом:

№ задачі	Об’єм карбон (IV) оксиду(н.у.), л	Формула речовини Х	Рівняння реакції горіння	Об’єм кисню (н.у.), л
1.	8	С₂Н₆
2.	12	С₃Н₆
3.	24	С₄Н₁₀
4.	40	С₅Н₁₂
5.	16	С₄Н₈
6.	20	С₅Н₁₀
7.	32	С₂Н₂
8.	15	С₃Н₄
9.	24	С₄Н₆
10.	21	С₇Н₁₆

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання до 18 год..00 хв. 09.02.21

02. 02.2021

Урок 38, 39.

Тема : «Співвідношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Обчислення об’ємних співвідношень газів за хімічними рівняннями. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Використання поліетилену »

2. Переглянути презентацію за посиланням

Презентація "Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Використання поліетилену"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-ponyattya-pro-polimeri-na-prikladi-polietilenu-vikoristannya-polietilenu-52593.html

Презентація "Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями"

https://naurok.com.ua/prezentaciya-obchislennya-ob-emnih-vidnoshen-gaziv-za-himichnimi-rivnyannyami-170436.html

3 Переглянути відео за посиланням

А) Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями

https://www.youtube.com/watch?v=X1A1gdITJbg

В) Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями

https://www.youtube.com/watch?v=Exz9rAS-tlM

С) Природні джерела вуглеводнів https://www.youtube.com/watch?v=3_NysH95RLE&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb

4. Записати до зошита конспект

5. Виконати завдання в підручнику вправи № 207, 208, 209

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання до 18 год..00 хв. 02.02.21

26. 01.2021

Урок 36, 37.

Тема : «Хімічні властивості алканів. Хімічні властивості алкенів і алкінів»

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С Крикля Хімя 9 клас https://4book.org/uchebniki-ukraina/9-klass/himiya-9-klas-popel-2017 §19,20,22

2 Переглянути відео за посиланням

А) Хімічні властивості алканів.

https://www.youtube.com/watch?v=ZcVscUHJkY4

В) Хімічні властивості алкенів: реакції приєднання. https://www.youtube.com/watch?v=rqYrpVSiwHM

С) Хімічні властивості алкінів: реакції приєднання https://www.youtube.com/watch?v=jwAHO2HoiE

4. Записати до зошита конспек

5. Виконати завдання в підручнику вправи № 178, 180, 187, 200, 203

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання до 18 год..00 хв. 26.01.21

19.01.2021

Урок 35, 36.

Тема : «Хімічні властивості алканів. Алкени і алкіни. Молекулярні та структурні формули, фізичні властивості»

2. Переглянути презентацію за посиланням Хімічні властивості алканів

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-himi-u-9klasi-z-temi-himichni-vlastivosti-alkaniv-93863.html

Виконайте завдання «Збери слово» слайди 3,4 і Завдання1,2 на слайдах 27,28

Відповіді запишіть в зошит.

3 Переглянути відео за посиланням

А) Хімічні властивості алканів

https://www.youtube.com/watch?v=ZcVscUHJkY4

В) Алкени: загальна характеристика і фізичні властивості.

https://www.youtube.com/watch?v=rBhui9a2R8Y

С) Алкіни: загальна характеристика і фізичні властивості.

https://www.youtube.com/watch?v=ZfcoHracJLU

4. Записати до зошита конспект

5. Виконати завдання в підручнику № 168,172,173

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання до 18 год..00 хв. 19.01.21

12.01.2021 Урок 33, 34.

