10 клас ХІМІЯ.
20.05.2022.
Урок 44
Тема : « Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І
Попель, Л.С. Крикля Хімія 10
§36
2 Переглянути відео та презентації
Біологічно активні речовини
Вітаміни, ферменти
https://www.youtube.com/watch?v=ZR33TbVYlaQ
Біологічно активні
речовини:вітаміни та ферменти.
https://www.youtube.com/watch?v=AFC9CynJouQ
Загальні поняття про
біологічно активні речовини
https://www.youtube.com/watch?v=2IGJlhVbiRY
Презентація 10 клас."
Загальні поняття про біологічно активні речовини. Вітаміни та ферменти"
Презентація на тему:
"Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни,
ферменти)"
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання № 264
5 Теоретичний матеріал
Поняття
«біологічно активні речовини». Забезпечити нормальну
життєдіяльність людини та інших живих організмів допомагає особлива група
органічних сполук — біологічно активні речовини.
• Біологічно активні речовини —
речовини, які містяться в організмі в невеликих кількостях, але проявляють
високу активність, впливаючи на різні біологічні процеси.
До цих речовин належать вітаміни, гормони й ферменти.
На відміну від білків, жирів і вуглеводів, які забезпечують дуже важливі
біологічні функції (будівельну, транспортну, енергетичну, запасну, захисну
тощо), вони впливають на роботу нервової системи, зміну швидкості обміну
речовин, перетворення енергії, покращують кровотворення, беруть участь у
біосинтезі білків, сприяють пристосуванню організмів до навколишнього середовища.
Вітаміни. Сама назва
«вітаміни» (від латин. vita — життя + «аміни») говорить про те, що це речовини,
які підтримують життєдіяльність організму. Їх відомо понад 20. Вітаміни входять
до складу харчових продуктів рослинного й тваринного походження. Деякі в
невеликих кількостях синтезуються в організмах людини та тварин.
Зважаючи на складну будову та не до кінця вивчені
властивості, було запропоновано позначати їх великими літерами латинського
алфавіту: А, В, С, D. Якщо є група вітамінів, подібних за складом і функціями,
то для їх розрізнення внизу ставлять індекси. Наприклад, вітаміни групи В
(В-комплекс) позначають так: В1, В2, В6, В12.
За здатністю розчинятися вітаміни поділяють на водо- й
жиророзчинні. До водорозчинних належать вітаміни С, В1, В2,
В6, В12, РР, до жиророзчинних — А, D, E, F та ін.
Характеристики деяких водо- й жиророзчинних вітамінів наведено в табл. 15 і 16.
Таблиця 15
Характеристика водорозчинних вітамінів
Позначення й назва |
Склад |
Властивості |
Функції |
Вітамін С (аскорбінова
кислота) |
С6Н8О6 |
Кристалічна речовина білого кольору, добре розчинна
у воді, сильний відновник. |
Підвищує імунітет, бере участь у синтезі жовчних
кислот, впливає на стан шкіри. Відсутність чи нестача проявляється зниженням
опірності організму інфекціям. |
Вітаміни групи В (В-комплекс) В1 (тіамін) |
C12H17N4OS |
Вітаміни групи В добре розчинні у воді. За
підвищення температури, а також під дією кофеїну, нікотину, алкоголю
відбувається їх руйнування. |
Позитивно впливає на роботу центральної та
периферійної нервової систем, нормалізує апетит, підвищує тонус м'язів. |
Вітамін В2 (рибофлавін) |
C17H20N4O6 |
Захищає сітківку від дії УФ-променів, відповідає за
синтез гормонів стресу та діяльність нервової системи. Сприяє перетворенню
жирів і вуглеводів. |
|
Вітамін В6 (піридоксин) |
С8Н11NО3 |
Забезпечує правильну переробку амінокислот. |
|
Вітамін В12 (кобаламін) |
C63H88CoN14O14P |
Запобігає виникненню анемії, покращує пам'ять,
підтримує нервову систему. |
Таблиця 16
Характеристика жиророзчинних вітамінів
Позначення й назва |
Склад |
Властивості |
Функції |
Вітамін А (ретинол) |
С20Н29ОН |
Блідо-жовта речовина, що утворюється з рослинного
пігменту каротину. Легко окиснюється на повітрі та під дією сонячного світла.
Сильний антиоксидант. |
Гальмує процеси старіння, сприяє росту та розвитку
організму, тому його називають «вітаміном росту». Позитивно впливає на зір,
регулює вміст цукру в крові, є антираковим засобом. Вітамін А — важливий
складник регенерації шкіри. Нестача цього вітаміну спричиняє захворювання на
«курячу сліпоту» — людина не може повноцінно бачити в сутінках або при
поганому освітленні. |
Вітамін D2 (ергокальциферол) |
С28Н44О |
Вітамін D — спільна назва групи речовин рослинного й
тваринного походження — кальцифероли. Безбарвні кристалічні речовини, стійкі
до високих температур. Погано реагують на ультрафіолетове випромінювання й
контакт із киснем, руйнуються під дією кислот й окисників. |
Проявляє протирахітну дію, сприяє засвоєнню йонів
кальцію й росту кісткової тканини, стимулює засвоєння нових молекул білків.
Активні форми вітаміну D регулюють роботу імунної системи, знижують
імовірність запальних процесів в організмі. У здорової людини під дією
сонячного проміння цей вітамін утворюється в достатній кількості в шкірі. |
Вітамін D3 (холекальциферол) |
С27Н44О |
Для нормального функціонування організму найкраще
вживати натуральні продукти, що містять ці вітаміни. Джерелами вітаміну С є
чорна смородина, горіхи, болгарський перець і капуста, абрикоси, шипшина, плоди
цитрусових тощо.
Вітаміни групи В містяться в злаках (зернах пшениці,
гречки, проса, вівса), горіхах, яйцях, крупах, м'ясі свійської птиці,
яловичині, молочних і кисломолочних продуктах, ягодах, зелених овочах і
бобових, фруктах.
За нестачі вітамінів групи В в організмі їх можна
поповнювати фармацевтичними препаратами
Багатими на вітамін А є тваринні продукти — печінка,
молоко, вершкове масло, сир, яйця, зокрема яєчний жовток. Попередники вітаміну
А (так звані провітаміни) — це каротиноїди: β-каротин, з якого організм
синтезує вітамін А. Каротин міститься в таких овочах і фруктах, як морква, савойська
капуста, шпинат, гарбуз, абрикос, диня, червоний перець; ягодах обліпихи.
Завдяки тому, що вітамін А сповільнює старіння шкіри,
утворення зморшок, покращує кровопостачання (а отже, зміцнює капіляри), він
входить до складу багатьох косметичних засобів.
Природними джерелами вітаміну D є жирна морська риба
(лосось, тунець, сардини), печінка тріски, яловича печінка, твердий сир,
петрушка та інша зелень.
Знання про вітаміни, усвідомлення їхньої важливості
для нормального функціонування організму сприяють правильному формуванню
раціону харчування.
Зверніть увагу! Нестача вітамінів через неправильне харчування
призводить до авітамінозу, а їх передозування — до гіпервітамінозу.
Ферменти. Вам
відомо, що в неорганічній хімії для прискорення хімічних реакцій використовують
каталізатори — речовини, які впливають на швидкість перебігу реакцій. У живих
організмах функції каталізаторів виконують біологічно активні речовини —
ферменти (від латин. fermentum — бродіння). Вони присутні в усіх живих клітинах
і за їхньою участю відбуваються майже всі біохімічні процеси. Висока біологічна
активність цих речовин зумовлена тим, що під час біохімічних реакцій вони не
руйнуються й не витрачаються.
Ферменти є термочутливими речовинами. Їхня дія
відбувається в інтервалі температур від 37 до 40 °C. За вищих температур
ферменти руйнуються, тому що більшість з них білкової природи.
Міжнародний союз біохімії та молекулярної біології
класифікував ці речовини на 6 класів залежно від типу хімічної реакції, яку
вони каталізують
Як і неорганічні каталізатори, ферменти мають
здатність отруюватися. На них негативно впливають наркотичні речовини,
алкоголь, нікотин. Такі процеси завдають значної шкоди здоров'ю. Тож люди, які
дбають про своє здоров'я, не вживатимуть речовин, що отруюють ферменти.
Отже, ферменти — це біокаталізатори, що прискорюють
хімічні реакції в живих організмах.
Ці речовини набули широкого використання в харчовій,
текстильній та фармацевтичній промисловостях, у виробництві мийних засобів.
Аналогами природних біологічно активних речовин є
синтетичні, які виробляє промисловість органічного синтезу. До них належать
різні види медичних препаратів, що мають профілактичну та лікувальну дію. Це
вакцини, ферменти, гормони, антибіотики, вітаміни, харчові добавки.
Синтетичними біологічно активними речовинами є пестициди й отрути, які шкідливо
діють на живі організми, кормові добавки, барвники, амінокислоти.
Фармацевтична промисловість виготовляє полівітамінні
препарати, що містять комплекс найнеобхідніших вітамінів. Їх уживають як резервне
джерело поживних речовин із мінеральними добавками. Це полівітаміни для дітей,
вагітних жінок, окремо для чоловіків і жінок, для різних вікових груп тощо.
Поширені такі полівітаміни, як «ревіт», «декамевіт», «вітрум», «піковіт»,
«квадевіт», «гексавіт», «ундевіт» і багато інших
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
• До біологічно активних речовин належать вітаміни та ферменти.
Це речовини, які проявляють високу активність, впливаючи на різні біологічні
процеси, хоча кількість їх в організмі є незначною.
• Вітаміни — речовини, які
підтримують життя. Вони входять до складу харчових продуктів рослинного й
тваринного походження. Деякі в невеликих кількостях синтезуються в організмах
людини та тварин. Їх відомо понад 20.
• Вітаміни поділяють на водо- й жиророзчинні. До водорозчинних належать
вітамін С та вітаміни групи В, до жиророзчинних —
вітаміни А та D.
• Біологічно активні речовини є природні та синтетичні.
• Знання про вітаміни, ферменти та інші біологічно
активні речовини, усвідомлення їхньої важливості для нормального функціонування
організму сприяють правильному формуванню раціону харчування.
• Ферменти — біокаталізатори, що
прискорюють хімічні реакції в організмі.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школ
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку
13.05.2022.
Урок 43
Тема : « Зв’язки між класами органічних речовин.»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10
§35
2 Переглянути відео та презентацію
Зв’язки між класами органічних
речовин
https://www.youtube.com/watch?v=NpAQ4uQiXd8
Генетичні зв'язки між класами
органічних речовин
https://www.youtube.com/watch?v=EohUe5QPciI
Презентація
"Зв'язки між класами органічних речовин"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-zv-yazki-mizh-klasami-organichnih-rechovin-156350.html
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання № 254, 256
5 Теоретичний матеріал
Взаємозв'язок органічних речовин. Вам добре відомо, що хімія досліджує не тільки склад, будову та
властивості, а й перетворення речовин. Вивчаючи неорганічну хімію, ви спостерігали
це на прикладі генетичних зв'язків між класами неорганічних сполук. В
органічній хімії такі зв'язки існують між класами речовин. Маючи прості за
будовою речовини, можна за допомогою перетворень добути складніші. Наприклад, з
насичених вуглеводнів можна добути ненасичені або галогенопохідні насичених; із
ненасичених — бензен, спирти, далі альдегіди, карбонові кислоти, естери.
Перетворення речовин є основою органічного синтезу.
Завдяки їм створюють нові речовини із заздалегідь визначеними властивостями. Як
промислову сировину для органічного синтезу використовують нафту й природний
газ.
Причини багатоманітності органічних речовин. Вивчаючи хімію, ви переконалися, що органічних речовин, незважаючи на
обмежену кількість хімічних елементів, які утворюють ці сполуки, є значно
більше, ніж неорганічних. Тож з'ясуємо, що є причиною такої багатоманітності Наявність
у молекулах речовин різних зв'язків між атомами Карбону зумовлена
тим, що Карбон може витрачати різну кількість електронів на утворення спільних
електронних пар з іншими атомами Карбону. Якщо витрачається по одному
електрону, утворюється простий (одинарний) зв'язок.
Одинарні зв'язки наявні в молекулах гомологічного ряду
метану. Однак є органічні речовини, у молекулах яких атом Карбону витрачає по
два або по три електрони на зв'язки з іншими такими атомами. Цим і
пояснюється наявність різних гомологічних рядів речовин.
Аналогічно до метанових вуглеводнів етен СН2=СН2 та
етин СН≡СН можуть утворювати гомологічні ряди. Їхнє утворення супроводжується зростанням
карбонового ланцюга на гомологічну різницю, а отже, й ускладненням будови цих
речовин.
Наявність у молекулах різних характеристичних груп спричиняє утворення різних класів органічних речовин. Наприклад,
речовини, молекули яких містять гідроксильні групи, належать до класу спиртів,
що можуть бути одноатомними й багатоатомними.
Крім речовин, які містять згадані характеристичні
групи, є такі, що проявляють подвійну хімічну природу. Це зумовлено наявністю в
молекулі однієї речовини різних характеристичних груп. Наприклад, у складі
молекули глюкози є одна альдегідна й п'ять гідроксильних груп, тому її
називають альдегідоспиртом; амінокислоти містять аміногрупи й карбоксильні
групи, тому можуть проявляти властивості основ і кислот.
Явище ізомерії — одна з важливих ознак різноманітності органічних речовин. Наявність ізомерів зумовлена будовою карбонового ланцюга, який має здатність за певних умов розгалужуватися. Через це речовина, що характеризується однаковим складом молекул, може утворювати різні за хімічною будовою сполуки, які мають різні властивості.
Характер карбонового ланцюга визначається його формою. За однакової кількості атомів Карбону в молекулі карбоновий ланцюг може бути лінійний, у формі трикутника, п'ятикутника, шестикутника.
Урізноманітнення органічних
речовин відбувається внаслідок реакцій органічного синтезу: полімеризації та
поліконденсації. Їх використовують у виробництві пластмас, синтетичних каучуків
і волокон, різних марок синтетичних мийних засобів, ліків, засобів захисту та
росту рослин, полімерних матеріалів, а також матеріалів, з яких виготовляють
органи-імплантанти, тощо.
Отже, можна зробити висновок, що велика
різноманітність органічних речовин створює продукти для життя та збереження
життя людини.
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
• Зв'язки між органічними речовинами проявляються в
перетвореннях одних класів речовин на інші. Такі зв'язки називають генетичними.
• Перетворення органічних речовин відбуваються під час
хімічних реакцій, що характеризують їхні властивості, і реакцій, що є основою
органічного синтезу.
• Причини багатоманітності органічних речовин: а)
наявність у молекулах простих (одинарних), подвійних і потрійних
зв'язків між атомами Карбону; б) наявність різних гомологічних
рядів речовин; в) наявність у молекулах різних характеристичних
(функціональних) груп; г) явище ізомерії; ґ) характер карбонового
ланцюга.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково пишіть число і тему урок
13.05.2022.
Урок 42
Тема : « Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування. Представлення результатів навчальних проектів «Перспективи одержання і застосування полімерів із наперед заданими властивостями», .
«Синтетичні волокна: їх значення, застосування
у побуті та промисловості»..
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10
§34
2 Переглянути відео та презентацію
Синтетичні волокна.
https://www.youtube.com/watch?v=zMDak_-SNd4
Синтетичні волокна.
https://www.youtube.com/watch?v=EDTCaLfbjJ4
"Волокна. Природні,
штучні та синтетичні волокна"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-10-klas-volokna-prirodni-shtuchni-ta-sintetichni-volokna-229468.html
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання підготовити один з проектів 1.«Перспективи одержання і застосування полімерів із наперед заданими властивостями», .
2. «Синтетичні волокна: їх значення, застосування у
побуті та промисловості»..
5 Теоретичний матеріал
Характеристика
волокон. Залежно
від походження волокна поділяють на природні та хімічні.
Природні
волокна бувають
рослинного й тваринного походження. Це високомолекулярні сполуки, що
синтезуються природним шляхом рослинними й тваринними організмами. З волокон
рослинного походження на фабриках виготовляють лляні та бавовняні тканини, із
шерсті тварин — шерстяні тканини, із коконів тутового шовкопряду — натуральний
шовк. Тканини з природних волокон не завдають шкоди здоров'ю людини.
Однак
тканин із природних волокон не вистачає, щоб повністю задовольнити попит на
них. Тож на допомогу прийшла хімія. Учені використали знання про склад і будову
природних полімерів — целюлози й білків, з яких утворені натуральні волокна
бавовни й шерсті, і розробили технології виробництва хімічних волокон.
Розрізняють
два види хімічних волокон:
штучні й синтетичні. Штучні волокна виготовляють переробкою природних
полімерних матеріалів.
До
синтетичних волокон належать волокна, добуті із синтезованих полімерів. Це такі
широко вживані волокна, як капрон, найлон, лавсан.
Капрон у промисловості
добувають з епсилон-амінокапронової кислоти реакцією поліконденсації.
Капрон
належить до поліамідних волокон, бо молекули епсилон-амінокапронової кислоти
сполучаються в поліпептидний ланцюг за допомогою пептидних (амідних)
зв'язків.
Капрон
— полімер лінійної будови. Капронове волокно дуже міцне, стійке до дії хімічних
сполук, а також до розтягування й стирання, еластичне, не вбирає вологу. За
зовнішніми ознаками подібний до натурального шовку.
Найлон отримують поліконденсацією
двох речовин: гексаметилендіаміну та адипінової кислоти.
За
своїми фізичними властивостями найлон дуже подібний до капрону. Добре
поєднується з шерстю та бавовною, завдяки чому стає приємним на дотик, а
сплетіння ниток утворює різноманітні структури.
Лавсан — поліестерне волокно, яке синтезують реакцією поліконденсації терефталевої кислоти з етиленгліколем. Загальна формула лавсануЛавсан має високу міцність, пружність. На нього не впливають такі чинники, як світло й тепло, хімічні речовини. За зовнішніми ознаками та властивостями подібний до вовни, але перевершує її міцністю, не мнеться.
Пошуком
легкого, але міцного синтетичного волокна займалась і С. Кволек.
Кволек
Стефані Луїза (1923-2014)
— американська вчена-хімік. Закінчивши коледж, планувала стати лікарем. З 1946
р. працювала в компанії «Du Pont», де серйозно захопилася хімією. Працюючи у
фірмі, вона винайшла параамідне синтетичне волокно, у п'ять разів міцніше за
сталь. Волокно відоме за назвою «кевлар». Це дало поштовх до створення нового
напряму розвитку полімерної хімії. Учена-дослідниця була членкинею Національної
академії наук, а також четвертою жінкою, яка була обрана до Національної зали
слави винахідників США. Упродовж життя отримала безліч нагород за досягнення в
галузі хімії полімерів, зокрема Національну медаль США (1996) за технології.
Застосування
синтетичних волокон. Завдяки міцності й стійкості до впливів
зовнішніх чинників синтетичні волокна набули широкого застосування. З них
виготовляють нитки й тканини для пошиття чоловічого та жіночого одягу, пряжу
для трикотажних виробів, кордні тканини. Крім того, з капронового волокна
плетуть рибальські сітки, роблять волосінь, фільтрувальні матеріали. З
капронової смоли відливають деталі машин і механізмів.
Найлон
і лавсан застосовують у текстильній, автомобільній та машинобудівній
промисловостях, медицині.
Виробництво
синтетичних волокон захоплює науковців усього світу, оскільки використання
природної сировини не задовольняє попит на матеріали для одягу. Сучасні тканини
відрізняються своїми властивостями, зокрема можуть регулювати потовиділення,
дихання та серцебиття, змінювати колір чи візерунок, самоочищатися, нагріватися
й охолоджуватися. Це інноваційні матеріали, за якими майбутнє.
Синтетичні
волокна використовують і як ізоляційний, ущільнювальний, термостійкий та
довговічний матеріал.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково пишіть число і тему урок
06.05.2022.
Урок 41
Тема : «Синтетичні
високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації.
Пластмаси. Каучуки, гума. Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.
Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.».
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 30 - §34
2 Переглянути відео та презентації
Хімія. Синтетичні
високомолекулярні речовини. Полімери
https://www.youtube.com/watch?v=itAbG9lftvA
Синтетичні високомолекулярні
речовини.
https://www.youtube.com/watch?v=LPQO0r9zZd0
Тема Високомолекулярні
сполуки.Полімери
https://www.youtube.com/watch?v=5CA5ngS4wHk
Вплив полімерів на здоров’я
людини і навколишнє середовища
https://www.youtube.com/watch?v=wb8e-6vl28s
Вплив полімерних
матеріалів на здоров'я людини і довкілля
https://naurok.com.ua/vpliv-polimernih-materialiv-na-zdorov-ya-lyudini-i-dovillya-238506.html
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання № 228, 238,
5 Теоретичний матеріал
Потреби людини в різних матеріалах постійно зростають,
але ресурси природних матеріалів на планеті обмежені. Отже, органічні сполуки
мають дуже широкий спектр застосування, але найбільш важливе їх значення у
створенні нових матеріалів. Тому в другій половині XX ст..
розгорнулися пошуки матеріалів на основі синтетичних полімерів. І сьогодні на
уроці ми розглянемо синтез
високомолекулярних сполук на основі полімерів – пластмаси. Будь-який вид людської діяльності, починаючи з готування їжі й закінчуючи
запуском космічних кораблів, так чи інакше пов’язаний із використанням різних
матеріалів. Виробництво більшості видів матеріалів ґрунтується на хімічних
процесах. Розробка й одержання нових матеріалів та вдосконалення існуючих —
одне з головних завдань сучасної хімії
Полімери
— це речовини, що складаються з великого числа структурних ланок, сполучених у
довгі молекули хімічними зв'язками. Число структурних ланок у складі молекул
полімерів може сягати декількох мільйонів, тому ці молекули дуже великі, їх іще
називають макромолекулами. Відносна молекулярна маса полімерів також дуже
велика і може сягати десятків мільйонів, тому полімери також називають
високомолекулярними сполуками.
Структурні
ланки, з яких складаються молекули полімерів,— це групи атомів, що є
характерними для кожного полімеру, їх називають елементарними ланками.
Елементарна ланка — це група атомів, що багаторазово повторюється
в макромолекулі полімеру. У відомих вам крохмалі та целюлозі елементарними
ланками є залишки молекул глюкози, а в поліетилені, який ви вивчали минулого
року,— це група атомів (- СН2 - СН2 -)n. Ступінь полімеризації — середнє число
елементарних ланок у макромолекулі полімеру.
Властивості полімерів
Для полімерів характерні особливі властивості, що
відрізняють їх від низькомолекулярних речовин.
Механічні властивості.
Для полімерів характерні: еластичність або гнучкість;
незначна крихкість склоподібних полімерів (наприклад, оргскло); здатність
молекул орієнтуватися вздовж напрямку механічного навантаження, що
використовують для виготовлення волокон та плівок.
Здатність
розчинятися.
Полімери
розчиняються набагато гірше за їх низькомолекулярні аналоги. Розчинність
полімерів залежить насамперед від полярності їхніх молекул: полярні
(гідрофільні) полімери краще розчиняються у воді чи полярних органічних
розчинниках, а неполярні (гідрофобні) — у неполярних органічних розчинниках.
Також на розчинність впливає розмір та будова молекул полімерів.
Термопластичність.
Властивість
тіла змінювати свою форму за нагрівання і зберігати її після охолодження
називають термопластичністю. За цим параметром полімери поділяють на
термопластичні та термореактивні.
Будова
макромолекул.
Особливі
властивості полімерів зумовлені не тільки великими розмірами, а й особливостями
будови макромолекул. Розрізняють три основні різновиди будови макромолекул:
лінійна, розгалужена та сітчаста. Будова макромолекул зумовлює фізичні та
експлуатаційні властивості полімерів.
Лінійна будова. У таких
макромолекулах елементарні ланки сполучені послідовно, без розгалужень. Такі
макромолекули можуть набувати різної форми: витягуватися в довгі молекули,
скручуватися у спіраль або клубок.
Розгалужена
будова.
У макромолекулах розгалуженої форми у деяких місцях трапляються розгалуження
ланцюгів за рахунок сполучення однієї ланки з кількома іншими.
Сітчаста (просторова,
або тривимірна) будова. Усі структурні ланки об’єднуються у велику просторову
міцну сітку. Будова таких полімерів певною мірою нагадує будову речовин з
атомними кристалічними ґратками.
Реакції полімеризації та поліконденсації
Полімери утворюються в реакціях полімеризації або
поліконденсації.
Полімеризація — процес
синтезу високомолекулярної сполуки шляхом багаторазового приєднання молекул
низькомолекулярної речовини до активного центру. Реакція полімеризації більш
характерна для ненасичених сполук переважно з подвійним зв’язком. Речовини, з
яких утворюються полімери, називають мономерами.
Мономер
— низькомолекулярна речовина, з якої шляхом полімеризації або поліконденсації
утворюється полімер.
Під
час реакції полімеризації утворюються дуже великі молекули полімерів. Назви
полімерів, що утворюються, походять від назв мономерів із додаванням префікса
полі-. Наприклад, з етилену (етену) під час полімеризації утворюється
поліетилен, з пропілену (пропену) — поліпропілен тощо.
Революція
в синтезі полімерів відбулася після відкриття К. Циглером та Дж. Наттою
каталізаторів для реакції полімеризації на основі сполук Титану та Алюмінію, за
що 1963 року вони були нагороджені Нобелівською премією.
Подібно до полімеризації відбувається процес
поліконденсації, але є одна відмінність: під час поліконденсації окрім полімеру
утворюється ще певна низькомолекулярна речовина (вода, амоніак, спирт тощо).
Поліконденсація — процес синтезу
полімерів із поліфункціональних сполук, що супроводжується утворенням побічних
низькомолекулярних речовин. Мономерами для поліконденсації можуть бути речовини,
молекули яких містять не менше двох характеристичних груп. Це може бути одна
сполука з двома характеристичними групами різної природи (амінокислоти,
альдегідоспирти тощо).
Наприклад,
з амінокислот утворюються поліаміди (поліпептиди):
Зокрема, саме за цією схемою із 6-аміногексанової кислоти
синтезують капрон, а з протеїногенних амінокислот у рибосомах відбувається
синтез білків.
Джуліо Натта (1903-1979) і Карл Вальдемар Циглер
(1898-1973) досліджували методи добування полімерів.
У
реакції поліконденсації можуть брати участь також дві речовини, кожна з яких
містить характеристичні групи, що взаємодіють одна з одною. Наприклад, з
двохатомних спиртів та двохосновних карбонових кислот синтезують поліестери.
Сьогодні
за реакціями полімеризації та поліконденсації на хімічних підприємствах
синтезують багато полімерів, з яких, у свою чергу, виготовляють різноманітні
полімерні матеріали для потреб суспільства. В Україні станом на 2018 рік єдиним
підприємством, що синтезує поліетилен та полівінілхлорид, є ТОВ
«Карпатнафтохім» (м. Калуш, Івано-Франківська обл.), інші полімери імпортуються.
Пластмаси - велику групу матеріалів, що в період
переробки у вироби мають пластичні властивості, але за звичайних умов являють
собою тверді та пружні речовини. Пластмаси формують за підвищеної температури, у той
час коли вони мають високу пластичність.Сировиною для отримання полімерів є
нафта, природний газ, кам’яне вугілля, сланці. Поширенню пластмас сприяють їх мала густина, що значно
зменшує масу деталей, висока корозійна стійкість, широкий діапазон
властивостей.