Тема : «Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули. Значення моделювання в хімії»

1.Для повторення попереднього матеріалу, перегляньте відео

Початкові поняття про органічні сполуки

https://www.youtube.com/watch?v=5__aJcJbCRQ&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb&index=20

Класифікація й властивості органічних сполук

https://www.youtube.com/watch?v=28tBn3B2XNQ&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb&index=19

2. Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С Крикля Хімя 9 клас https://4book.org/uchebniki-ukraina/9-klass/himiya-9-klas-popel-2017 §19,20

3. Переглянути презентацію за посиланнями

Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі

https://naurok.com.ua/prezentaciya-metan-molekulyarna-elektronna-i-strukturna-formuli-metanu-poshirennya-u-prirodi-67253.html

4. Переглянути відео Вуглеводні. Метан як представник насичених вуглеводнів

https://www.youtube.com/watch?v=a3Padz5Y-Po&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb&index=18

Гомологія. Номенклатура

https://www.youtube.com/watch?v=Kg2Wy924R38&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb&index=17

4. Записати до зошита конспект

5. Виконати завдання в підручнику № 149,151, 159, 160

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання до 17 год..00 хв. 13.01.21

22.12.2020 Урок 30, 31. 32

Тема : «Тема: Загальні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови атома Карбону в основному та збудженому станах. Утворення ковалентного зв’язку між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин»

1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С Крикля Хімя 9 клас , §18 ст. 105-111

https://4book.org/uchebniki-ukraina/9-klass/himiya-9-klas-popel-2017

2. Переглянути презентацію за посиланнями

Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови

https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-himi-dlya-9-go-klasu-na-temu-spilni-y-vidminni-oznaki-organichnih-i-neorganichnih-spoluk-osoblivosti-budovi-atoma-karbonu-v-osnovnomu-ta-zbudzhenomu-stanah-7764.html

3. Переглянути відео Органічні та неорганічні речовини

https://www.youtube.com/watch?v=UBOb4HtNRbk

Органические и неорганические вещества

https://www.youtube.com/watch?v=VJMFq5hzh70

4. Записати до зошита конспект

5. Виконати завдання в підручнику №140,142,144 ст. 111

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання до 19 год..00 хв. 23.12 2020

15.12.2020

Урок 29

Тема: «Узагальнення й систематизація знань з теми «Хімічні реакції». Тематичне оцінювання 3 (Контрольна робота.)

І рівень містить 8 завдань. В завданні лише одні вірна відповідь, яка оцінюється в 0,5 балів. За всі вірно виконані завдання учень набирає 4 бали.

1. Вкажіть тип реакції, що описується схемою А+В=АВ:

а) сполучення б) розкладу в) заміщення г) обміну

2. Процес приєднання електронів називається:

а) окиснення б) відновлення в) сполучення г) розкладу

3. При внесенні каталізатора швидкість хімічної реакції:

а) збільшується б) зменшується в) залишається без змін

4. В результаті реакцій обміну утворюється:

а) складна речовина б) дві складні речовини в) проста і складна речовини

5. Під час екзотермічних реакцій теплота:

а) поглинається б) виділяється в) не змінюється

6. Оборотні реакції:

а)доходять до кінця б)не доходять до кінця в)проходять в одному напрямку

7. Якщо з реакційної суміші N₂+3H₂=2NH₃ відводити амоніак, то рівновага:

а) зміститься вліво б) зміститься вправо в) не зміниться

8. Біологічними каталізаторами є:

а) жири б) ферменти в) вуглеводи

ІІ рівень містить два завдання, кожне оцінюється в 1,5 балів. За вірно виконані всі завдання учень отримує 3 бали.

9. Встановіть відповідність – з’єднайте лініями:

Рівняння реакції	Тип реакції
Al₂O₃+H₂O=2HAlO₂	Розкладу
4HNO₃=2H₂O+4NO₂+O₂	Заміщення
NaOH+HCl=NaCl+H₂O	Обміну
Ca+2HCl=CaCl₂+H₂	Сполучення

10. Установіть послідовність зменшення ступеня окиснення Сульфуру в сполуках:

а)SO₂; б)CuS; в)H₂SO₄; г)K₂S₂O₃.

IІІ рівень містить одне завдання, яке оцінюється в 2 бали.

11. В результаті спалювання 13 г цинку в кисні виділилось 70,2 кДж теплоти. Скласти термохімічне рівняння реакції.

IV рівень містить одне завдання, яке оцінюється в 3 бали.

12.Урівняти рівняння хімічної реакції методом електронного балансу, вказати окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення: KMnO₄+HCl=MnCl₂+Cl₂+KCl+H₂O.