Каучуки — це еластичні матеріали, з яких методом вулканізації
(нагріванням із сіркою) дістають гуму. Каучуки бувають природними та
синтетичними. Натуральний
(природний) каучук за хімічним складом є високомолекулярним ненасиченим
вуглеводнем складу, де n становить від 1000 до 3000. Натуральний каучук —
полімер ізопрену
Його одержують із молочного соку каучуконосних рослин,
головним чином із гевеї (Бразилія). Бразилія — батьківщина каучуку.
Синтетичні каучуки дістали досить широке застосування.
Номенклатура гумових виробів на основі синтетичного каучуку налічує близько 50
000 назв. Найбільше синтетичних каучуків використовує шинна промисловість,
машинобудівна (виготовлення деталей для автомобілів, тракторів та інших машин).
Широко використовують синтетичні каучуки для виробництва технічних виробів,
гумового взуття, прогумованих тканин, побутових гумових виробів, медичних
товарів та ін. В електротехніці використовують каучуки для ізоляції проводів і
оболонок кабелів. Рідкі каучуки застосовують для виготовлення клеїв,
антикорозійних матеріалів, як зв’язуючу речовину для виготовлення твердого
ракетного палива.
Гума — це вулканізований сіркою каучук. Суть вулканізації полягає в тому, що
атоми Сульфуру приєднуються до лінійних (ниткоподібних) молекул каучуку за
місцем подвійних зв’язків і неначе зшивають ці молекули одну з одною. У
результаті вулканізації липкий і неміцний каучук перетворюється на пружну й
еластичну гуму. Гума міцніша за каучук і стійкіша до змін температури.
Технологія виготовлення гуми складається з чотирьох
стадій:
· різання каучуку на шматки і приготування
інгредієнтів (подрібнення, просіювання, сортування, зважування);
· приготування гумової суміші в герметичних
гумозмішувачах і на каландрах (валках);
· формування (на валках для листової гуми або в
пресформах для штучних виробів);
· вулканізація — завершальна і дуже відповідальна
операція, яка може відбуватися в пресах, котлах і автоклавах за температури
130-160 °С і тиску 18-20 МПа, але може відбуватись і за тиску 3-6 МПа. Існує
також вулканізація з використанням високочастотних коливань та радіації. Якість
гуми про цьому покращується, але цей спосіб занадто дорогий. Під час вулканізації сірка
з’єднується з молекулами каучуку, зшиваючи їх у тримірну структуру, яка
називається гумою. Саме під час вулканізації гума набуває основної якості —
можливості подовжуватись.
Чим відрізняється полімеризація від поліконденсації
При реакції полімеризації на виході отримують тільки
полімери. У
ході поліконденсації продуктом реакцій стає полімери та низькомолекулярні
речовини.
За походженням полімери діляться на природні та
синтетичні.
Полімери природні - це, наприклад,
натуральний каучук, крохмаль, целюлоза, білки, нуклеїнові кислоти. Без них
неможливе життя на нашій планеті.
Синтетичні
полімери - це численні пластмаси, волокна, каучуки. Вони
відіграють велику роль у розвитку всіх галузей промисловості, сільського
господарства, транспорту, зв'язку. Як без природних полімерiв неможливе
життя,так без синтетичних полімерів немислима сучасна цивілізація.
Зазвичай полімери рідко використовують в чистому
вигляді. Як правило з них отримують полімерні матеріали. До останніх належать
пластмаси і волокна. Пластмаса - це матеріал, в якому сполучним компонентом
слугуе полімер, а інші складові частини - наповнювачі, пластифікатори, стабiлiзатори,
барвники, антиоксиданти та інші речовини.
Полiмер - основна частина пластмаси, що визначае ii
здатнiсть формуватися i тверднути, надае певних фiзичних i хiмiчних
властивостей.
Наповнювачi - порошкоподiбнi, волокнистi або слоiстi неорганiчнi або органiчнi
матерiали, якi покращюють мiцнiсть, жосткiсть пластмас, тепло- й водостiйкiсть,
электроiзоляцiйнi властивостi. Це може бути крейда, тальк, каолiн, кварцевий
пiсок, волокна бавовни, асбест, папiр, тканини.
Пластифiкатори (пом’якшувачi) - маслоподiбнi органiчнi речовини , якi вводять в
пластмаси для покращення iх еластичностi, гнучкостi, морозостiйкостi. Барвники
додають для забарвлення пластмас. Це порошки пiгментiв або органiчнi барвники ,
стiйкi до дii високих температур.
Стабiлiзатори
вводяться у склад пластмас для уповiльнення процесу
iх старiння.
Залежно від того, як пластмаси реагують на
нагрівання, їх поділяють на термопластичні
і термореактивні
Термопластичні полімери (термопласти)
при нагріванні розм’якшуються, переходячи спочатку у високоеластичний, а потім
у в’язкотекучий стан; при охолодженні вони тверднуть. Процес цей є оборотним,
тобто його можна повторювати багаторазово.
До
термопластичних
пластмас належать:
· етиленопласти
(поліетилен та його похідні);
· вініпласт;
· акрилопласти
(органічне скло, плексиглас);
· стиропласт
(полістирол);
· амідопласт
(капрон, нейлон);
· целопласт
(целюлоза);
· фторопласт,
етенопласт, епоксипласт;
· уретанопласт,
протеїнопласт, бітумопласт, силікато-пласт.
Термореактивні полімери (реактопласти),
при нагріванні спочатку розм’якшуються, якщо вони були твердими, а потім
переходять у твердий стан. Процес цей є незворотнім, тобто при нагріванні
відбуваються незворотні хімічні перетворення і при повторному нагріванні такі
полімери не розм’якшуються.
Вплив пластмас на здоров'я людини.
Ви вже ознайомилися з найпоширенішими пластмасами.
Характерно, що серед них домінують економічно вигідні для людини полімерні
матеріали, основними властивостями яких є міцність, стійкість до дії зовнішніх
чинників, дешевизна, водо- й газонепроникність. Завдяки їм пластмаси набули
широкого застосування. Це тара для зберігання багатьох продуктів, канцелярські
товари, якими ви користуєтеся на уроках, пляшки під оцет, олію, мінеральні
води, соки, фруктові напої, одяг із синтетичних матеріалів тощо. Людина настільки
звиклася з полімерними матеріалами, що навіть не замислюється над тим,
позитивно чи негативно вони впливають на стан її здоров'я.
Офіційно вважається, що пластикові пляшки безпечні для
здоров'я. Водночас установлено, що в пляшки легко проникають кисень, карбон(IV)
оксид, ультрафіолетові промені. Тому багаторазове використання найбезпечніших
пластмасових пляшок зумовлює скупчення в них небезпечних мікроорганізмів.
Небезпечними для здоров'я людини є вироби із стирену
та полістирену, пластифікатори поліхлоровінілу.
Щоб поводження із синтетичними матеріалами було
безпечним, необхідно користуватися маркованням пластмас щодо їх використання й
подальшої переробки (утилізації). На деяких пластмасових виробах наявні
позначення: трикутник із стрілок, у центрі якого розміщена цифравід 1 до 7 .
Марковання пластмас
Пластмаси поділяють на сім груп щодо поліпшення їхньої
переробки. За цими знаками визначають, для яких цілей можна використати
пластмасовий виріб:
1 — поліетилентерефталат (PETE) — найбезпечніший вид пластмас;
2 — поліетилен високої щільності (HDPE) — безпечний у користуванні, однак є застереження, що із стінок тари
можуть потрапляти в рідину гексан і бензен (інформація не підтверджена);
3 — поліхлоровініл (V) —
найотруйніший і небезпечний для здоров'я людини вид пластмас. Під час
спалювання утворюються високотоксичні хлороорганічні сполуки. Після десяти
років використання вироби, виготовлені з цього матеріалу, починають самостійно
виділяти в довкілля токсичні сполуки. Неприпустимо виготовлення з нього дитячих
іграшок. Уражає центральну нервову й кісткову системи, мозок, серце, печінку,
знищує імунну систему, канцероген;
4 — поліетилен низької щільності (LDPE) — офіційно вважається нешкідливим, але у виробництві LDPE
використовують потенційно небезпечні для здоров'я бутан і бензен;
5 — поліпропілен (PP) — офіційно
вважається нешкідливим для здоров'я;
6 — полістирен (PS) —
добувають полімеризацією стирену, який є канцерогеном, уражає слизові оболонки,
негативно впливає на репродуктивні функції організму людини;
7 — інші види пластмас — до цієї групи належать
пластмаси, використання яких може бути пов'язане з небезпекою, а також
екологічні види пластмас.
Вплив пластмас на довкілля.
Дедалі більший попит на нові синтетичні матеріали, їх
виробництво та застосування призвели до істотних змін у довкіллі. Унаслідок
синтезу пластмас забруднюється атмосфера, вода, уся земна поверхня.
Під час виробництва пластмас в атмосферу потрапляють
отруйні гази, пил, сполуки Плюмбуму, Меркурію та деяких інших важких металічних
елементів, оксиди Сульфуру, Нітрогену, Карбону. Вони порушують колообіги
речовин, що призводить до утворення смогу — туману, який надовго зависає над
поверхнею великих міст за високої вологості або спеки
Викиди газів в атмосферу
Смог
Багато технологічних промислових
операцій відбувається за участю кисню, який вилучають з повітря, зменшуючи при
цьому його вміст в атмосфері Землі.
Отруйні речовини, що потрапляють у повітря,
поширюються на великі відстані. Під час дощів розчинні у воді оксиди проникають
у ґрунт, підвищуючи його кислотність, а потім — у поверхневі й підземні води.
По ланцюгу живлення вони надходять у рослинні й тваринні організми.
Дуже широко застосовують поліетилен у виробництві
поліетиленової плівки та як пакувальний матеріал. Після використання він
здебільшого накопичується у великій кількості на смітниках, під час повеней потрапляє
в річки, моря та океани Розкладання його відбувається впродовж десятків і
сотень років.
Накопичення відходів пластмас на смітниках (а), у воді (б), на кущах і
деревах (в)
Проблеми утилізації полімерів і пластмас у контексті
сталого розвитку суспільства. Утилізація полімерних матеріалів і пластмас
— одна з найактуальніших проблем сьогодення. Адже навіть якісні речі,
якими користується людина, з часом стають непридатними.
Є різні методи утилізації, проте насамперед важливо:
1) скорочувати обсяги використання пластмас у різних виробничих процесах; 2)
застосовувати ефективні методи їх утилізації; 3) використовувати вироби з
пластмас як сировину для вторинної переробки; 4) переробляти пластмаси на
паливо.
Малоефективний метод — захоронення пластмасових
відходів. Адже такі захоронення займають площі, які можуть використовуватися
для господарських потреб. Оскільки розкладання полімерних матеріалів у
природних умовах відбувається впродовж 150 років, то ці землі довгий час
залишаються незадіяними.
Особливо небезпечним є відкрите спалювання пластмас.
Спалювання в сміттєспалювальних печах також негативно впливає на навколишнє
середовище, тому що з газоподібними викидами в атмосферу потрапляють діоксини.
Побічним продуктом згоряння пластмас може бути ціанідна кислота, яка у великих
кількостях є смертельною отрутою. Тож важливе значення має використання газо- й
пилоочисних споруд. Ефективна також система сухої та вологої очистки в рукавних
фільтрах. До того ж позитивний момент — використання тепла.
Щоб правильно утилізовувати відходи пластмас, доцільно сортувати їх згідно з маркованням
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему урок
29.04.2022.
Урок 40
Тема : «Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків . Представлення результатів навчальних проектів «Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 29
2 Переглянути відео та презентації
Білки як
високомолекулярні сполук
https://www.youtube.com/watch?v=g4fzkfFTHNI
Нітрогеновмісні сполуки. Білки
як високомолекулярні сполуки.
https://www.youtube.com/watch?v=Vgo6r2fzokg
Білки як високомолекулярні
сполуки
https://www.youtube.com/watch?v=Ac0bWAOQhvE
Презентація
"Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків.
Біологічні функції білків"
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання № 222, виконати міні проект за однією з тем: «Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування»
5 Теоретичний матеріал
Білки (поліпептиди) – це природні високомолекулярні нітрогеновмісні органічні
сполуки (біополімери), побудовані із залишків α-амінокислот, сполучених
пептидними зв’язками.
У живих організмах амінокислотний склад білків
визначається генетичним кодом, у синтезі в більшості випадків використовуються
двадцять стандартних амінокислот. Безліч їхніх комбінацій дають велику
різноманітність білків.
Білки – важлива частина харчування тварин і людини,
оскільки в їхньому організмі не можуть синтезуватися всі необхідні амінокислоти й частина з них
надходять з білковою їжею. У процесі травлення ферменти руйнують спожиті білки
до амінокислот, що використовують у біосинтезі білків організму або піддаються
подальшому розпаду для одержання енергії.
Визначення амінокислотної послідовності першого білка –
інсуліну – принесло Фредеріку Сенгеру Нобелівську премію з хімії в 1958 році.
Перші тривимірні структури білків гемоглобіну й міоглобіну одержали,
відповідно, Макс Перуц і Джон Кендрю в 1958 році, за що 1962 року отримали Нобелівську
премію з хімії.
Фізичні властивості білків
Білки відрізняються за ступенем розчинності у воді, але
більшість із них у ній розчиняються. До нерозчинних білків належать, наприклад,
кератин і фіброїн, який входить до складу шовку й павутиння. Білки також
поділяються на гідрофільні й гідрофобні.
Синтез білків
Молекулярні маси різних білків (поліпептидів) становлять
від 10 тисяч до кількох мільйонів. Макромолекули білків мають стереорегулярну
будову, винятково важливу для прояву ними певних біологічних властивостей.
Рівні структурної організації білків
Виділяють чотири рівні структурної організації білків.
Які структурні організації білкових молекул ви вивчали на
уроках хімії та біології?
Яку функцію виконує первинна структура білка?
Якими зв’язками утворюється
вторинна структура білка?
Які функціональні групи в білкових молекулах беруть
участь в утворенні третинної структури білка?
Первинна структура – певна
послідовність α-амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі.
Вторинна структура – це конформація
поліпептидного ланцюга, закріплена безліччю водневих зв’язків між
групами N – Н і С = О. одна з моделей вторинної структури –
α-спіраль. Інша модель – β-форма («складчатий аркуш»), у якій переважають
міжланцюгові (міжмолекулярні) Н-зв’язки.
Третинна структура – форма закрученої
в просторі спіралі, утворена головним чином за рахунок дисульфідних містків – S – S – , водневих зв’язків,
гідрофобних та йонних взаємодій.
Четвертинна структура – агрегати кількох
білкових макромолекул (білкові комплекси), утворені за рахунок взаємодії різних
поліпептидних ланцюгів.
Хімічні властивості білків
Гідроліз білків є гідролізом поліпептидного ланцюга з
утворенням набору амінокислот, що утворили цей поліпептидний ланцюг.
Денатурація -
руйнування вторинної та третинної структур білкової молекули під дією
нагрівання, сильних кислот, лугів, солей важких металів, спиртів, радіації.
Демонстрація.
Яєчний білок поміщаємо в хімічну склянку, додаємо води (1
: 1), розмішуємо. Що спостерігаємо? Зробіть висновок про розчинність білка.
Наливаємо 1-2 мл одержаного розчину в пробірку.
Дотримуючись правил техніки безпеки, нагріваємо до згортання білка. Чи можна
спостерігати цей процес в побуті?
Наливаємо 1-2 мл розчина білка в пробірку, доливаємо 1-2
мл спирту
(98 %). Що спостерігаємо? Зробіть висновок.
Лабораторні досліди
Дослід 3. Біуретова реакція (на пептидні
зв’язки – з Cu(OH)2 – синє забарвлення)
Принцип реакції. Сполуки амінокислот, які містять не
менше двох пептидних зв’язків (–СО–NH–), у
лужному середовищі за наявності сульфату купруму (ІІ) утворюють комплекси з
атомами купруму, що забарвлені в фіолетовий колір. Вперше реакція
утворення таких комплексних сполук купруму була проведена з біуретом, що і
зумовило назву «біуретова». Біурет, який можна отримати під час нагрівання
сечовини до температури 180 ºС, не є амінокислотою, але має два пептидні
зв’язки. Гідроксид купруму (ІІ) для проведення біуретової реакції одержують, як
правило, в результаті реакції взаємодії сульфату купруму (ІІ) з гідроксидом
натрію (калію): CuSO4+2NaOH→Cu(OH)2 + Na2SO4
Комплекс біурету з купрумом утворюється за схемою:
Матеріали
та реактиви. Суха сечовина, 10% розчин гідроксиду натрію (калію), 10% сульфат
купруму. Обладнання. Скляні палички, штатив із пробірками, піпетки,
крапельниця, лопатка, пальник. Хід роботи. У пробірку вносять сечовину на
кінчику лопатки, обережно нагрівають на пальнику до розплавлення. Охолоджують,
після чого вносять 0,5 мл гідроксиду натрію (калію), 2-3 краплі розчину
сульфату купруму та перемішують. Очікуваний результат. Вміст пробірки
забарвлюється у синьо-фіолетовий колір.
Дослід 4.
Ксантопротеїнова реакція (на наявність
ароматичних амінокислот, які містять бензольні кільця – з НNО3 –
жовте забарвлення)
Принцип реакції. В реакції ароматичних амінокислот, які містять бензольні кільця (тирозин, триптофан, фенілаланін), під дією азотної кислоти здійснюється реакція нітрування бензольного кільця з утворенням забарвленої в жовтий колір нітросполуки. Розглянемо цю реакцію на прикладі тирозину. У реакції гідроксиду натрію з хіноїдною формою динітротирозину, утворюється натрієва сіль динітротирозину, яка має оранжеве забарвлення: Матеріали та реактиви: 0,01% розчин тирозину, концентрована азотна кислота, 10% розчин гідроксиду натрію. Обладнання. Скляні палички, штатив із пробірками, піпетки, пальник. Хід роботи. В пробірку вносять 3 мл розчину тирозину та 1 мл концентрованої азотної кислоти. Суміш обережно нагрівають. Після охолодження в пробірку додають розчин гідроксиду натрію. Очікуваний результат. Після нагрівання з’являється жовте забарвлення. Після охолодження вміст пробірки набуває оранжевого забарвлення
Виконані
завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему
уроку.
22.04.2022.
Урок 39
Тема : «Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціональні) групи, систематична номенклатура. Пептидна група..
Хімічні властивості
аміноетанової кислоти. Пептиди..»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 28
2 Переглянути відео та презентації
Амінокислоти:
склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні групи
https://www.youtube.com/watch?v=pFufqmmgMa0
Амінокислоти
https://www.youtube.com/watch?v=kgPNNXQ89u0
Презентація
"Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули,
характеристичні (функціональні) групи, систематична номенклатура. Хімічні
властивості аміноетанової кислоти"
https://docs.google.com/presentation/d/1dmgkquHFMBYDHq4tOY86f6auDqnkjYeoP_4dmZswV18/edit#slide=id.p
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання № 213,214, виконати завдання в презентації на слайдах 13, 27, 28
5 Теоретичний матеріал
1.
Амінокислоти – нітрогеновмісні органічні речовини, у
молекулах яких міститься аміногрупа – NН2 і карбоксильна група – СООН,
сполучені з вуглеводневим радикалом.
Загальна формула амінокислот: Н2N – R – СООН.
2. Класифікація
амінокислот.
3. Номенклатура амінокислот.
За систематичною номенклатурою назви амінокислот
утворюються з назв відповідних кислот з додаванням префікса аміно- і
зазначенням місця розташування аміногрупи відносно карбоксильної групи.
Часто використовується також інший спосіб побудови назв
амінокислот, відповідно до якого до тривіальної назви карбонових кислот
додається префікс аміно- і зазначенням положення аміногрупи
літерою грецького алфавіту.
Для α-амінокислот R – CH(NH2)COOH, які відіграють винятково важливу роль у процесах
життєдіяльності тварин і рослин, застосовуються тривіальні назви.
Н2N – СН2 – СООН – аміноетанова (або
амінооцтова) кислота – перший член гомологічного ряду одноосновних насичених
амінокислот.
СН3 – СН – СООН - 2-амінопропанова
кислота
NH2
Залежно від взаємного розташування карбоксильної та
аміногруп розрізняють α-, β-, γ- і т.д. амінокислоти.
4.
Ізомерія амінокислот.
Ізомерія амінокислот зумовлена будовою карбонового
скелета й положенням функціональних груп, оптична, (дзеркальна)
5.
Фізичні властивості
амінокислот
Амінокислоти - кристалічні речовини з високими (понад
250 0С) температурами плавлення. Плавлення супроводжується
розкладанням речовини. Амінокислоти добре розчинні у воді й нерозчинні в
органічних розчинниках. Багато які з амінокислот мають солодкий смак.
6.
Хімічні властивості
амінокислот
Порівняння
хімічних властивостей оцтової та амінооцтової кислот.
Особливості хімічних властивостей зумовлені одночасною
наявністю в молекулах двох функціональних груп: основної Н2N – і кислотної –
СООН. Тож амінокислоти за хімічними властивостями – амфотерні органічні
сполуки.
Як діятимуть амінокислоти на
індикатори? Чому?
Які хімічні властивості проявлятимуть
амінокислоти?
Амінокислоти є амфотерними сполуками.
Чому?
-
Як основи
амінокислоти взаємодіють з кислотами:
NH2 – СН2 – СООН + HCl→ [H3N – СН2 –
СООН]Cl -
хлорид α-амінооцтової кислоти
-
Кислотні властивості
амінокислот проявляються в реакціях з лугами:
NH2 – СН2 – СООН + NaOH → H2N – СН2
– СООNa + Н2О
натрій α-аміноацетат
-
Утворення внутрішньої
солі (біполярного йона):
Н2N – СН2 – СООН→ Н3N+ – СН2 – СОО-
-
У реакції зі спиртами
утворюються естери:
NH2 – СН2 – СООН + HОС2Н5 →H2N – СН2
– СОО С2Н5 + Н2О
етиловий естер аланіну
- Найважливішою властивістю амінокислот є взаємодія їх молекул між собою, яка
відбувається за рахунок різних за характером функціональних груп. Унаслідок
реакцій утворюються ди–, три–, поліпептиди й виділяється вода:
Група атомів –C–N–, яка сполучає окремі ланки ланцюга в такій молекулі, називається
пептидною, а зв’язок між атомами Карбону й Нітрогену – пептидний. Такий зв’язок характерний лише для білків.
Дипептид, що
утворився може реагувати з третьою молекулою амінокислоти з утворенням
трипептиду й т. д. Утворена молекула побудована із залишків α-амінокислот
називається поліпептидом.
7. Способи добування амінокислот
Дія
амоніаку на галогенопохідні карбонових кислот:
СlСН2 – СООН +2NН3 Н2N – СН2 –
СООН + NН3Сl
·
Гідроліз білків.
9. Застосування і значення амінокислот
1. Із амінокислот в організмі
синтезуються білки органів й тканин, гормони, ферменти та інші біологічно
важливі речовини. Амінокислоти використовують як лікувальні засоби при деяких
захворюваннях: метіонін – при церозі печінки, після операції на серці, при
інфаркті; лізин – харчування для недоношених дітей, для підгодівлі тварин у
сільському господарстві; глютамінова кислота – при епілепсії.
2. Для виробництва синтетичних
волокон, наприклад, капрону й енанту.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку
15.04.2022.
Урок 38
Тема : «Насичені й ароматичні аміни: склад і будова молекул, назви найпростіших за складом сполук. Будова аміногрупи.
Аміни як органічні основи. Хімічні властивості
метанаміну, аніліну. Одержання аніліну. Представлення результатів навчального проекту «Анілін –
основа для виробництва барвників»»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 26, 27
2 Переглянути відео
Аміни. Метанамін
https://www.youtube.com/watch?v=Ru19DPLIXyQ
Аміни
https://www.youtube.com/watch?v=6Jg3JpYs7T4
.Насичені аміни.Будова
аміногрупи.Хім. властивості метанаміну
https://www.youtube.com/watch?v=2SaiBI2c278
Презентація до
уроку: "Насичені й ароматичні аміни"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-nasicheni-y-aromatichni-amini-159520.html
Ароматичні аміни. Хімічні
властивості аніліну. Одержання аніліну
https://www.youtube.com/watch?v=iyhDC8DL63A
Анілін
https://www.youtube.com/watch?v=ZlMl5zDw3i0
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання № 194,196,205
5 Теоретичний матеріал
1. Склад і
будова молекули аніліну.
NН2 аміногрпупа
або С6Н5 – NН2
бензенове
кільце
Бензенове
кільце
притягує до себе електронну густину від Нітрогену. Зменшення негативного заряду
на атомі Нітрогену призводить до послаблення основних властивостей аніліну
порівняно з метиламіном та іншими аліфатичними амінами, а також амоніаком.
Анілін, на відміну від аліфатичних амінів, не змінює колір індикаторів, не
реагує з водою.
Аміногрупа впливає на
бензинове кільце, спричиняючи збільшення рухливості атомів Н порівняно з
бензином. Атоми Н в положеннях 2,4,6 легко заміщуються на атоми галогенів.
2.Фізичні
властивості аніліну.
Безбарвна
рідина, на повітрі швидко окислюється і набуває червоно-бурого забарвлення.
Має
характерний слабкий запах.
Малорозчинний
у воді, але добре розчиняється у спирті, бензені. Важчий за воду.
Отруйний.
Розчиняючись у жировій тканині легко проникає через шкіру.
3. Хімічні
властивості аніліну.
1. Анілін –
слабка основа. Він не взаємодіє з водою, його водні розчини не змінюють колір
індикаторів.
2. Реакції за участю аміногрупи
а) Взаємодія із сильними кислотами (утворює
солі):
С6Н5NН2
+ HCl → [С6Н5NН3]Cl
анілін
або феніламін феніламоній
хлорид
Під час дії лугу
сіль розкладається:
[С6Н5NН3]Cl
+ NaOH → С6Н5NН2
+ NaCl+ Н2О
3. Реакції за участю бензенового кільця
а) Взаємодія з галогенами (реакція з бромною
водою – якісна реакція на анілін):
2,4,6 – триброманілін
(білий осад)
б) Взаємодія з
хлорним вапном (якісна реакція на анілін, виявляє навіть незначні кількості
аніліну):
Анілін
+ хлорне вапно (CaОCl2) → фіолетове забарвлення
4. Одержання
аніліну.
Анілін добувають у промисловості відновленням нітробензену – реакція Зініна При взаємодії кислоти з металом – Fe, Zn, Al в перший момент утворюється атомарний Гідроген, який виконує роль віднов
5. Застосування аніліну.
Анілін
широко використовується та відіграє важливу роль у виробництві барвників. Перші
барвники були рослинного походження. Згодом добули синтетичні барвники шляхом
хімічних перетворень з аніліну. Поступово він став основною сировиною для
синтезу інших барвників, що отримали назву анілінових.
Широкого
застосування анілін набув не лише в промисловості барвників, а й у
фармацевтичній промисловості. Анілін здійснює жарознижувальну та знеболювальну
дію, але як лікарський засіб не використовується через високу токсичність.
Проте серед похідних ініліну є багато ліків – так званих сульфамідних
препаратів (панадол, бісептол, білий стрептоцид та інші).
Анілін також використовується у виробництві полімерів, штучних каучуків, гербіцидів та вибухових речовин.
6. Дія аніліну на організм людини.
Дія
на організм: впливає на ЦНС, спричиняє кисневе голодування через ураження
еритроцитів.