Виконану контрольну роботу надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

Термін виконання до 17 год..00 хв. 15.12 2020

20.10.2020

Урок 15, 16.

Тема : «Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх протікання Йонні рівняння. Складання йонних рівнянь»

Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С Крикля Хімя 9 клас , §10,11 ст. 53-61

https://4book.org/uchebniki-ukraina/9-klass/himiya-9-klas-popel-2017

1. Переглянути презентацію за посиланнями

«Реакції обміну між електролітами»

https://naurok.com.ua/prezntaciya-reakci-obminu-mizh-elektrolitami-9-klas-14935.html

2. Переглянути відео

Лабораторний дослід № 3 Реакції обміну між електролітами у водних розчинах

https://www.youtube.com/watch?v=fEhDJ7S3uO4

Лабораторний дослід № 4 Реакції обміну між електролітами у водних розчинах

https://www.youtube.com/watch?v=B_a2Faw65os

Реакції йонного обміну у розчинах електролітів

https://www.youtube.com/watch?v=8G87PzBhUKg

Реакції йонного обміну. Складання рівнянь

https://www.youtube.com/watch?v=lp6K5nKo6bc

"Вчимося вирішувати йонно-молекулярні рівняння"

https://www.youtube.com/watch?v=RpMDi_jkL_U

3. Записати до зошита конспект

4. Виконати завдання в підручнику № 74 ст. 57, № 80 ст. 60.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту

valalekskriv020457@gmail.com

В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.

Термін виконання до 19 год..00 хв. 22.10 2020

15.09.20 Урок 3,4

Тема: « Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин та його компоненти: розчинник розчинена речовина. Вода як розчинник Будова молекули, поняття про водневий зв’язок»

Переглянути презентацію за посиланням

https://docs.google.com/presentation/d/1lwg9ORu34bKRxTv1Fu1UBv5cCegHcGvEs0QJHKQyw5I/edit#slide=id.p

Опрацювати § 1,2 , ст.5 - 15 підручника . Дати відповіді на питання 1 -8 (усно)

Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=QHQDqcXag9g

http://nvk12.rv.ua/document/2014/ximia/roj4un_pr.pdf

https://www.youtube.com/watch?v=HDMpcz9_B6I

Переглянути презентацію https://naurok.com.ua/ponyattya-pro-dispersni-sistemi-kolo-dni-ta-istinni-rozchini-57805.html

9 клас ХІМІЯ

2 Переглянути відео та презентації

2 Переглянути відео

2 Переглянути відео

2 Переглянути відео за посиланням

2. Переглянути презентацію за посиланням

Презентація "Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Використання поліетилену"

Презентація "Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями"

3 Переглянути відео за посиланням

А) Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями

В) Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями

С) Природні джерела вуглеводнів https://www.youtube.com/watch?v=3_NysH95RLE&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb

Презентація "Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Використання поліетилену"

Презентація "Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями"

3 Переглянути відео за посиланням

А) Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями

В) Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями

С) Природні джерела вуглеводнів https://www.youtube.com/watch?v=3_NysH95RLE&list=PLOvX5bM6DIGBN5N40mFr004EpeMJ_jQeb

2 Переглянути відео за посиланням

А) Хімічні властивості алканів.

В) Хімічні властивості алкенів: реакції приєднання. https://www.youtube.com/watch?v=rqYrpVSiwHM

С) Хімічні властивості алкінів: реакції приєднання https://www.youtube.com/watch?v=jwAHO2HoiE

2. Переглянути презентацію за посиланням Хімічні властивості алканів

3 Переглянути відео за посиланням

А) Хімічні властивості алканів

В) Алкени: загальна характеристика і фізичні властивості.

С) Алкіни: загальна характеристика і фізичні властивості.

Початкові поняття про органічні сполуки

Класифікація й властивості органічних сполук

Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі

4. Переглянути відео Вуглеводні. Метан як представник насичених вуглеводнів

Гомологія. Номенклатура

3. Переглянути відео Органічні та неорганічні речовини

Органические и неорганические вещества

Комментариев нет:

Отправить комментарий