Симптоми
отруєння: слабкість, запаморочення, головний біль, синюшність губ, вушних
раковин і нігтів. Може бути блювота.
Допомога:
вивести із осередка отруєння, обмити теплою водою (не гарячою), кровопускання,
уведення антидотів, серцево-судинних препаратів.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку
15.04.2022.
Урок 37
Тема : «Узагальнення
й систематизація знань з теми «Оксигеновмісні органічні сполуки» ч ІІ»
2 Переглянути відео та презентацію
Узагальнення
та систематизація знань з теми "Оксигеновмісні органічні сполуки"
https://www.youtube.com/watch?v=jvd03rdzypo
Презентація. Узагальнення знань з теми
"Оксигеновмвсні органічні сполуки"
3. Виконати контрольну роботу
І рівень (по 0,5 бала)
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1.
Вкажіть, що містять одноатомні спирти:
А. один атом Карбону;
Б.
одну карбонільну групу;
В. один атом Гідрогену;
Г.
одну гідроксогрупу, сполучену з вуглеводневим радикалом.
2.
Вкажіть формулу речовини, з якою реагує метанова кислота:
А. Cu; Б. Аg; В. Са; Г. Нg .
3.
Вкажіть формулу метаналю:
А. НСОН;
Б. СН3(СН2)2СОН; В. СН3СОН; Г. СН3СН2СОН.
4.
Вкажіть функціональну групу спиртів:
А. карбонільна;
Б.
гідроксильна; В. карбоксильна;
Г.
аміногрупа.
5. Яким реактивом можна
скористатися, щоб виявити крохмаль серед інших речовин:
А. лакмус; Б. спиртовий розчин йоду ; В. Сu(ОН)2; Г. бромна вода.
6. Целюлоза належить до:
А.
моносахаридів; Б. дисахаридів; В. полісахаридів.
7.Укажіть, у результаті якого процесу в
природі утворюються целюлоза і крохмаль:
А. полімеризація моносахаридів;
Б. гідроліз;
В. фотосинтез.
8 . Сахароза – це органічна
речовина, що належать до класу:
А. спиртів; Б. естерів; В. карбонових кислот; Г. вуглеводів
ІІ рівень ( по 1 балу)
Завдання на встановлення послідовності
9.
Встановіть послідовність збільшення атомів Карбону у формулах сполук:
А. гліцерол;
Б. пальмітинова кислота;
В. олеїнова кислота;
Г. сахароза.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
10.
Виберіть галузі застосування целюлози:
А. Виготовлення паперу;
Б. Продукт харчування людини
В. Виробництво штучних
волокон;
Г. У медицині для
виготовлення мазей і присипок.
Завдання
на встановлення відповідності
11 Установіть
відповідність.
1. C17H35COOH
A. Спирт
2.CH3OH Б. Кислота
3. C6H12O6 B. Естер
4. C3H7-COOCH3 Г. Вуглевод
ІІІ рівень ( по 1,5 бала )
12. Складіть рівняння реакцій, за якими
можна здійснити такі перетворення:
С2Н6 → С2Н4 →
С2Н5ОН → С2Н5Вr→ С2Н5ОК
13. Складіть рівняння реакцій, за якими
можна здійснити такі перетворення:
СО2 → С6Н12О6 →
(С6Н10О5)n → С6Н12О6 →
СО2.
ІV рівень (2 бали )
14. Розв’яжіть задачу.
Обчисліть об’єм вуглекислого газу,
який виділиться внаслідок спиртового бродіння 400г глюкози, що містить 10 %
домішок
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку
08.04.22.
Урок 36
Тема : «Практична
робота. Розв’язування експериментальних задач. Інструктаж
з БЖД»
1 Повторити теоретичний матеріал, в
підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 13
- 25
2 Переглянути відео
Практична робота. Розв’язування експериментальних
задач
https://www.youtube.com/watch?v=KDVF2zwAdck
ХІМІЯ 10 КЛАС. ВІРТУАЛЬНА ПРАКТИЧНА РОБОТА
Розв’язування експериментальних задач
https://www.youtube.com/watch?v=op1fX4vL4Ew
Практична робота Розв’язування
експериментальних задач
3. Виконати
практичну роботу за інструкцією, яка надана у відео Практична
робота. Розв’язування експериментальних задач
https://www.youtube.com/watch?v=KDVF2zwAdck або за
інструкцією, яка надана в підручнику на ст. 152
Написати звіт про виконання практичної роботи за зразком
Практична робота№ 1
Дата:_____________________
Тема: «Розв'язування
експериментальних задач»
Мета: Навчитися складати план та розв'язувати експериментальні задачі,
використовуючи знання про властивості оксигеновмісних органічних сполук.
Реактиви та матеріали: тверді речовини:сахароза, глюкоза,
крохмаль.Розчини:етанол, гліцерол, глюкоза, купрум(ІІ) сульфату, натрій
гідроксиду, йодна вода. Зразки рису, макаронних виробів, картоплі, білого хліба.
Обладнання: штатив з пробірками,
спиртівка, пробіркотримач,склянки, мідна спіраль.
Правила техніки безпеки: 1. Виконуйте досліди згідно інструкції.
2. Уважно читайте етикетки на реактивах, не беріть
їх руками, не пробуйте на смак.
3. Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки при
користуванні спиртівкою, при роботі з легкозаймистими речовинами.
4.Дотримуйтесь правил безпеки при роботі з лугом,
обережно нагрівайте пробірку, що містить луг.
5. Після закінчення роботи приберіть робоче місце,
вимийте руки.
Хід роботи
1 У трьох склянках без підписів знаходяться тверді
речовини: сахароза, глюкоза та крохмаль. Складіть план експерименту та
здійсніть реакції для розпізнавання цих речовин.
№п/п |
Дослідження |
Спостереження, рівняння реакцій |
||
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2 Здійсніть
перетворення за схемою: етанол → етаналь → оцтова кислота → натрій ацетат
№п/п |
Дослідження |
Спостереження, рівняння реакцій |
||
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3 В трьох пробірках
без підписів знаходяться: етанол, гліцерол та глюкоза. Як їх розпізнати за
допомогою одного реактиву?
№п/п |
Дослідження |
Спостереження, рівняння реакцій |
||
1 |
Етанол |
|
|
|
2 |
Гліцерол |
|
|
|
3 |
Глюкоза |
|
|
|
Висновок: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________4 Доведіть наявність крохмалю в виданих продуктах
харчування: рис, картопля, макарони, білий
хліб.
1 |
Рис |
|
2 |
Картопля |
|
3 |
Макарони |
|
4 |
Білий хліб |
|
Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зробити загальний
висновок Чого ви навчилися при
виконанні практичної роботи? Що нового узнали?
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
valalekskriv020457@gmail.com або в Єдину школу
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку
01.04.22.
Урок 35
Тема : «Сахароза, крохмаль і целюлоза:
молекулярні формули, гідроліз.
Представлення результатів навчальних проектів «Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення» .
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в
підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 24,
25
2 Переглянути відео
Полісахариди.
Крохмаль. Целюлоза https://www.youtube.com/watch?v=pxglly7JLSo Полісахариди
https://www.youtube.com/watch?v=Fv1GT9ZvjsQ
3 Записати
до зошита конспект
4 Виконати завдання № 179, 182
5. Теоретичний матеріал
Сахароза
Сахароза є представником дисахаридів, тому що її молекула
складається із залишків двох вуглеводів — глюкози та фруктози
Сахароза
являє собою білу кристалічну речовину, без запаху, добре розчинна у воді,
солодка на смак, температура плавлення +180 °С.
Хімічні властивості сахарози
1.
Комплексоутворення. Сахароза, як багатоатомний спирт, реагує й з іншими
гідроксидами металів, наприклад з кальцій гідроксидом з утворенням добре
розчинного у воді кальцій сахарату
2. Гідроліз. Сахароза здатна піддаватися гідролізу з
утворенням двох вуглеводів, із залишків якої вона складається. Однак
безпосередньо з водою вона не реагує, точніше, у звичайних умовах швидкість
такої реакції незначна, але вона може бути прискорена каталітичною дією кислот:
Подібне перетворення здійснюється в організмі бджіл:
збираючи нектар із квітів, вони засвоюють сахарозу, яка потім гідролізується до
глюкози й фруктози. Саме
тому мед — це суміш рівних кількостей глюкози й фруктози (з домішкою інших
природних речовин). Він солодший, аніж звичайний цукор, тому що містить багато
фруктози (фруктоза солодша від сахарози в три рази, солодкість глюкози
становить 2/3 від солодкості сахарози).
Крохмаль
вуглевод, що складається
з великої кількості з'єднаних між собою лінійних ланцюжків молекул глюкози. Аморфний порошок білого кольору, без
запаху, нерозчинний в холодній воді або спирті. Залежно від рослини, К. містить від 20 до
25% амілози і від 75 до 80% амілопектину.
Крохма́ль, ₙ — рослинний високомолекулярний
полісахарид амілози і амілопектину, мономером яких є глюкоза. Резервний
гомополісахарид рослин. Нагромаджується в результаті фотосинтезу у плодах, зерні,
коренях і бульбах деяких рослин як запасна форма вуглеводів. Вікіпедія
Щільність: 1,5 г/см³
Молекулярна
формула: (C6H10O5)n
Зовнішній
вигляд: білий порошок
Розчинність
(вода): нерозчинний
Температура
самозаймання: 410 °C
Целюлоза
Целюло́за,
(С6Н10О5)x — природний полімер, полісахарид, волокниста речовина, головна
складова частина оболонки рослинних клітин. У найбільшій
кількості міститься у деревині, волокнах
бавовни, льону та ін.
Целюлоза являє собою лінійний стереорегулярний (синдіотактичний)
природний полісахарид, побудований
з ангідридів D-глюкопіранози.
Стереорегулярна будова макромолекули й
стійкість конфірмаційної форми її елементарної ланки виділяє целюлозу із усього
ряду полісахаридів, у тому числі й найбільшою стійкістю до хімічних впливів.
Целюлоза була відкрита 1838 року французьким хіміком Ансельмом Паєном.
Величина Х у молекулах целюлози завжди становить
приблизно 3 000, але може досягати від 6 000 до 12 000.
Найчистіша природна целюлоза — бавовняне волокно —
становить 85—90% целюлози. У деревині хвойних дерев
приблизно 50% целюлози (до складу деревини нарівні з целюлозою входять її супутники,
серед них найважливішим є лігнін — природний
полімер, побудований із декількох ароматичних сполук ряду бензолу, і геміцелюлози —
споріднені з целюлозою полісахариди).
Фізичні властивості
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті.
Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і
слабких окисників. При обробці
на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза
розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин
вилити в надлишок води,
виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою
частково гідролізовану целюлозу.
Він схожий з крохмалем за
реакцією з йодом (синє
забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на
короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то
амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та
міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву
целюлоза піддається гідролізу, кінцевим
продуктом якого є глюкоза.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
01.04.22.
Урок 34
Тема : Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх
утворення й поширення у природі.
Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості
глюкози..
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в
підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 23
2 Переглянути відео
Вуглеводи, класифікація. Глюкоза, сахароза. Їх формули
https://www.youtube.com/watch?v=uLdxX0BCFAE
Вуглеводи: глюкоза, сахароза
https://www.youtube.com/watch?v=ePxxllS1-XU
3 Записати до зошита
конспект
4 Виконати завдання № 171
5. Теоретичний матеріал
Вуглеводи
найважливіші природні сполуки, що характеризуються біологічною активністю,
відіграють важливу роль у житті рослин, тварин, людини.
Вуглеводи — природні сполуки, які відіграють важливу
роль у житті людини, тварин і рослин. Вони дуже поширені в природі, особливо в
рослинному світі: 80% сухої маси рослин становлять вуглеводи. Потреба людини в
енергії покривається при харчуванні за рахунок вуглеводів.
Назва «вуглеводи» запропонована на тій основі, що
перші вивчені представники цього класу сполук за складом формально розглядали
як сполуки вуглецю з водою. Тепер відомо, що вуглеводи — це не гідрати вуглецю,
але стара назва залишилася.
Глюкозу фруктозу, цукор (сахарозу), крохмаль, целюлозу
тощо відносять до вуглеводів.
2. Класифікація
вуглеводів
Вуглеводи поділяють на моносахариди,
дисахариди і полісахариди.
Найпростіший представник
вуглеводів — глюкоза.
Глюкоза – дуже поширений у природі вуглевод групи
моносахаридів. Має молекулярну формулу C6H12O6. Молекулярна
маса 180,16; безбарвні, солодкі на смак кристали, добре розчинні у воді:у 100 г
води за 00 С розчиняється 32 г глюкози, а за 250С –
82 г, погано розчиняються в органічних розчинниках. Розчини глюкози не
проводять електричний струм (вона - неелектроліт).
За своєю будовою глюкоза — складна багатофункціональна
сполука, що містить декілька гідроксильних груп, як гліцерол, тому вона має,
подібно до гліцеролу, взаємодіяти зі свіже осадженим купрум (ІІ) гідроксидом.
Вуглеводи найважливіші природні сполуки, що
характеризуються біологічною активністю, відіграють важливу роль у житті
рослин, тварин, людини.
Вуглеводи — природні сполуки, які відіграють важливу
роль у житті людини, тварин і рослин. Вони дуже поширені в природі, особливо в
рослинному світі: 80% сухої маси рослин становлять вуглеводи. Потреба людини в
енергії покривається при харчуванні за рахунок вуглеводів.
Назва «вуглеводи» запропонована на тій основі, що
перші вивчені представники цього класу сполук за складом формально розглядали
як сполуки вуглецю з водою. Тепер відомо, що вуглеводи — це не гідрати вуглецю,
але стара назва залишилася.
Глюкозу фруктозу, цукор (сахарозу), крохмаль, целюлозу
тощо відносять до вуглеводів.
Глюкоза – дуже поширений у природі вуглевод групи
моносахаридів. Має молекулярну формулу C6H12O6. Молекулярна
маса 180,16; безбарвні, солодкі на смак кристали, добре розчинні у воді:у 100 г
води за 00 С розчиняється 32 г глюкози, а за 250С –
82 г, погано розчиняються в органічних розчинниках. Розчини глюкози не
проводять електричний струм (вона - неелектроліт).
За своєю будовою глюкоза — складна багатофункціональна
сполука, що містить декілька гідроксильних груп, як гліцерол, тому вона має,
подібно до гліцеролу, взаємодіяти зі свіже осадженим купрум (ІІ) гідроксидом.
В природі синтез глюкози відбувається з неорганічних
речовин в процесі фотосинтезу (в рослинах), що відбувається з поглинанням
сонячного світла
6СО2 +
6Н2О →С6Н12О6 + О2
Можлива також і зворотня реакція:
C6H12O6 +
6O2 → 6CO2 + 6H2О
Цим
рівнянням можна описати сумарний процес, у результаті якого всі тварини
отримують енергію для своєї життєдіяльності:глюкоза потрапляє в наш організм з
їжею, кисень ми вдихаємо легенями, а продукт реакції – вуглекислий газ –
видихаємо. Також це рівняння описує процес горіння та вибуху глюкози. Підпалити
глюкозу досить складно, вона горить тільки за наявності каталізатора, а вибухає
в разі дуже сильного подрібнення.
У
вільному стані глюкоза разом з фруктозою міститься в меду, плодах, квітках та
інших частинах рослин; у тваринних тканинах – у крові, лімфі, мозку, серцевому
та скелетному м’язах тощо. У тканинах тварин і людини глюкоза може перетворюватися
на резервний вуглевод – глікоген. Глюкоза бере участь в багатьох реакціях
обміну речовин, посідає центральне місце у вуглеводному обміні. Глюкоза –
важливе джерело енергії в організмі. Для деяких бактерій глюкоза – єдине
джерело енергії.
Глюкоза бере участь у регуляції водного режиму організму,
стимуляції функцій клітин та в знешкодженні токсичних речовин, підвищує
діяльність серцевого м’яза, розширює судини, збільшує сечовиділення тощо. При
багатьох захворюваннях кількість глюкози в крові збільшується, що веде до
виділення її з сечею.
Глюкоза — необхідний компонент крові, її вміст у крові
людини становить 80—120 мг в 100 мл. Концентрація її регулюється гормонально та
центральною нервовою системою. Коли вміст глюкози у крові становить більше ніж
180 мг, порушується вуглеводневий обмін, виникає хвороба діабет.
У зв'язку з тим, що глюкоза легко і швидко засвоюється,
її застосовують як засіб посиленого харчування, а також для виготовлення
лікувальних препаратів, при консервуванні крові. Вона широко використовується в
кондитерському виробництві, у виробництві дзеркал та іграшок (сріблення). Нею
користуються при обробці й фарбуванні тканин і шкір.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
11.02.22 Самостійна робота «Оксигеновмісні
органічні сполуки»
1.
Органічні речовини, молекули яких містять карбоксильні
групи,називають:
А) Спиртами; Б) Естерами;
В) Карбоновими
кислотами; Г) Вуглеводами.
2. Укажіть
речовину, що має найбільш виражені кислотні
властивості:
А)
Метанол; Б) Етанол;
В) Гліцерол; Г) Фенол.
3. Виділити реакцію повного окиснення:
А) 2CH3COOH + Na2CO3 → 2CH3COONa + CO2 + H2O
Б) HCHO + Ag2O → HCOOH + 2Ag
В) 2CH3CHO + 5O2 → 4CO2
+ 4H2O
Г) CH3CHO + H2 → C2H5OH.
4. Укажіть вуглеводи, що належать до полісахаридів:
А) Глюкоза,
фруктоза; Б)
Сахароза, мальтоза
В) Крохмаль,
целюлоза. Г) Хітин,
глікоген;
5. Установіть відповідність між реагентами і продуктами реакції
А) С2Н5ОН + СН3СООН
→ 1. СО2 + Н2О
Б) С12Н22О11 +
О2 → 2. С17Н35СООН
В) С17Н33СООН + Н2
→ 3. СН3СОО Nа + Н2
Г) СН3СООН
+ Nа → 4. НСООСН3 + Н2О
5. СН3СОО
С2Н5 + Н2О
6 . Завдання на
встановлення послідовності. Розставити сполуки
у порядку зростання кількості атомів Карбону
у їх молекулах:
А) пропаналь; Б)
етилбутаноат;
В)
олеїнова кислота;
Г) ацетат натрію.
7. Здійснити перетворення, вказати тип реакції:
СН3СНО → СН3СООН → СН3СООСН3
→ СО2 → С6Н12О6
8.
Обчисліть об’єм кисню, який витратили на спалювання
45л етанолу.
9.
Визначте молекулярну формулу сполуки та обчисліть
її
молекулярну масу.
С5 Н6(ОН)5СООН
10. До 300г 80% розчину етанолу додали 700г води. Масова
частка спирту в новому розчині становить:
а) 6%; б) 12%; в) 24%; г) 40%.
Розв’яжіть задачу та обгрунтуйте відповідь.
11. Обчисліть об’єм вуглекислого газу
(н.у.), який виділиться
внаслідок спиртового бродіння 250г
глюкози, що містить
15% домішок
22.12.21
Тема : «Поняття про багатоатомні спирти на
прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля
Хімія 10 клас § 15, ст.91 - 94,
2 Переглянути відео
Багатоатомні спирти, гліцерол
https://www.youtube.com/watch?v=78xccDs3Sf8
Оксигеновмісні сполуки.
Етиленгліколь. Гліцерол
https://www.youtube.com/watch?v=-D9CfrorSXM
3
Записати до зошита конспект
4
Виконати завдання в підручнику
№ 110, 111
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему уроку.
15.12.202
Тема : «Хімічні властивості
насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу »
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля
Хімія 10 клас § 14, ст.83 - 90,
2 Переглянути відео
Хімічні властивості одноатомних насичених спиртів
https://www.youtube.com/watch?v=Y-zCr4Svg58
ХІМІЧНІ
ВЛАСТИВОСТІ СПИРТІВ
https://www.youtube.com/watch?v=Cy4QJ-PMvkE
3
Записати до зошита конспект
4
Виконати завдання в підручнику
№ 100, 104
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему уроку.
08.12.2021
Тема : «: Спирти.
Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Водневий зв’язок, його вплив
на фізичні властивості спиртів»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля
Хімія 10 клас § 13, ст.76 - 82,
2 Переглянути відео за посиланнями Спирти. Насичені одноатомні спирти.
https://www.youtube.com/watch?v=kKmilo-xDXE
Спирти. Поняття про характеристичну групу насичені одноатомні спирти.
https://www.youtube.com/watch?v=_tndBgiEtv4
3
Записати до зошита конспект
4
Виконати завдання в підручнику
№ 89, 90.
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему уроку.
Тема . Контрольна
робота з теми «Вуглеводні.»
Контрольна
робота №1 з теми «Вуглеводні»
І рівень (по 0,5 б.)
1. Загальна хімічна формула аренів:
а)
CnH2n+6; б) CnH2n+2; в) CnH2n–2; г) CnH2n-6
2. До ароматичних
вуглеводнів відносять:
а) алкани;
б) алкени; в) алкіни; г) арени.
3. Позначте стан гібридизації
атома Карбону в алкінах:
а) sp3; б) sp2; в) sp; г) sp3d.
4. Яка речовина належить до насичених вуглеводнів:
а)
С3Н8; б) С3Н6; в) С2Н4; г) С6Н6?
5. У якій речовині є потрійний зв’язок:
а)
С2Н2; б) С2Н6; в) С2Н4; г) С6Н6?
6. З-поміж
наведених вуглеводнів укажіть той, що знебарвлює бромну воду:
а)
пентан; б) циклопентан; в) пентин.
ІІ рівень (по 1 б.)
7. Визначте формулу алкену, відносна молекулярна маса
якого 84.
8. Напишіть рівняння реакції горіння пентану.
9. Напишіть рівняння реакції гідратації пропену.
10.
Установіть відповідність між формулою сполуки та класом органічних сполук, до
якого вона належить.
Хімічна формула Клас органічних сполук
А
C6H12 1 арени
Б
C4H10 2 алкіни
В
C3H4 3 алкени
Г
C7H8 4 алкани
11.Складіть формулу речовини: 2,2,4-триметилпент-3-ен
ІІІ рівень (по 2 б.)
11. Відносна густина парів
органічної сполуки за воднем 23. Масові частки Карбону – 52,17%, Гідрогену –
13,04% і Оксиген. Знайти формулу сполуки.
12. У результаті спалювання 44.8 л насиченого вуглеводню
утворилося 134,4 л вуглекислого газу (н.у.). визначте формулу насиченого
вуглеводню?
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему
уроку
Тема : «Розв’язування розрахункових задач.
Взаємозв’язок між вуглеводнями.»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 7, ст.40-44,
2 Переглянути відео за посиланнями
https://www.youtube.com/watch?v=KQSpffubwFs
Взаємозв'язок
між вуглеводнями
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання в підручнику
№ 46, 47,48, 49.
Запишіть рівняння реакцій за допомогою
яких можна здійснити перетворення:
1. Al4C3 → CH4 → CH3Cl → C2H6 → CO2
2.
CaC2 → C2H2 → C2H4 → C2H6
→ C2H5Cl
3.
C2H4 → C2H2 → C6H6 → C6 H5Br
↓
C6H6Cl6
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему
уроку.
Тема : «Методи одержання алканів, етену,
етину, бензену.
Застосування вуглеводнів.
Представлення результатів навчальних проектів «Смог як хімічне явище»,
«Коксування вугілля: продукти та їх використання», «Біогаз».
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 12, ст.67-73,
2 Переглянути відео за посиланнями https://www.youtube.com/watch?v=XdgF2I14cd4
Методи
одержання алканів, етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів.
https://www.youtube.com/watch?v=B365suarFKk
Добування
та застосування вуглеводнів
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання в підручнику №81, 82, 83, розробити проект за обраною темою (теми
проектів «Смог
як хімічне явище», «Коксування вугілля: продукти та їх використання», «Біогаз».)
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему
уроку.
Тема : «Арени.
Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні
властивості бензену. Представлення результатів навчального проекту «Ароматичні
сполуки навколо нас».»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом, в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас § 11, ст.60-66,
2 Переглянути відео за посиланнями https://www.youtube.com/watch?v=8Rw7Vk5loRI
Арени.
Бензен: молекулярна і структурна формула, фізичні властивості.
https://www.youtube.com/watch?v=JdQYHdOl-po
Фізичні
та хімічні властивості аренів Бензен Особливості будови молекули
https://www.youtube.com/watch?v=RP8aUxYay_A
Хімічні
властивості бензену: реакції заміщення.
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання в підручнику
№75, 76. 77
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему
уроку.
Урок 9
Тема : «Хімічні властивості алканів.»
1 Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С.
Крикля Хімія 10 клас §6, ст.34 -38
2 Переглянути відео за посиланнями
Алкани: загальна характеристика і фізичні властивості
https://www.youtube.com/watch?v=1rheC7hCbXc
Хімічні
властивості алканів
https://www.youtube.com/watch?v=9RtJoNUVnDg
Хімічні
властивості алканів.
https://www.youtube.com/watch?v=ZcVscUHJkY4
3 Записати до зошита конспект
4 Виконати завдання в підручнику № 38,39,40 ст. 39
Виконати завдання.
1. Виберіть реакції, характерні для алканів:
А. Повне
окиснення;
Б. Каталітичне
приєднання водню;
В. Приєднання
брому;
Г. Окиснення
розчином калій перманганату;
Д. Заміщення за
участю хлору;
Ж. Термічний
розклад.
2. Здійснити
перетворення:
С → СН4
→ СН3Cl → C2H6 → C2H5Br
3. Обчисліть,
який об’єм карбон (ІV) оксиду утвориться внаслідок згоряння пропану
об’ємом 15л.
4. Установіть
відповідності між хімічними реакціями та застосуванням метану:
Реакції за участю метану |
Застосування метану |
1.Повне окиснення |
А. Виробництво розчинників. |
2. Хлорування |
Б. Одержання сажі і водню. |
3. Термічний розклад. |
В. Паливо. |
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему
уроку.
Термін виконання до 17 год..00
хв. 12.10 2020
29.04.2021
Урок 44,45.
Тема : «Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків. Представлення результатів навчальних
проектів «Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування»,
«Синтез білків», «Збалансоване харчування – запорука здорового життя» та «Виведення плям органічного
походження».
1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас §29, ст.170 - 176
2.
Переглянути
відео за посиланнями
Нітрогеновмісні сполуки. Білки як високомолекулярні сполуки
https://www.youtube.com/watch?v=Vgo6r2fzokg
Білки як
високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків
https://www.youtube.com/watch?v=DZb9W2koQiI
Нітрогеновмісні сполуки. Білки як високомолекулярні сполуки
https://www.youtube.com/watch?v=Vgo6r2fzokg
Структура
білків та їхня роль в організмі
https://www.youtube.com/watch?v=FKQFcGggiSA
3. Записати до зошита
конспект
4. Виконати завдання в підручнику № 222 ст. 176
Підготувати один з проектів, звіт вислати на електронну пошту.
Теми
проектів.
1.Натуральні
волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування
2. Синтез білків
3.Збалансоване харчування – запорука здорового
життя
4.Виведення
плям органічного походження.
Виконані завдання
надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
Термін виконання до
3.05. 2020
11.02.2021
Урок
31
Тема : «. Естери, загальна та структурні
формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.»
1. Ознайомитися з теоретичним
матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля
Хімія
10 клас §21, ст.124-128 ,
повторити § 4,5,6
2. Переглянути відео за посиланнями
https://www.youtube.com/watch?v=38-ODkdI_K4 Естери
https://www.youtube.com/watch?v=Z1vCg_yE0vk Естери, загальна та структурні формули
3. Записати до зошита конспект
4. Виконати вправи 154, 155,156,160
5.
Розв’яжіть задачі.
а) Обчисліть об’єм етанолу (густина — 0,8
г/мл), необхідний для одержання 120 г етилового естеру масляної кислоти.
б) Обчисліть масу метилацетату, що її можна
одержати в результаті взаємодії метанолу масою 16 г і етанової кислоти масою 27
г.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему уроку.
Термін
виконання до 18 год..00 хв. 11.02.21
Теоретичний матеріал
Естери — це сполуки із загальною формулою R - COOR', де R і R' —
вуглеводневі замысники.
Естери можна одержати в результаті взаємодії карбонових кислот зі спиртами
(реакція естерифікації). Каталізаторами є мінеральні кислоти.
Ця реакція є оборотною. Зворотний процес — розщеплення
естеру внаслідок дії води з утворенням карбонової кислоти та спирту — називають
гідролізом естеру.
Назва естеру утворюється від назв кислоти та спирту, що були використані
для реакції естерифікації. Спочатку називається кислота, потім — прикметник від
назви спирту з додаванням слова «естер».
За сучасною міжнародною номенклатурою назви естерів складають з назви
вуглеводневого радикала, що відповідає спирту, і кореня латинської назви
кислоти з додаванням суфікса -am.
Наприклад, Н - СОО - С2Н5 — етилформіат
(етиловий естер мурашиної кислоти).
Пентиловий
естер оцтової кислоти використовується для виготовлення бананової есенції
(речовини, що має запах банана);
•
ізопентиловий естер оцтової кислоти має запах груші;
• метиловий естер масляної кислоти — яблука;
•
етиловий естер масляної кислоти — ананаса;
•
ізопентиловий естер масляної кислоти — сливи;
•
пентиловий естер мурашиної кислоти — вишні.
28.01.2021
Урок
28
Тема : «Карбонові кислоти, їх поширення в
природі та класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад, будова молекул насичених
одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія, систематична
номенклатура і фізичні властивості.»
1. Ознайомитися з теоретичним
матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля
Хімія
10 клас §18, ст.109-114 ,
повторити § 1,2,3
2. Переглянути відео за посиланнями
Карбонові кислоти: загальна характеристика і фізичні
властивості.
https://www.youtube.com/watch?v=ruVxk_yf4gM
3. Записати до зошита конспект
4. Виконати вправи 129, 130,133,134
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему уроку.
Термін
виконання до 18 год..00 хв. 28.01.21
Теоретичний матеріал
Карбо́нові кисло́ти — органічні сполуки, що містять одну або
декілька карбоксильних груп COOH, сполучених з вуглеводневим радикалом або атомом
Гідрогену.
Карбоксильну групу
Електронна густина у карбонільній
групі зміщена до Оксигену, внаслідок чого він набуває часткового негативного
заряду δ-, а атом Гідрогену гідроксильної групи отримує ще більший
(порівняно зі спиртами) частковий позитивний заряд δ+ і більшу
рухомість. Завдяки чому водневі зв’язки між молекулами карбонових кислот
виявляються сильнішими і в розчинах вони існують переважно у вигляді димерів. З
другого боку, електронна густина з а-атома Карбону алкільного замісника
зміщується до карбоксильного атома Карбону. Унаслідок цього атоми Гідрогену
біля а-атома Карбону також набувають більшої рухливості, що дає їм змогу
заміщуватись на атоми галогенів.
Зв’язок C - H — ковалентний
слабко-полярний.
Зв’язки C = O і O - H — ковалентні сильно-полярні.
Завдання
Користуючись
загальною формулою карбонових кислот, запишіть схему її дисоціації за аналогією
до неорганічних кислот.
2.Класифікація карбонових кислот
Розповідь вчителя
1) залежно від кількості
карбоксильних груп (основності):
• монокарбонові (одноосновні):
НСООН мурашина (метанова) кислота
СН3СООН оцтова
(ацетатна, етанова) кислота
• дикарбонові (двохосновні):
НООС—COОH щавлева кислота
• трикарбонові (трьохосновні):
2) залежно від природи
вуглеводневого замісника, сполученого з карбоксильною групою:
• насичені:
СН3-СН2-СООН пропанова кислота
• ненасичені:
СН2=СН-СООН акрилова кислота
3) залежно від кількості атомів
Карбону в алкільному заміснику:
• нижчі (низькомолекулярні):
Н-СООН метанова кислота
СН3-СООН етанова кислота
С2Н5-СООН пропанова кислота
С3Н7-СООН бутанова кислота
• вищі (високомолекулярні):
С17Н33-СООН олеїнова кислота
С17Н35-СООН стеаринова
кислота
3.Гомологічний
ряд і номенклатура насичених карбонових кислот
Відповідно до систематичної номенклатури,
назви кислот походять від назв відповідних вуглеводнів з додаванням закінчення
-ова. Нумерацію карбонового скелета починають з атома Карбону карбоксильної
групи.
Одноосновні карбонові кислоти
(монокарбонові кислоти) — похідні алканів, у молекулах яких один атом Гідрогену
заміщений на карбоксильну групу. Насичені карбонові кислоти утворюють
гомологічний ряд, загальна формула якого СnН2n+1СООН
або R-COOH, де R — алкільний замісник (або атом Гідрогену —
у мурашиній кислоті).
Молекулярна
формула |
Скорочена
структурна формула |
Назвакислоти |
Тривіальна (традиційна) |
НСООН |
|
Метанова |
Мурашина |
СН3СООН |
|
Етанова |
Оцтова |
С2Н5СООН |
|
Пропанова |
Пропіонова |
С3Н7СООН |
|
Бутанова |
Масляна |
С4Н9СООН |
|
Пентанова |
Валеріанова |
Завдання Напишіть формули ізомерів пентанової кислоти, дайте їм назви
за систематичною номенклатурою.
4. Фізичні властивості насичених
монокарбонових кислот
На відміну від альдегідів, уже
перший член ряду – мурашина кислота – це рідина з досить високою точкою
кипіння.
Перші три члени гомологічного ряду
насичених одноосновних карбонових кислот — мурашина, оцтова, пропіонова —
рухливі рідини з різким запахом, змішуються з водою у будь-яких пропорціях.
Пропіонова має запах поту.
Члени від 4-го до 9-го — оліїстірідини з різкимнеприємним запахом, погано
розчинні у воді. Запах масляної кислоти можна відчути при підгоранні їжі на
сковороді.
Наступні члени гомологічного ряду — твердіречовинибез запаху, нерозчинні у
воді, але добре розчиняються в органічнихрозчинниках (етері, бензені).
Кислоти мають вищі, порівняно з
відповідними спиртами, температури кипіння. Це зумовлено міцними водневими
зв’язками між парами молекул кислоти й утворенням стабільних асоціатів,
димерів, які розпадаються лише за високої температури. Наприклад, понад 250 °С
— для ацетатної кислоти.
Рідкі кислоти складаються з димерів –
циклічних або лінійних:
Фізичні властивості карбонових кислот
Оцтова
(етанова) кислота.
З чим пов’язані властивості
карбонових кислот розчинятися у воді і зменшення їх розчинності з наростанням
вуглеводневого радикалу в молекулі?
4. Будова молекули оцтової кислоти
Електронна
Напівструктурна
Молекулярна
Ця кислота СН3СООН за звичайної температури – безбарвна
рідина з різким характерним запахом, за температури нижче –16,6 °С –
кристалічна, льодоподібна маса. Тому безводну оцтову кислоту
називають «льодяною». Її температура кипіння становить 118,5°С, за кімнатної
температури вона змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. Розчин цієї
кислоти з масовою часткою СН3СООН 3–5 % відомий під назвою столового
оцту, 70–80 % – оцтової есенції.
Оцтова кислота виявляє всі хімічні властивості, характерні для
карбонових кислот. Вона – слабкий електроліт:
СН3СООН
<=> СН3СОО– + Н+.
Ступінь її дисоціації становить 1,3 %,
константа дисоціації К = 2x10–5.
Оцтова кислота змінює колір лакмусу та метилового оранжевого на
червоний, взаємодіє з металами, які стоять в ряду стандартних електродних
потенціалів перед воднем, з основами, амфотерними гідроксидами, солями.
Солі оцтової кислоти називаються етанатами або ацетатами. Як
йонні сполуки вони добре розчиняються у воді, як солі слабкої кислоти –
гідролізуються у водних розчинах.
Завдання
На прикладі оцтової кислоти поясніть чому вона має кислий
смак.
5. Поширення у природі. Карбонові кислоти містяться в
рослинних та тваринних організмах у вільному (лимонна, щавлева, яблучна,
мурашина) і зв’язаному (у вигляді складних ефірів, ефірних масел та
жирів – оцтова, масляна, стеаринова, олеїнова тощо) станах.
Завдання
Користуючись
схемою охарактеризувати насичені одноосновні карбонові кислоти.
V. Узагальнення та систематизація знань
1.
Вправа «Хімічний диктант»(вставити пропущені слова)
1.
Карбонові кислоти – це сполуки
речовин, молекули яких містять одну або
кілька карбоксильнихгруп СООН, сполучених з вуглеводневим радикалом.
2.
Основність карбонових кислот залежить
від кількості карбоксильних груп.
3.
Карбонові кислоти, що мають одну карбоксильнугрупу,
називаються одноосновними.
4. Група атомів
5. Загальна формула одноосновних карбонових
кислот СnН2n+1СООН або R-COOH.
6. Назви карбонових кислот походять від назви
відповідного вуглеводню з додаванням
закінчення –ова і слова кислота.
2.
Виконати завдання
1. Запишіть рівняння
дисоціації оцтової кислоти.
CH3 - COOH
2. Чому карбонові
кислоти проявляють властивості, подібні до властивостей неорганічних кислот?
3. Дайте назви за
систематичною номенклатурою нижче наведеним сполукам:
а) Чи можна вважати ці сполуки гомологами?
Ізомерами?
б) Складіть формули найближчих гомологів та ізомерів речовин;
в) Назвіть їх за систематичною номенклатурою.
4. Чому серед карбонових кислот немає газоподібних речовин?
21.01.21
Тема : «Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристична
(функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості
альдегідів. Хімічні властивості етаналю, його одержання.»
1. Ознайомитися з теоретичним
матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля
Хімія 10 клас
§17, ст.101-107
2. Переглянути презентацію та відео за посиланнями
Альдегіди. Фізичні та
хімічні властивості"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-temi-aldegidi-fizichni-ta-himichni-vlastivosti-212809.html
Альдегіди: загальна характеристика
і фізичні властивості.
https://www.youtube.com/watch?v=5Qt14yIKbwQ
Оксигеновмісні
сполуки. Хімічні властивості альдегідів. Добування етаналю.
https://www.youtube.com/watch?v=-zT3y4Kbyac
Лабораторна робота 6
"Методи добування та хімічні властивості альдегідів і кетонів
https://www.youtube.com/watch?v=X24068Y_vHA
3. Записати до зошита конспект
4. Виконати вправи 121, 124,127
5.Чекаю на
звіти про виконання проектів. Розробити
проект на одну з тем, знайти матеріал, оформити роботу.
Теми навчальних проектів «Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу» та «Виявлення фенолу в
екстракті зеленого чаю або гуаші».
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково
пишіть число і тему уроку.
Термін
виконання до 17 год..00 хв. 22.01.21
, проектів до 24.01.2021
14.01.2021
Урок
25
Тема : «Фенол:
добування, застосування, фізіологічна дія фенолу. Забруднення фенолом довкілля.
Представлення результатів навчальних проєктів»
1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І
Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас
§16, ст.99 -101
2. Переглянути відео за посиланнями
Екологічна безпечність застосування і добування фенолу
https://naurok.com.ua/ekologichna-bezpechnist-zastosuvannya-i-dobuvannya-fenolu-109723.html
https://iq2u.ru/tests/test/run/1478 Химия. Фенолы. 10 класс
3. Виконати перевірочну роботу
Перевірочна робота з теми «Фенол»
1 Виберіть
два твердження, справедливі для фенолу
а)
погано розчинимо в холодній воді б) утворює бурий осад з
бромистою водою
в)
відноситься до класу спиртів г) тверда речовина д)
не має запаху
2. Виберіть два
твердження, справедливі для фенолу
а) Проявляє основні властивості б)
Використовується для виробництва полімерів
в) Газоподібний стан за звичайних умов
г) Темніє при окисленні на повітрі
д) При взаємодії з азотною кислотою утворює складний ефір
3. Виберіть два твердження,
справедливі для фенолу
а) Проявляє більше виражені кислотні властивості, ніж метанол
б) Реакції заміщення в ароматичному ядрі проходять в положенні 3 і 5
в) Реагує з лугами і деякими
кислотами г) Вступає в реакцію
етерифікації
д) Атомів вуглецю в молекулі знаходяться в змозі sp3, - гібридизація
4. Виберіть два твердження, які справедливі і для метанолу, і для фенолу
а) Вступають в реакцію
етерифікації б) Є отруйними
речовинами
в) Є твердими речовинами
г) Реагують з натрієм з виділенням водню
д) Здатні ступати в реакцію внутрішньомолекулярної дегідратації
5. Формула речовини, що відноситься до класу фенолів :
а). C6H5-CH3 б). С2Н5ОН в). С6Н5-ОН г). С3Н5(ОН)3
6.Функціональна група фенолів : а). -СОН; б). -СООН; в). -ОН; г).-NH2.
7. Продуктом реакції взаємодії фенолу з гідроксидом натрію є:
А). натрій гліцерат б).
Циклогексан в). Натрій фенолят г). Натрійбензоат
8. Формула речовини з найяскравіше
вираженими кислотними властивостями:
а). Н2О. б). Н2СО3.
В). С2Н5ОН.
г). С6Н5ОН.
9. Фенол не взаємодіє з речовиною:
а). Натрієм. б). Калій гідроксидом. в). Нітратною кислотою. г). Вуглекислим
газом.
10. Реактив для розпізнавання фенолів :
а). Хлорид заліза (III). б). Оксид міді (II).
а). Хлорид заліза (III). б). Оксид
міді (II). в). Гідроксид міді (II). г). Аміачний розчин оксиду срібла.
11. Продуктом взаємодії фенолу з азотною кислотою є:
а). Саліцилова кислота. б). Пікринова кислота. в). Бензойна кислота. г).
Вугільна кислота.
12.
Властивість, нехарактерна для фенолу : а). Висока температура плавлення. б). Токсичність.
в). Погана розчинність у воді. . г)
Характерний запах.
13. Фенол проявляє властивості: а) слабких основ б) спиртів в) слабких
кислот
14. По числу ОН-груп розрізняють: а) другорядні феноли б) одноатомні феноли
в) головні феноли
15. Феноли є такими з'єднаннями: а) полярні б) біполярні в) прості
16. У воді феноли: а) малорозчинні б) добре розчинні В) нерозчинні
17. Одна з реакцій заміщення за участю фенолів: а) галогенирование б) гідрування в) розчинення
18. При кімнатній температурі фенол є: а) газоподібна речовина б) тверда
кристалічна речовина в) аморфна речовина
19. Необхідно вибрати речовину, що має найбільші кислотні властивості
: а) фенол
б) метанол в) етанол
20. До фенолів належить а) С6Н5ОН б) СН3СН2ОН в) С6Н5СН2ОН
г) С2Н4 (ОН) 2
Формули а і б, напишіть в структурному вигляді
21. Напишіть про застосування
фенолу 22. 22. Перерахуйте усі способи отримання фенолу
4. Розробити проект на одну з тем, знайти матеріал, оформити роботу
Теми навчальних проектів: 1 " Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу" та «Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші».
Виконані
завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
Термін виконання тестів до 17 год..00 хв. 15.01.21 , проектів до 24.01.2021
24.12.2020
Урок 24
Тема : «Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.»
1. Ознайомитися з
теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія
10 клас §16, ст.95 -101
2. Переглянути відео за посиланнями Оксигеновмісні сполуки. Фенол, його
склад, будова. Фізичні властивості. https://www.youtube.com/watch?v=7q0s07gPP8Q
Спирти та феноли (фізико-хімічні
властивості)
https://www.youtube.com/watch?v=_honyxMc5Tg:44
3. Записати до зошита конспект
(скласти опорний конспект за темою, використовуючи теоретичний матеріал та
матеріал §16, ст.95 -101)
4.
Підготовиться
до виконання навчальних проектів «Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу»
та «Виявлення
фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші». Вибрати одну з тем, знайти
матеріал, оформити роботу. (Це завдання на канікули, звітувати будете на початку
ІІ семестру)
Теоретичний матеріал.
Феноли – це органічні сполуки, у молекулах яких гідроксильні
групи безпосередньо зв’язані з бензольним ядром.
Найпростішим
представником фенолів є гідроксибензол, або фенол. Молекулярна формула
фенолу C6H5OH.
За
числом гідроксильних груп, приєднаних до кільця, феноли поділяються на одно-,
дво- й багатоатомні.
Серед
багатоатомних фенолів найпоширеніші двохатомні.
Фенолам
властива структурна ізомерія, зумовлена взаємним положенням замісників у бензольному
кільці.
Фенол
– безбарвна кристалічна речовина з характерним запахом. Під час зберігання він
поступово окиснюється киснем повітря і набуває рожевого забарвлення. Фенол
плавиться за температури 43 °С. Добре розчиняється в гарячій воді.
Фенол
отруйний, при потраплянні на шкіру викликає опіки. Він всмоктується через шкіру
і може викликати отруєння.
За
наявністю в молекулі фенолу гідроксильної групи можна припустити подібність між
фенолом і спиртами, а за наявністю бензольного кільця – до бензолу.
Як
і спирти, фенол вступає в реакцію заміщення з металічним натрієм. При цьому
утворюється натрій фенолят і виділяється водень: 2C6H5OH + 2Na → 2C6H5ONa + H2.
Але
на відміну від спиртів фенол реагує за звичайних умов з лугами. При цьому знову
утворюється фенолят і вода.
C6H5OH + NaОН→ C6H5ONa + H2О.
У цій реакції фенол виявляє кислотні властивості, тому за ним і зберігається
стара назва – карболова кислота. У водному розчині він дисоціює за
рівнянням: C6H5OH 2C6H5O– + H+.
Фенол
легко вступає в реакцію з бромною водою. Якщо прилити бромну воду до розчину
фенолу, то швидко утворюється білий осад 2,4,6-трибромфенолу.
Характерною
реакцією фенолу, за якою його можна виявити серед інших речовин, є реакція з
розчином ферум(ІІІ) хлориду. Унаслідок зливання розчинів речовин утворюється
сполука фіолетового кольору.
Фенол
– сильний антисептик, використовується як дезинфікуюча речовина в медицині.
Особливо багато його витрачають для виробництва пластмас – фенопластів, а також
барвників, лікарських речовин, фотографічних проявників.
Але
треба зважати на те, що фенол вбиває не лише шкідливі мікроорганізми.
Потрапляючи в довкілля, він згубно діє на флору і фауну. Тому виробництво і
промислове використання фенолу тісно пов’язане з питаннями екології, з охороною
природи від промислових відходів, що містять фенол. З цією метою застосовують
різні методи: гази, що містять фенол, піддають каталітичному окисненню,
видаляють фенол розчинниками тощо. Ведеться постійна робота з удосконалення цих
методів. Так, великого значення набуває біохімічний метод, який забезпечує
глибоке очищення стічних вод від фенолу. Перспективним є також обробка їх
озоном. Запровадження таких методів очищення дає можливість перейти до
замкнутих безвідхідних технологій з багаторазовим використанням промислових
вод.
Хімічні властивості
фенолу
І. Реакції за участю
гідроксильної групи
1. Слабкий електроліт –
дисоціює:
С6Н5ОН
↔ Н+ + С6Н5О- колір індикаторів не змінює, оскільки α дуже
мала.
2. Подібно до спиртів
реагує з активними металами:
2С6Н5ОН
+ 2Na
→ 2 С6Н5ОNa
+
Н2
фенол натрій фенолят
3. На відміну від
одноатомних спиртів фенол реагує з
лугами:
С6Н5ОН
+ NaОН
→ С6Н5ОNa +
Н2О
4. Якісна реакція на
фенол – при взаємодії з розчином FeCl3
з’являється фіалкове (фіолетове) забарвлення:
3С6Н5ОН + FeCl3
→ (С6Н5О)3Fe +
3НCl
ферум (ІІІ) фенолят
ІІ. Реакції за участю
бензенового кільця
1. Реакції галогенами:
Якісна реакція на фенол
– при взаємодії з бромом бурий колір брому знебарвлюється і утворюється булий
осад
С6Н5 ОН + 3Br2 ---- С6Н2 Br3OH + 3HBr
2,4,6 – трибромфенол
2. Реакція нітрування (напишіть самостійно) продуктом реакції буде
2,4,6 – тринітрофенол (пікринова к-та – вибухівка)
17.12.2020
Урок 22.23
Тема : «Поняття про
багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.
Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму
за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту,
що містить певну частку домішок»
1. Ознайомитися з
теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас §15, ст.91 -94
2. Переглянути відео за посиланнями "Поняття
про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, хімічні властивості"
https://www.youtube.com/watch?v=vsDMp29aThQ
Оксигеновмісні
сполуки. Етиленгліколь. Гліцерол.
https://www.youtube.com/watch?v=-D9CfrorSXM
Обчислення за хімічними рівняннями
за реагентом.
https://www.youtube.com/watch?v=8dTBWFJbbDA
Презентація: Обчислення за
хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини,
масою
3. Записати до зошита
конспект
4. Виконати завдання в
підручнику № 111, 112,113 ст. 94
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
Термін виконання до 19 год..00 хв. 17.12 2020
12.11.2020
Урок 15.
Тема : «Методи одержання алканів, етену, етину, бензену.»
1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас §12, ст.67 – 73
2. Переглянути презентацію за посиланнями
Методи одержання алканів, етену, етину, бензену.
hhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-metodi-oderzhannya-alkaniv-etenu-etinu-benzenu-zastosuvannya-vuglevodniv-136791.html zastosuvanny6791.html 0:37 / 16:44
3. Записати до зошита конспект
4. Виконати завдання в підручнику № 82,83 ст. 73
Завдання 1. Напишіть рівняння реакцій, що покладені в основу схеми перетворень, укажіть умови їх перебігу:
C2H6 →C2H5Cl →C4H10 →CO2 →CaCO3
Завдання 2. Обчисліть об’єм етину, що утвориться в результаті піролізу метану об’ємом 98 м3.
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
Термін виконання до 19 год..00 хв. 14.11 2020
05.11.2020
Урок 13,14
Тема : «Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості бензену. Представлення результатів навчального проекту «Ароматичні сполуки навколо нас»
1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас §11, ст.60 - 67
2. Переглянути відео за посиланнями
Бензен як представник ароматичних вуглеводнів.
https://www.youtube.com/watch?v=_Z7oU06dc5I
Хімічні властивості бензену: повне і часткове окиснення, реакції приєднання.
https://www.youtube.com/watch?v=Huy7hrJjfGY
Хімічні властивості бензену: реакції заміщення.
https://www.youtube.com/watch?v=RP8aUxYay_A
3. Записати до зошита конспект
4. Виконати завдання в підручнику № 77,78, 79 ст. 67
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
Термін виконання до 18 год..00 хв. 07.11 2020
22.10.2020
Урок 12.
Тема : «Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.»
1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом в підручнику В.І Попель, Л.С. Крикля Хімія 10 клас §7, ст.40 -45
2. Переглянути відео за посиланнями
Визначення формул органічних речовин
https://www.youtube.com/watch?v=pwOfOBXfE90 0:37 / 16:44
Виведення молекулярної формули. газуватої речовини. Розрахункові задачі.
https://www.youtube.com/watch?v=vD83-_9s7fc
Розрахункові задачі: Виведення молекулярної формули речовини
https://www.youtube.com/watch?v=5ybPlgYv9rc
3. Записати до зошита конспект
4. Виконати завдання в підручнику № 44,45,46,48 ст. 44
Виконані завдання надсилати на електронну пошту
В зошиті обов’язково пишіть число і тему уроку.
Термін виконання до 19 год..00 хв. 24.10 2020
Не забутьте прийняти участь в І турі олімпіади з хімії, завдання знайдете на блозі.
10 клас 15.10. 2020
Тема: «Алкени і алкіни. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Хімічні властивості етену та етину»
Вуглеводні, молекули яких мають на два атоми Гідрогену менше, ніж алкани, і характеризуються наявністю в молекулах подвійного карбон-карбонового зв'язку С=С (етиленовий зв'язок), називають алкенами, етиленовими вуглеводнями, або олефінами. Хімічний склад етиленових вуглеводнів описується загальною формулою СnН2n. Алкени утворюють гомологічний ряд, який можна записати, виходячи з гомологічного ряду алканів.
Ненасичені вуглеводні, молекули яких містять між карбоновими атомами потрійний зв'язок називають ацетиленовими вуглеводнями, або алкінами.
Загальна формула ацетиленових вуглеводнів CnH2n-2.У молекулах алкінів на чотири атоми Гідрогену менше, ніж в алканах.і на два атоми Гідрогену менше порівняно з алкенами. Алкіни утворюють гомологічний ряд.
Алкени: атоми Карбону в молекулі етилену перебувають у стані sp2-гібридизації, тобто в гібридизації беруть участь одна s- і дві p-орбіталі.
Алкіни: атоми Карбону в молекулі ацетилену перебувають у стані sp-гібридизації. Кожен атом має дві гібридні sp-орбіталі та дві негібридні p-орбіталі.
Гібридні орбіталі кожного атома Карбону утворюють σ-зв’язок. Дві негібридні p-орбіталі кожного атома Карбону утворюють два π-зв’язки. Потрійний зв’язок характеризується сполученням одного σ- і двох π-зв’язків. Для алкінів характерними є реакції приєднання. Крім того, алкіни проявляють кислотні властивості, зумовлені відщепленням протона від атома Карбону, що має потрійний зв’язок (≡ C −H).
Перегляньте відео за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=rBhui9a2R8Y Алкени: загальна характеристика і фізичні властивості
https://www.youtube.com/watch?v=ZfcoHracJLU Алкіни: загальна характеристика і фізичні властивості.
Хімічні властивості алкенів та алкінів.
Перегляньте відео за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=rqYrpVSiwHM Хімічні властивості алкенів
https://www.youtube.com/watch?v=wSQ7p3KY5TM Хімічні властивості алкінів
Виконайте завдання
Завдання 1 Напишіть структурні формули речовин:
а) 2-метилбут-2-ен;
б) 2,3-диметилбут-1-ен;
в) 3-етил-2,3-диметилгепт-1-ен
Завдання 2 напишіть структурні формули всіх алкенів складу С4Н8 та назвіть їх.
Завдання 3 Обчисліть відносну густину за воднем бутану, етилену, ацетилену.
Завдання 4 Визначте молекулярну формулу газоподібної речовини, у якій масова частка Карбону дорівнює 80%, а Гідрогену – 20%. Відносна густина пари цієї речовини за воднем дорівнює 15.
Домашнє завдання Електронний підручник Попель П. П., Крикля Л.§8, с. 45-49, виконати завдання № 52, с.49; §9 -10, с. 50-59, виконати завдання № 63 с.59-60
Виконані завдання надсилати на електронну пошту valalekskriv0
Комментариев нет:
Отправить комментарий